План роботи
з предмета українська мова та
література
зі здобувачами освіти
на період карантину з 15.10.2020
по 15.11.2020
22 жовтня 2020
Група В 18 1/9
стилістика
Тема. Правопис дієслів
та його форм.
Неозначена форма дієслів
1. Опрацювати матеріал
Неозначена форма дієслова називає дію
або стан безвідносно до часу, особи, роду, числа, способу. Вона незмінна.
У цій формі дієслова відповідають на питання що
робити? що зробити? і завжди закінчуються суфіксом -ти (у поезії допускається
також суфікс -ть): Земле, моя всеплодющая мати, сили, що в твоїй живе глибині,
краплю, щоб в бою сильніше стояти, дай і мені! Силу рукам дай, щоб пута ламати,
ясність думкам — в серце кривди влучать, дай працювать, працювать, працювати, в
праці сконать! (І. Франко).
У пестливій дитячій мові в неозначеній формі
деяких дієслів у суфіксі -ти замість кінцевого звука и виступають суфікси
-ки, -оньки, -очки, -усі тощо: спатки, їстоньки, питоньки, спатусі.
Між коренем і суфіксом -ти бувають суфікси -ува-
(мудру-вати, переказувати, працювати), -ну- (дихнути, вернути, стукнути), -а-
(орати, писати, рушати), -и- (косити, ліпити), -і-(виднітися, уміти). Кінцеві
кореневі зубні приголосні д і т перед суфіксом -ти ще в прадавні часи внаслідок
дисиміляції (розподібнення) змінилися на с: веде — вести, кладе — класти, цвіте
— цвісти, плете — плести, їда — їсти. У дієслові йти звук д (йде) злився із
звуком суфікса т.
Неозначена форма вважається початковою формою
дієслова. Тому в словниках дієслова подаються саме в цій формі.
У реченні неозначена форма дієслова виступає:
а) присудком або частиною присудка:
Молодість здатна творити несподіване й неймовірне (Я. Качура). Як лю
бо йти коханою землею і рідний вітер пити без
кінця!
(В. Сосюра);
б) підметом: Лиш боротись — значить жить (І.
Франко);
в) додатком: Ті пісні мене вчили (чого?)
поважати труд людський і піт, шанувать Вітчизну мою
милу, бо вона одна на цілий світ (В. Симоненко);
г) означенням: Стала наближатися година (я к а?)
рушати в дорогу (С. Васильченко);
ґ) обставиною: Прилітає зозуленька (з
якою мето ю?) над ним покувати (Т. Шевченко).
Неозначена форма дієслова в контексті може
набувати значення:
дійсного способу; Цап крутнувсь, зіп 'явсь на
дибки і... тікать, задравши хвіст (С. Олійник). Люди жати, а ми на межі лежати
(Нар. творчість);
умовного способу (у такому разі до неозначеної
форми до- дається частка б): Все вдається, все біжить, тільки б жити,
тільки жить (П. Тичина);
наказового способу: Раптом ранило їй в руку...
Пересилюючи муку, крикнула: — Не відступать/ (П. Тичина).
http://shkolyar.in.ua/neoznachna-forma-diyeslova7
http://8next.com/umova/1958-umova_136.html
2.Переглянути відео
https://www.youtube.com/watch?v=8o7qSV4qJ2Y
3. Виконати
Перепишіть речення, вставляючи в закінченнях пропущені літери.
1. Миті, що сі...мо, жн...мо, ку...мо віки залізні,
ми ті, що в космос лєт...мо і простина...мо наскрізно безвісну даль (П.
Усенко). 2. Де б не літав — поверн...шся додому, бо крила виростають із землі
(Л. Горлач). 3. Ах, скільки радості, коли ти люб...ш землю, коли гармонії
шука...ш у житті (П. Тичина). 4. Батьківську землю ми люб...мо всі ще від малої
колиски (Т. Масенко). 5. Ід...ш і слуха...ш, і чу...ш рідну землю, що году...
тебе не тільки хлібом і медом, ай думками, піснями і звичаями (О. Довженко). 6.
Коли ж ти мрі...ш добре, працю...ш добре теє (М. Бажан). 7. Що за голос там
співає, звідкіля та пісня лл... ться, часом душу сповиває, і лунає і смі...ться
(Л. Первожайський). 8. Справжнє сонце навч...шся цінить, коли небо імлою повите
(В. Забаштанський). 9. Добро почина...ться з людського доброго серця (М.
Сингаївський). 10. Блискавками-пожежами небо обмереж...мо (В. Чумак). 11. Мости
з сучасного в майбутнє буду...мо (В. Сосюра). 12. Люб...мо Вкраїну, та не
сліпо, щирим серцем, чистою душею (О. Підсуха).
Перепишіть речення. Дієслова, що в
дужках, поставте в потрібній особі теперішнього чи майбутнього часу.
1. Ми (сидіти) під кручею, поклавши вудочки на
хиткі рогачики, і (гомоніти) (Гр. Тютюнник). 2. Хай промінням (стелитися) путь
(А. М'ястківський). 3. Ми (боротись) за мир і (прагнути) миру, трудящим щастя
(зичити) усім (М. Рильський). 4. (Вирости) ти, сину, (вирушити) в дорогу,
(вирости) з тобою приспані тривоги (В. Симоненко). 5. Чого ти (стогнати), море
синє, об скелі хвилями б'ючи? (В. Забаштанський). 6. Брехня світ (пройти), та
назад не (вернутися). 7. Криком дуба не (рубати). 8. Хто пізно (ходити), сам
собі (шкодити). 9. Як на своєму язиці не (вдержати), то на чужому не (втаїти).
10. Добрі жорна все (перемолоти). 11. Одна бджола мало меду (наносити) (Народна
творчість).
Тести
Код доступу 8238980
Попросіть учнів
використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua
Група К 20 1/9
українська мова
Тема. Стратегія і
тактика мовленнєвої поведінки. Комунікативний намір
1.
Опрацювати
&16 ст. 66 - 70
2. Виконати
Вправа 140 (А або Б)
3.
Переглянути
Комунікативна тактика —
зумовлені стратегією мовленнєві кроки, що в сукупності дають змогу досягти
головної комунікативної мети.
Комунікативна стратегія —
головна лінія мовленнєвої поведінки в межах конкретної комунікативної події, що
визначається загальною метою комунікації, ситуативним контекстом і уявленнями
про адресата.
Мовленнєва комунікація — це
процес спілкування за допомогою мови.
Мовленнєвий акт —
цілеспрямована мовленнєва дія.
Типи мовної комунікації визначають
за низкою ознак:
1. Умови спілкування: а) пряме, або
безпосереднє, спілкування з активним зворотним зв’язком (наприклад, діалог) і з
пасивним зворотним зв’язком (наприклад, письмове розпорядження тощо); б)
опосередковане спілкування (наприклад, виступ по радіо, телебаченню, у засобах
масової інформації).
2. Кількість учасників: а) монолог
(мова однієї людини); б) діалог (мова двох людей); в) полілог (мова кількох
людей).
3. Мета спілкування: а) інформування;
б) переконання (включаючи спонукання, пояснення тощо); в) розвага.
4. Характер ситуації: а) ділове
спілкування (бесіда, переговори, інтерв’ю тощо); б) наукове спілкування
(доповідь на конференції, лекція, дискусія тощо); в) побутове спілкування (розмови
з близькими людьми і т. п.).
4. Тести
1. Мовленнєва професійна компетенція – це:
а) система знань, умінь і навичок, потрібних для
ефективного
спілкування;
б) система умінь і навичок використання знань норм і
правил
літературної мови під час фахового спілкування;
в) сума систематизованих знань норм літературної мови;
г) функціональний різновид української літературної
мови, яким
послуговуються представники певної галузі виробництва.
2. Чи правильне твердження: «Культура мовлення тісно
пов’язана
з культурою мислення»?
а) так;
б) ні.
3. Знайдіть неправильний варіант. Щоб правильно і
красиво
говорити, потрібно:
а) збагачувати свій словниковий запас, правильно
вимовляти
слова, використовувати крилаті вислови;
б) застосовувати слова жаргонної лексики;
в) висловлювати думки коротко;
г) говорити правду;
д) велике значення має не тільки що сказано, але і як
сказано.
4. Виберіть правильну відповідь. Основою культури мови
є – …
а) просторічна мова;
б) літературна мова;
в) діалектична мова;
г) розмовно-побутова мова.
5. Точність вираження думок, почуттів, волевиявлень
засобами
мови, ясність, зрозумілість вислову для адресата – це:
а) адекватність мовлення;
б) естетичність мовлення;
в) нормативність мовлення;
г) культура мовлення;
д) поліфункціональність мовлення.
6. Етикет – це:
а) кодекс правил поведінки, що регламентують взаємини
між
людьми в різних ситуаціях;
б) реалізація мовного етикету в конкретних актах
спілкування,
вибір мовних засобів вираження;
в) система словесних форм ввічливості, узвичаєних у певному
суспільстві, певній спільноті (етнічній,
територіальній, соціальній);
г) норми поведінки і спілкування різних соціальних
груп.
7. Мовленнєвий етикет – це:
а) кодекс правил поведінки, що регламентують взаємини
між
людьми у різних ситуаціях;
б) реалізація мовного етикету в конкретних актах
спілкування,
вибір мовних засобів вираження;
в) система словесних форм ввічливості, узвичаєних у
певному
суспільстві, певній спільноті (етнічній,
територіальній, соціальній);
г) норми поведінки і спілкування різних соціальних
груп.
8. Мовний етикет – це:
а) кодекс правил поведінки, що регламентують взаємини
між
людьми у різних ситуаціях;
б) реалізація мовного етикету в конкретних актах
спілкування,
вибір мовних засобів вираження;
в) система словесних форм ввічливості, узвичаєних у
певному
суспільстві, певній спільноті (етнічній,
територіальній, соціальній);
г) норми поведінки і спілкування різних соціальних
груп;
д) сукупність речень, об’єднаних у тематичну й
структурну
цілісність за правилами певної мовної системи;
е) правила мовленнєвої поведінки, прийняті
національним
колективом мовців;
є) модель побудови однотипних документів.
9. Комунікативні ознаки культури мови:
а) правильність, змістовність, логічність;
б) багацтво, точність, лексичність;
в) виразність, доречність, культурність.
10. Назвіть головні комунікативні ознаки культури
мовлення.
Відповіді надсилайте на електронну адресу nata.shevtsova@ukr.net або звертайтеся у приват
через Viber .
Коментарі
Дописати коментар