План роботи
з предмета українська мова та
література
зі здобувачами освіти
на період карантину з 15.10.2020
по 15.11.2020
5 листопада 2020
Група В 18 1/9
стилістика
Тема. Безособові форми
на -но, -то
1. Опрацювати матеріал
Історія пасивних дієприкметників.
У
граматичній системі праслов’янської мови були активні й пасивні дієприкметники
теперішнього та минулого часу. Як і прикметники, вони мали членні й нечленні
форми.
Пасивні
дієприкметники теперішнього й минулого часів мали членні та нечленні форми й
відмінювалися, як прикметники відповідної структури.
Пасивні
дієприкметники теперішнього часу утворювалися від дієслівних основ теперішнього
часу за допомогою суфікса -м-: несомъ, ведомъ, знаємъ. Пасивні дієприкметники минулого часу
утворювалися за допомогою суфіксів -н-, -т-, -ен-: данъ,
писанъ, забытъ, открытъ, несенъ, хваленъ.
+Нечленні пасивні дієприкметники
і теперішнього, і минулого часів утрачені та в українській мові не вживаються.
Збереглися при-судкові слова на -но, -то: жито зібрано, хліб спечено,
які за походженням є формами знахідного відмінка однини середнього роду
нечленних пасивних дієприкметників минулого часу.
Членні пасивні дієприкметники
утворювалися за допомогою за-йменників и, є, я. Пасивні
дієприкметники теперішнього часу українською мовою втрачені. Ці форми збережені
в значенні прикметників типу значний, відомий. У сучасній українській мові
збереглися генетичні членні дієприкметники минулого часу: зароблений, змитий.
2.Переглянути відео
https://www.youtube.com/watch?v=WOJDgrqKuRE&t=24s
https://www.youtube.com/watch?v=AMyMcJOktas
https://www.youtube.com/watch?v=o3M6nShXcUE
3. Виконати
Тести
Група К 20 1/9
українська мова
Тема. Поняття милозвучності. Чергування у/в, і/й як
засіб милозвучності
1.
Опрацювати
&18 ст.73 -77 вивчити таблицю
1. Уникай збігу голосних
купався в озері купався у озері
2. Уникай збігу приголосних
зайшов у метро зайшов в метро
Якщо доводиться вибирати між збігом голосних і збігом
приголосних, насамперед уникай збігу голосних
вірю
в справедливість вірю у справедливість
Засоби милозвучності
·
у / в /
ув / уві / вві;
·
з / із /
зі / зо;
·
і / й /
та (=і);
·
б / би, ж
/ же;
·
-ся /
-сь;
·
голосний
після префікса: розігнати, зібрати, відірвати тощо;
·
варіанти
слів (синоніми-дублети): раніше / раніш, лише / лиш, звідкіля / звідки /
звідкіль, впав / упав і под.;
·
спрощення,
подвоєння, апостроф, зміни приголосних при творенні слів.
УВАГА! Нюанси, деталі
Розділовий знак (. , ; : – ? ! …) = приголосний (пауза в усному мовленні), тому речення починаємо з
голосного, після розділового знака теж пишемо голосний (якщо не виникає збігу
голосних)
У хаті сидів дід. В хаті сидів дід. Але В озері є багато риби. У озері є багато риби. Нічний спосіб життя ведуть і сич,
і сова. Нічний спосіб життя ведуть і сич, й сова.
Чергування у – в, і – й неможливе в іншомовних словах,
а також тоді, коли воно змінює лексичне значення слова
був на Уралі, вступив до інституту, вдача – удача,
вправа – управа й под.
Пишемо У перед В, Ф, ХВ, СВ, ТВ, ЛЬВ й под. (навіть
якщо виникає збіг голосних)
Була у Львові, зайшла у хвіртку.
Пишемо І 1) при зіставленні або протиставленні понять (пауза в усному мовленні); 2) перед словом, що починається з Й, Я, Ю, Є, Ї
1) Червоне і чорне, батьки і діти. 2) Марія і Йосип,
мама і я.
Іноді вибір залежить від стилю
Ув – розмовний стиль.
Слід уникати немилозвучних збігів звуків на межі слів
Ці цікаві розповіді; вартовий вийшов (пор. вимову в рос. мові «А я тебе малинового варенья принес»).
Не слід допускати римування слів у прозі
Любов людини до батьківщини (любов людини до рідної землі).
Відхилення від правил евфонії допускається в художній
літературі, де це зумовлено вимогами ритму
Яка
упевненість в ході швидкій гримить (В. Сосюра).
2.
Виконати Вправу 158, 159
3.
Переглянути
https://www.youtube.com/watch?v=0rHr1bYG99k
https://www.youtube.com/watch?v=ucb1iiYLB-w
4.
Тести
Код доступу 1813713
Попросіть учнів
використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua
Група Гз 20 1/9
стилістика
Тема. Стилістичні
функції термінів, професіоналізмів, жаргонізмів
1. Опрацювати матеріал
Професіоналізми у складі української лексики.
Професіоналізми — слова й мовленнєві
звороти, характерні для мови людей певних професій.Професіоналізми виступають
як неофіційні
(отже,експресивно забарвлені) синоніми до термінів. Вони
ніби деталізують загальновідомі назви.
На відміну
від термінів, професіоналізми не мають виразного наукового визначення й
не становлять цілісної системи. Якщо терміни — це
зазвичай абстрактні поняття, то професіоналізми — конкретні,
тому, що детально диференціюють ті предмети, дії, якості, що
безпосередньо пов'язані зі сферою діяльності відповідного фаху,
для прикладу:
слова та словосполуки, притаманні мові моряків: камбуз (кухня), ходити в море (плавати).
- професіоналізми
працівників банківсько-фінансової, торговельної та
подібнихгалузей: тверда валюта (стабільний курс), брудні
гроші (протизаконно отримані кошти);
- професіоналізми користувачів ПК: мама (материнська
плата), клава (клавіатура), скинути інформацію (переписати), глюк (збій програми);
- професіоналізми музикантів, наприклад: фанера (фонограма), ремікс (нова
версія відомої мелодії), розкрутити (розрекламувати
пісню, ім'я).
Жаргонізми й арготизми
Жаргон - соціальний різновид мови, що
використовується вузьким колом носіїв мови, об'єднаних спільністю інтересів,
занять, становищем у суспільстві. У сучасній українській мові виділяють молодіжний
жаргон, або сленг, жаргони професійні, жаргон у місцях
позбавлення волі і т.д.
Найбільшого поширення у
наш час отримав молодіжний жаргон, популярний у студентів,
учнівської молоді. Поява багатьох жаргонізмів пов'язана з прагненням молоді
яскравіше, емоційніше висловити своє ставлення до предмета, явища. Всі вони
поширені тільки в усному мовленні і нерідко відсутні в словниках.
Табірний жаргон, яким користувалися люди, поставлені в
особливі умови життя, відбив побут у місцях ув'язнення. Мова певних соціально
замкнутих груп (злодіїв, волоцюг і т. д.) називається арго. Це
засекречена, штучна мова злочинного світу, відома лише посвяченим і існуюча
також лише в усній формі.
Окремі арготизми
отримують поширення за межами арго. Жаргонізми і ще більшою мірою, ніж арготизми виділяються вульгарним
забарвленням. Проте їх лексична недосконалість пояснюється не тільки
стилістичною зниженістю, але і розмитим, неточним значенням. Смислова структура
більшості жаргонних слів варіюється залежно від контексту. Тому вживання
жаргонізмів робить мову не тільки грубою, непристойною, але і недбалою,
нечіткою.
Виникнення і поширення
жаргонізмів і арготизмів справедливо оцінюється як негативне явище у розвитку
національної мови. Тому мовна політика полягає у відмові від їх використання.
Однак письменники і публіцисти вправі звертатися і до цих словникових пластів у
пошуках реалістичних фарб при описі відповідних сторін нашої дійсності. При
цьому жаргонізми, арготизми повинні вводитися в художню мову тільки цитатно, як
і діалектизми.
Поняття про архаїчну лексику.
Історизми в словниковому складі сучасної української мови, їх стилістичні
функції.
+Архаїзмами у
загальному визначенні називаються слова, що вийшли з широкого вжитку й перейшли
до так званого пасивного запасу лексики національної мови. Від інших
застарілих слів, зокрема історизмів, архаїзми таким чином відрізняються тим, що
мають у сучасній мові синоніми. Усі наявні в мові архаїзми поділяються
на окремі типи. За класифікацією: 1. Власне
лексичні архаїзми — слова, витіснені з мови словами з іншим коренем.
2. Лексико-словотворчі архаїзми відрізняються від сьогоднішніх
відповідників суфіксами або префіксами. 3. Лексико-морфологічні
архаїзми характеризуються застарілою граматичною формою. 4. Лексико-фонетичні
архаїзми від сучасних назв різняться однією чи двома фонемами.
5. Лексико-семантичні архаїзми — застарілі значення слів, які
тепер уживаються з іншими, сучасними значеннями. Архаїзми поділяються
на дві великі групи: історизми і власне архаїзми, або
стилістичні архаїзми. Історизми - це поняття, які зникли у
процесі історичного розвитку: гетьман, волость, лихвар.Власне
архаїзми - це поняття, які продовжують існувати і сьогодні, проте
форма їх вираження застаріла. Деякі слова виходять з ужитку, старіють, тому що
зникають позначувані ними предмети, події, явища, поняття. Такі слова
називають історизмами. Це: а) назви колишніх чинів і посад; б)
назви колишніх професій; в) назви старовинної зброї, старовинних монет, одиниць
виміру; г) Імена історичних діячів, зниклих народів.
Історизми :1) Не мають у сучасній мові синонімів.2)
Називають предмети, яких уже немає.3) Зображують факти минулих років4)
Уживаються і в нейтральній функції.
Стилістичні
архаїзми: 1) Мають синоніми.2) Є
предмети, що ними називаються.3) Використовуються і творяться на сучасну
тематику.4) Уживаютья тільки з певною стилістикою.
2.Переглянути відео
https://www.youtube.com/watch?v=Recy898Zf3I
3. Виконати
Тести
https://learning.ua/mova/desiatyi-klas/perenosymo-slova-do-vidpovidnykh-tablyts
https://www.youtube.com/watch?v=ni7AjE_93Zg
(Надсилайте на
електронну адресу nata.shevtsova@ukr.net або
звертайтеся у приват через Viber .
Коментарі
Дописати коментар