План роботи
з предмета українська мова та література
зі здобувачами освіти
на період карантину з 15.10.2020 по 25.12.2020
18 листопада 2020
Група Гз 18 1/9 українська мова
Тема. Розділові знаки у простих реченнях,
ускладнених – однорідними членами речення
1.
Опрацювати
матеріал
&29 ст. 128 – 134
Поняття про однорідні члени речення
Однорідні члени в одному плані стосуються
того самого слова в реченні, відповідають на те саме питання і вимовляються з
інтонацією переліку або протиставлення.
Однорідними можуть бути лише слова одного
плану як за смислом, так і за граматичним оформленням.
Наприклад, правильно сказано:
а) Тут були і авіатори, і танкісти, і артилеристи. (О. Гончар.) Але
до цього переліку не можна додати “й офіцери”, бо це поняття
іншого плану, ніж попередні назви;
б) Люблять жінки свою
ланкову за слово тверде, за веселу вдачу й
надійну дружбу. (А. Шиян.) Проте було б
неправильно це речення оформити так: “за слово тверде, за веселу вдачу і що
вона надійна подруга” — бо член речення і підрядне речення не можуть бути
рівноправні;
в) Наш обов’язок — сумлінно вчитися
і допомагати батькам. Але не можна сказати: “...сумлінно
вчитися і допомога батькам” — бо іменник і неозначена форма
дієслова не поєднуються як однорідні.
Однорідні члени речення бувають непоширені
(виражені одним повнозначним словом) і поширені (виражені групою слів).
Однорідні члени речення поєднуються між
собою сурядним зв’язком:
а) без сполучників: Ми чуєм трав
зелений крик, дощів задумані рефрени. (І. Драч.);
б) за допомогою одиничних сурядних
сполучників і, та, а, але, проте, зате, однак, все ж, або, чи: 1. І
так свіжо і синьо у небі й душі, тільки никнуть квітки
посмутнілі. (В. Сосюра.)
2. Вирветься крик чи іржання та й знову у шумі зіллється. (П. Тичина.);
в) за допомогою повторюваних сурядних
сполучників і... і, та... та, або… або, чи... чи, то... то, ні... ні (такий
сполучник повторюється два або більше разів підряд): І сонце, й1 день,
і вишня в цвіті, і творчості крилата мить. (П. Тичина.);
1Треба мати на увазі, що і та й —
це той самий сполучник, тільки в різному звучанні.
г) за допомогою парних сурядних
сполучників не тільки... а й; як... так і; хоч... але; якщо не... то (перша
частина такого сполучника ставиться перед першим однорідним членом, друга —
перед другим): Мужню силу хоч похилить горе, та
не зломить, в підлість не поверне. (І. Франко.)
Якщо в простому реченні є два або більше
підметів, присудків чи однакових додатків, то вони однорідні.
1. Ми віддамо Вітчизні всі пориви, і дум політ, і
силу наших рук. (В. Сосюра.)
2. В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля.
3. В яру колись гайдамаки табором стояли, лагодили самопали,
ратища стругали.
4. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине. (З
тв. Т. Шевченка.)
Якщо при означуваному слові є два або
більше означень, то вони можуть бути однорідними і неоднорідними (важка,
чорна хмара і важка чорна хмара).
Означення
неоднорідні, якщо вони в різних планах характеризують той самий
предмет (безмежний [розмір] золотий[забарвлення] пшеничний [культура]
лан);
Однорідні — якщо характеризують
предмет в одному плані (наприклад, у позитивному: холодна, чиста,
смачна вода.) Однорідні вони й тоді, коли являють собою
перелік ознак (сині, червоні, фіолетові смуги).
Однорідні означення звичайно можна
замінити одним словом (важка, чорна хмара —
гнітюча; сині, червоні, фіолетові смуги — різнобарвні). І
вимовляються вони, на відміну від неоднорідних, з інтонацією переліку.
1. Світало. Голубі, сині, фіолетові, рожеві [різнобарвні]
пасма снувались над горами. (І. Цюпа.)
2. Знову потекли теплі, лагідні, задумливі [приємні] дні. (В.
Козаченко).
3. Кругом хати росли старі велетенські волоські [неоднорідні:
у різних планах] горіхи. (І. Нечуй-Левицький.)
4. Вся кучерява долина здається залитою буйними зеленими морськими
прозорими [у різних планах] хвилями. (І. Нечуй-Левицький.)
Два означення однорідні, якщо першим
стоїть непоширене означення, а другим — поширене (літній, залитий сонцем день).
Якщо ж вони стоять навпаки — то неоднорідні (залитий сонцем літній день).
1. Рівний, залитий сонцем [однорідні: непоширене +
поширене] степ одразу принишк. (О. Гончар.)
2. На лісових горбках солодко пахли нагріті сонцем стиглі [неоднорідні:
поширене + непоширене] суниці. (О. Донченко.)
Означення, які стоять після означуваного
слова, звичайно однорідні: Твої очі — як те море супокійне,
світляне. (І. Франко.)
Обставини однорідні лише тоді, коли вони
являють собою перелік (у парках, садах і лісах; вранці, вдень і ввечері;
радісно, весело, із запалом).
Якщо ж обставини по-різному характеризують
дію, то вони неоднорідні (вранці у парку радісно). Неоднорідні також
обставини, які хоч і відповідають на те саме питання, проте доповнюють одна
одну, залежать одна від одної (на галявині в лісі).
Наприклад, у реченні: Шумлять сади
над берегами в моєї юності краю (В. Сосюра.) — обставини
місця над берегами і в моєї юності краю неоднорідні,
бо вони по-різному вказують на те саме місце і від однієї до другої можна
поставити питання: над берегами (якими?) в моєї
юності краю (остання група слів, крім обставинного, має ще й
означальний відтінок).
Так само в реченні: Гострим полиском хвилі спалахують після бурі у
місячну ніч (Леся Українка.) — обставини після бурі і у
місячну ніч хоч і відповідають на те саме питання коли?,
проте не в одному плані стосуються присудка спалахують. Тут можна поставити
питання в зворотному порядку: у місячну ніч (яку?) після
бурі. А можна слова після бурі розглядати і як
додаток: спалахують (після чого?) після бурі (коли?) у
місячну ніч.
2.Переглянути відео
https://www.youtube.com/watch?v=RznmL_Y4B-8
https://school-zno.com.ua/ukr-mova/syntaksys/334-rozd-znaky-odn-chlen-rechen.html
3. Виконати
Вправа 302, 303
Тести
Код доступу 6156846
Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua
Коментарі
Дописати коментар