План роботи
з предмета українська мова та
література
зі здобувачами освіти
на період карантину з 15.10.2020
по 15.11.2020
23 жовтня 2020
Група В 18 1/9
українська мова
Тема. Правила побудови
складних речень
1. Опрацювати матеріал
&26 ст. 107 – 117
Особливості побудови складних речень
У складному реченні кожне просте
речення, яке входить до нього, повинно бути правильно побудоване.
Наприклад, у головній частині речення «Перше, на чому я хочу зупинитися, — це
на підготовці студентів до практичних занять» неправильно приєднано іменний
присудок до підмета і виходить: «Перше — це на підготовці студентів до
практичних занять». Треба: Перше — це підготовка студентів до практичних
занять. Отже, усе речення має звучати так: Перше, на чому я хочу зупинитися, —
це підготовка студентів до практичних занять.
Частини складного речення повинні бути логічно пов'язані між собою.
Наприклад, у складному реченні «Лектор довго говорив про шляхи подолання кризи
в економіці, і це мало цікавило аудиторію» немає логічного зв'язку між його
простими реченнями. Тут сполучник слід замінити або на проте, або на хоч.
Частини складного речення повинні бути однопланові за змістом і граматичним
оформленням.
Наприклад, у реченні «Дерева в лісі стоять сірі, а ялини своїм убранням
приваблюють зір» зіставляються зовсім різні речі: колір дерев і вбрання ялин.
Очевидно, це речення треба
було б оформити так: Усі дерева в лісі стоять сірі, тільки ялини зеленіють і
приваблюють зір', або ...тільки ялини своєю зеленню приваблюють зір. У реченні
«Розглядалося питання, як
організувати літній відпочинок і про роботу пасажирського транспорту в цей
період» неправомірно об'єднано підрядне речення і додаток. Можна сказати лише
так: Розглядалося питання про те, як організувати літній відпочинок та
спланувати роботу пасажирського транспорту в цей період; або передати простим
реченням: Розглядалося питання про організацію літнього відпочинку і про роботу
пасажирського транспорту в
Цей період.
У складному реченні в наступній частині, шоб не повторювати тих самих слів, їх
пропускають або замість них вживають співвідносні займенники (він, такий, який,
що тощо), прислівники (тут, там, тоді тошо). Наприклад, у другій частині
речення Завойовник знущається з підкореного народу, а підкорений — з себе (В.
Голобородько) із цієї причини пропущено присудок знущається. У другій частині
речення Хоч пісня стара, але як величаво звучала вона після довгих боїв (О.
Підсуха) іменник пісня замінено співвідносним займенником вона.
При цьому потрібно стежити, щоб зокрема займенники правильно співвідносилися з
іменниками попередньої частини. Наприклад, у реченні «Ми зайшли в кабінет до
директора, який був у кінці коридору» незрозуміло, на що вказує займенник який
— на кабінет чи на директора. Тут слід сказати: Ми зайшли до директора в
кабінет, який був у кінці коридору. У реченні Співає молодь молоді пісні — і,
сповнені зичливості й любові, дуби над нею шелестять Маркові (М. Рильський)
можна вжити тільки займенник над нею і ні в якому разі не над ними (збірний
іменник молодь у першій частині речення має форму однини).
2.Переглянути відео
https://www.youtube.com/watch?v=exuijEcQWrU&t=24s
3. Виконати
Вправа 260, 262(тести)
Тести
Код доступу 8386292
Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua
Група К 20 1/9
українська література
Тема. Іван Франко.
Франкова концепція поступу людства, вираження незламного духу «Гімн»
1. Опрацювати ст.
76-82 прочитати, скласти тези прочитаного
ФРАНКО ІВАН
ЯКОВИЧ
Франко Іван Якович (1856 –
1916) – український поет, письменник, перекладач, видавець,
громадсько-політичний діяч.
Автор близько 4000
літературних, публіцистичних та наукових творів. Найвідоміші з них: вірші
«Каменяр» (1878), «Не пора, не пора… » (1880), поема «Мойсей» (1905), повісті
«Борислав сміється» (1881), «Захар Беркут» (1883), драма «Украдене щастя»
(1893), казка-повість для дітей «Лис Микита» (1890).
За життя І.Франка було
видано кілька збірок поезії: «З вершин і низин» (1887), «Зів’яле листя» (1896),
«Мій Ізмарагд» (1897), «Із днів журби» (1900), збірки оповідань: «Галицькі
образки» (1885), «У поті чола» (1890).
Значну частину творчої
спадщини складають наукові праці. І. Франко входив до складу багатьох
редакційних колегій журналів, зокрема «Друг», «Дзвін» (1878), «Народ»
(1890–1895) та ін.
Брав активну участь у
громадсько-політичному житті. Був серед засновників першої української
політичної партії (Русько-українська радикальна партія – жовтень 1890 р.) та до
1898 р. був її головою. Був дійсним членом Наукового товариства ім. Т.
Шевченка, керував філологічною секцією (1898–1901 та 1903–1 912 рр.), очолював
етнографічну комісію (1898–1900, 1908–1913 рр.).
Похований на Личаківському
кладовищі у Львові.
Протягом 1976–1986 рр. було видано зібрання
творів І.Франка у 50-ти томах.
У 1920 р. у Києві відкрито
Національний академічний драматичній театр ім. Івана Франка.
У січні 1940 р. Президією
Верховної Ради УРСР Львівському державному університету було присвоєно ім’я
Івана Франка. Тепер це Львівський національний університет імені Івана Франка.
У березні 2004 р. Кабінет Міністрів України надав Житомирському педагогічному
університету статусу Житомирського державного університету імені Івана Франка.
У власному будинку
письменника у Львові в 1940 р. було відкрито літературно-меморіальний музей. 23
серпня 2011 р. він отримав статус
національного (http://www.president.gov.ua/documents/13914.html).
У 1960 р. в с. Криворівня Верховинського
р-ну Івано-Франківської обл. було відкрито літературно-меморіальний музей Івана
Франка.
У 1981 р. в с. Нагуєвичі
Дрогобицького р-ну Львівської обл. відкрито музей-садибу Івана Франка та
художньо-меморіальний комплекс «Стежка Івана Франка». У березні 1994 р. було
створено Державний історико-культурний заповідник «Нагуєвичі». До нього
ввійшли, зокрема, і музей-садиба Івана Франка, художньо-меморіальний комплекс
«Стежка Івана Франка». (Більш детально з художньо-меморіальним комплексом
«Стежка Івана Франка» можна ознайомитися тут:
http://www.imath.kiev.ua/~baranovskyi/skorobogatkoconf2007-impression/skorobogatkoconf2007-franko.html).
1992 р. в м. Калуш
Івано-Франківської обл. відкрито музей-оселю родини І. Франка.
Постать І. Франка увічнена у
камені та металі. У багатьох несених пунктах України є пам’ятники, пам’ятні
знаки та меморіальні дошки. Його ім’ям названі вулиці та парки.
У 1943 р. пам’ятник І.
Франку відкрито у с. Нагуєвичі. З нагоди 100-ччя від дня народження було
встановлено пам’ятник І. Франку у Києві поблизу Національного академічного
драматичного театру ім. Івана Франка.
У Києві на будинках по вул.
Б. Хмельницького, 11 та по
Нестерівському провулку, 8, де протягом 1885–1886 рр. передував І.
Франко, встановлено меморіальні дошки.
23 серпня 2011 р. бронзову
меморіальну дошку І. Франку встановлено у Харкові по вул. Університетській, 13,
на будинку, в якому в 1906 р. він отримав почесне звання доктора російської
словесності Харківського університету (тепер тут знаходиться міський архів).
Більш детально про
пам’ятники І. Франку можна дізнатися тут:
http://uk.wikipedia.org/wiki/Пам’ятники_Іванові_Франку.
Увічнено пам’ять про І.
Франка й за кордоном, зокрема у Відні (Австрія), де письменник прожив деякий
час.
У 1960 р. на фасаді будинку,
в якому І. Франко проживав більшу частину свого перебування у Відні було
відкрито меморіальну дошку.
В інституті германістики
Віденського університету, в якому у 1893 р. І. Франко успішно захистив
докторську дисертацію, встановлено меморіальну дошку. Урочисте відкриття якої
відбулося 29 жовтня 1993 р.
У 1999 р. у Відні відкрито
пам’ятник І. Франку.
Національний банк України 23
серпня 2006 р. ввів в оббіг ювілейні монети присвячені 150-річчю від дня
народження Івана Франка номіналом 2 (нейзільбер) та 5 грн. (срібло).
І. Франко зображений на
національній валюті номіналом 20 гривень.
ДП «Укрпошта» випустили
поштові марки з зображенням І. Франка.
У 2000 р. Івано-Франківська
міська рада заснувала міську премію імені Івана Франка в галузі літератури та
журналістики. Щорічно встановлюються три премії у двох номінаціях: дві
літературні та одна журналістська (більш детально можна ознайомитися тут:
http://lib.if.ua/litprem/1218620666.html).
У 2004 р. Державним
комітетом телебачення і радіомовлення України було затверджено премію Івана
Франка у галузі інформаційної діяльності. Лауреати премії визначаються у
чотирьох номінаціях. (http://uazakon.com/document/fpart78/idx78871.htm).
З 2005 р. в Україні щорічно присуджується
літературна премія імені Івана Франка.
2. Вивчити напам’ять одну з поезій Івана Франка
Аналіз поезій, скласти паспорт
творів
3.
Переглянути
https://www.youtube.com/watch?v=2ix_X4_tcs8
https://www.youtube.com/watch?v=_llpQ8W82gg
4.
Тести
Код доступу 4121478
Попросіть учнів
використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua
Відповіді надсилайте на електронну адресу nata.shevtsova@ukr.net або звертайтеся у приват
через Viber .
Коментарі
Дописати коментар