План роботи

з предмета українська мова та література

зі здобувачами освіти

на період карантину з 15.10.2020 по 25.12.2020

8 грудня 2020

Група Гз 18 1/9 українська мова

 

Тема. Крапка з комою в складному реченні

 

1.    Опрацювати матеріал

& 35 ст. 154 – 160 вивчити таблицю

 

2.    Переглянути відео

https://www.youtube.com/watch?v=hINKHMwoCJs&t=309s

 

https://www.youtube.com/watch?v=tYmr_Mo_p7c

 

 

Тести

https://zno.osvita.ua/ukrainian/tag-skladne_rechennja_z_riznymy_vydamy_zvjazku/

 

Група Гз 18 1/9 стилістика

 

Тема. Виробничо – професійна лексика


 

1.    Опрацювати

Професійна лексика – це слова, що вживаються переважно лише в колі фахівців з тих чи інших спеціальностей для позначення знарядь праці, процесів, інструментів, матеріалів, дій і так далі. Це досить велика кількість слів, однак вони мають обмежене коло вживання і часто зрозумілі лише спеціалістам. Знання професійної лексики допомагає як у створенні образів у художній літературі та засобах масової інформації, так і в опануванні професії. Наведемо деякі приклади професійної лексики:

-         вчителі: класний журнал, педрада, семестр, дошка;

-         юристи: позов, судове засідання, апеляція;

-         металурги: мартен, домна, вагранка;

-         журналісти: шпальта, шапка, інтерв’ю, гранки, монтаж;

-         моряки: кок, ют, палуба, щогла, вітрило, якір;

-         військові: марш-кидок, атака, дислокація, траншея.

Крім професійних слів, що є частиною літературної мови існує й професійний сленг, відомий в межах галузі або, навіть, одного лише підприємства, заводу чи організації. Для вивчення професійної лексики можна використовувати спеціальні галузеві словники або живе спілкування із фахівцями.

Професіоналізми — слова, що вживаються на позначення спеціальних понять у сфері тієї чи іншої професії.

У різних галузях науки, виробництва, політики, культури професіоналізми виступають як синоніми до вже існуючих термінів. Але на відміну від термінів вони можуть мати експресивне забарвлення і досить детально характеризувати рід занять, дії чи предмети, безпосередньо пов'язані зі сферою діяльності відповідної професії. Наприклад, слова і звороти з галузі шахтарської справи (штрек, терикон, видавати на гора та ін.), зі сфери комп'ютерної технології (курсор, дискет, глосарій, вікно редактора, вінчестер, командний рядок, файл та ін.), з мовлення мисливців, рибалок (поплавок, підсака, курок, гачок, трофей та ін.) та ін.

Виникають професіоналізми і як розмовні неофіційні замінники вже існуючих у певній галузі термінів. Це загальнозрозумілі слова, але вони не є літературними.

У межах одного колективу, підприємства, відомства може народжуватись безліч нових професіоналізмів. Нові професіоналізми творяться за рахунок словоскладання, префіксів та суфіксів. Серед найпопулярніших префіксів є: до- (доукомплектувати, дообладнати); недо- {недопромисел, недовнесок), за- (задебетувати, заорганізувати); над-, серед- (надбудова, середвідомчий); серед суфіксів найбільш продуктивні -ість, -ат, -ація, -аж (дискваліфікація, пливучість, листаж). Такі професіоналізми вживаються здебільшого в усному мовленні. У писемному спілкуванні, зокрема в діловому, вживання таких слів небажане.

2 .Переглянути відео

https://www.youtube.com/watch?v=1SYy2851UuA

https://www.youtube.com/watch?v=YDkL2r1aMfQ&t=16s

 

3.Тести

http://www.ridnamova.kiev.ua/html_test/3.8-test.html

 

 

Група В 18 1/9 стилістика

Тема. Правопис часток

1.    Опрацювати

Разом пишуться:

1) частки аби-, де-, чи-, що-, як-, -ся (-сь) у складі будь-якої частини мови; абиколи, абихто, деякі, декуди, чимало, щодня, якнайбільше, колись, будуватися(сь), кудись.

Якщо між часткою і займенником є прийменник, то всі слова пишуться окремо: аби з ким, де на якому, ні з якими;

2) частки би (б), же (ж), то у складі інших часток і сполучників: немовбито, тобто, якби, мовби, авжеж.


Окремо пишуться:

1) усі частки, які творять форми слів або надають їм різних смислових, модальних та емоційно-експресивних відтінків:

а) частки хай, нехай, за допомогою яких творяться форми наказового способу дієслів: нехай заспіває, хай не розбудить;

б) частка би (б), за допомогою якої утворюється форма умовного способу дієслів: спочив би, прийшла б;

в) частка же (ж), яка відіграє підсилювано-видільну роль: знайшов же;

г) частки то, це, які у складі речення мають значення вказівності: Мова й історія -тож єдине ціле, один кровообіг, тож і відроджувати їх маємо одночасно (Гонч.);

2) частка що у сполученнях дарма що, тільки що, хіба що, що ж до

3) частка то в експресивних сполучниках що то за, що то, чи то, які виконують функції підсилювальних часток.


Через дефіс пишуться:

1) частки бо, но, то, от, таки, коли вони підкреслюють значення окремого слова: пиши-бо, якось-то, як-то, дістав-таки.

Примітки: 1. Якщо між часткою та словом, до якого вона приєднується, стоїть інша частка, всі три слова пишуться окремо: хто б то, скільки ж то.

2. Якщо частка таки стоїть перед словом, до якого відноситься, вона пишеться окремо: таки намалював, таки зрозумів;

2) частки будь-, небудь-, казна-, хтозна, бозна- у складі займенників та прислівників: будь-хто, який-небудь, казна-який, хтозна-скільки.

Примітка. Якщо між часткою і займенником стоїть прийменник, то всі три слова пишуться окремо: казна в чому, будь із ким.

 

https://znoclub.com/pidgotovka-do-zno/1218-pravopis-ne-z-riznimi-chastinami-movi.html

 

2.    Переглянути відео

https://www.youtube.com/watch?v=Yx1OadlhfLg

https://www.youtube.com/watch?v=c1diGiBdPvM

https://www.youtube.com/watch?v=Rc54i1iL6e0

 

 

3.Тести

 

https://vseosvita.ua/test/start/wzh221

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу