Викладач української мови та літератури

План роботи

з предмета українська мова та література

зі здобувачами освіти

на період карантину з 11.01.2021 по 24.01.2021

12 січня 2021

Група Мк 18 1/9 українська мова

Тема. Розділові знаки у простих реченнях, ускладнених – однорідними членами речення

1. Опрацювати матеріал

https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html

&29 ст. 128 – 134

Поняття про однорідні члени речення

Однорідні члени в одному плані стосуються того самого слова в реченні, відповідають на те саме питання і вимовляються з інтонацією переліку або протиставлення.

Однорідними можуть бути лише слова одного плану як за смислом, так і за граматичним оформленням.

Наприклад, правильно сказано:
а) Тут були і авіатори, і танкісти, і артилеристи. (О. Гончар.) Але до цього переліку не можна додати “й офіцери”, бо це поняття іншого плану, ніж попередні назви;

б) Люблять жінки свою ланкову за слово тверде, за веселу вдачу й надійну дружбу. (А. Шиян.) Проте було б неправильно це речення оформити так: “за слово тверде, за веселу вдачу і що вона надійна подруга” — бо член речення і підрядне речення не можуть бути рівноправні;

в) Наш обов’язок — сумлінно вчитися і допомагати батькам. Але не можна сказати: “...сумлінно вчитися і допомога батькам” — бо іменник і неозначена форма дієслова не поєднуються як однорідні.

Однорідні члени речення бувають непоширені (виражені одним повнозначним словом) і поширені (виражені групою слів).

Однорідні члени речення поєднуються між собою сурядним зв’язком:

а) без сполучників: Ми чуєм трав зелений крик, дощів задумані рефрени. (І. Драч.);

б) за допомогою одиничних сурядних сполучників і, та, а, але, проте, зате, однак, все ж, або, чи: 1. І так свіжо і синьо у небі й душі, тільки никнуть квітки посмутнілі. (В. Сосюра.)
2. Вирветься крик чи іржання та й знову у шумі зіллється. (П. Тичина.);

в) за допомогою повторюваних сурядних сполучників і... і, та... та, або… або, чи... чи, то... то, ні... ні (такий сполучник повторюється два або більше разів підряд): І сонце, й¹ день, і вишня в цвіті, і творчості крилата мить. (П. Тичина.);
¹Треба мати на увазі, що і та й — це той самий сполучник, тільки в різному звучанні.

г) за допомогою парних сурядних сполучників не тільки... а й; як... так і; хоч... але; якщо не... то (перша частина такого сполучника ставиться перед першим однорідним членом, друга — перед другим): Мужню силу хоч похилить горе, та не зломить, в підлість не поверне. (І. Франко.)

Якщо в простому реченні є два або більше підметів, присудків чи однакових додатків, то вони однорідні.
1. Ми віддамо Вітчизні всі пориви, і дум політ, і силу наших рук. (В. Сосюра.)
2. В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля.
3. В яру колись гайдамаки табором стояли, лагодили самопали, ратища стругали.
4. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине. (З тв. Т. Шевченка.)

Якщо при означуваному слові є два або більше означень, то вони можуть бути однорідними і неоднорідними (важка, чорна хмара і важка чорна хмара).

Означення неоднорідні, якщо вони в різних планах характеризують той самий предмет (безмежний [розмір] золотий[забарвлення] пшеничний [культура] лан);
Однорідні — якщо характеризують предмет в одному плані (наприклад, у позитивному: холодна, чиста, смачна вода.) Однорідні вони й тоді, коли являють собою перелік ознак (сині, червоні, фіолетові смуги).

Однорідні означення звичайно можна замінити одним словом (важка, чорна хмара — гнітюча; сині, червоні, фіолетові смуги — різнобарвні). І вимовляються вони, на відміну від неоднорідних, з інтонацією переліку.
1. Світало. Голубі, сині, фіолетові, рожеві [різнобарвні] пасма снувались над горами. (І. Цюпа.)
2. Знову потекли теплі, лагідні, задумливі [приємні] дні. (В. Козаченко).
3. Кругом хати росли старі велетенські волоські [неоднорідні: у різних планах] горіхи. (І. Нечуй-Левицький.)
4. Вся кучерява долина здається залитою буйними зеленими морськими прозорими [у різних планах] хвилями. (І. Нечуй-Левицький.)

Два означення однорідні, якщо першим стоїть непоширене означення, а другим — поширене (літній, залитий сонцем день). Якщо ж вони стоять навпаки — то неоднорідні (залитий сонцем літній день).
1. Рівний, залитий сонцем [однорідні: непоширене + поширене] степ одразу принишк. (О. Гончар.)
2. На лісових горбках солодко пахли нагріті сонцем стиглі [неоднорідні: поширене + непоширене] суниці. (О. Донченко.)

Означення, які стоять після означуваного слова, звичайно однорідні: Твої очі — як те море супокійне, світляне. (І. Франко.)

Обставини однорідні лише тоді, коли вони являють собою перелік (у парках, садах і лісах; вранці, вдень і ввечері; радісно, весело, із запалом).

Якщо ж обставини по-різному характеризують дію, то вони неоднорідні (вранці у парку радісно). Неоднорідні також обставини, які хоч і відповідають на те саме питання, проте доповнюють одна одну, залежать одна від одної (на галявині в лісі).

Наприклад, у реченні: Шумлять сади над берегами в моєї юності краю (В. Сосюра.) — обставини місця над берегами і в моєї юності краю неоднорідні, бо вони по-різному вказують на те саме місце і від однієї до другої можна поставити питання: над берегами (якими?) в моєї юності краю (остання група слів, крім обставинного, має ще й означальний відтінок).
Так само в реченні: Гострим полиском хвилі спалахують після бурі у місячну ніч (Леся Українка.) — обставини після бурі і у місячну ніч хоч і відповідають на те саме питання коли?, проте не в одному плані стосуються присудка спалахують. Тут можна поставити питання в зворотному порядку: у місячну ніч (яку?) після бурі. А можна слова після бурі розглядати і як додаток: спалахують (після чого?) після бурі (коли?) у місячну ніч.

2.Переглянути відео

https://www.youtube.com/watch?v=RznmL_Y4B-8

https://school-zno.com.ua/ukr-mova/syntaksys/334-rozd-znaky-odn-chlen-rechen.html

3. Виконати

Вправа 302, 303

Тести

Код доступу 7022074

Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua

Група Гз 18 1/9 українська мова

Тема. Тире у складному реченні. Розділові знаки при прямій мові.

1. Опрацювати матеріал

https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html

&36 ст. 160 -164

Тире ставиться між частинами безсполучникового речення, якщо:

1. Зміст частини складного речення протиставляється або зіставляється, порівнюється (можна підставити а, але, мов...): Мало прожити життя — треба життя зрозуміть.

2. Друга частина речення виражає наслідок, несподіваний результат, висновок з того, про що говорилося в першій частині речення: На годину спізнишся — за рік не доженеш.

3. У першій частині вказується на умову, за якої відбувається дія в другій частині: Защебече соловейко в лузі на калині — заспіває козаченько, ходя по долині.

4. Відбувається швидка зміна подій: Виглянуло сонце — озеро вмить проясніло, радісно посміхнулось до неба.

2. Переглянути відео

https://www.youtube.com/watch?v=097QXDRIEBM&t=158s

https://www.youtube.com/watch?v=OUkZMpL44eM

https://www.youtube.com/watch?v=hINKHMwoCJs&t=352s

3.Виконати Вправа 370

4. Тест

Код доступу 6820223

Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua

Група Гз 18 1/9 українська література

Тема. Література письменників – емігрантів. «Празька школа». Євген Маланюк «Уривок з поеми»

1. Опрацювати матеріал

https://pidruchnyk.com.ua/1237-ukrliteratura-avramenko-11klas.html

ст. 151 -159

Життєвий шлях Євгена Маланюка

Євген Маланюк увійшов в історію української літератури як тонкий лірик, багатогранний поет. Його вірші не подібні один на одного, та всі однаково не залишають читача байдужими. Життя автора поезії “Стилет чи стилос”, яка входить до програми ЗНО, багате на перипетії. Розгляньмо його біографію!

Євген Филимонович Маланюк народився 20 січня 1897 року в Архангороді на Херсонщині (тепер село Новоархангельск Кіровоградської обл.).

Закінчив Єлисаветградське реальне училище і вступив до Петербурзького політехнічного інституту. Але з початком світової війни став слухачем Військової школи в Києві, після закінчення якої його направили на Південно-Західний фронт, де Є. Маланюк познайомився з начальником штабу першої Туркестанської дивізії полковником Євгеном Мєшковським, який після вибуху Жовтневої революції закликає його повернутись на Батьківщину, щоб взяти участь в обороні Української Держави.

Євген Маланюк працює в Генеральному Штабі України, пізніше стає ад’ютантом генерала Василя Тютюнника, командуючого Наддніпрянською Армією УНР.

У 1920 році опиняється в таборі для інтернованих поблизу польського міста Коліша. Разом із кількома друзями (Ю. Дараган, М Чирський, М. Грива та інші) видає журнал “Веселка”, де побачили світ його перші поезії.

1923 року разом із Михайлом Селегієм і Михайлом Осикою випускає в світ невелику збірку поезій “Озимина”. Пізніше перебрався до Чехословаччини, там у Подєбрадах закінчив гідротехнічний відділ Української господарської академії. Брав активну участь у суспільно-політичному житті.

У міжвоєнний період з’являються в світ його збірки поезій “Стилет і стилос” (1925), “Гербарій” (1926), “Земля й залізо” (1930), “Земна Мадонна” (1934), “Перстень Полікрата” (1939).

Наприкінці другої світової війни Євген Маланюк переїжджає до Німеччини, а пізніше до Нью-Йорка. Вже за океаном виходить його поема “П’ята симфонія” (1954), збірки “Влада” (1951), “Остання весна” (1959), “Серпень” (1964).

Культурологічні розвідки та літературно-критичні праці зібрані в двох томах “Книги спостережень” (1962, 1966). Вже після його смерті побачила світ збірка “Перстень і посох” (1972).

Після одруження тридцятитрирічного письменника з Богумілою Савицькою, поет нарешті знайшов спокій родинного життя в складних умовах еміграційного побуту в Польщі.

У червні 1949 року поет переїжджає до США. Спершу працює фізично, потім — в інженерному бюро в Нью-Йорку. В цьому мегаполісі 16 лютого 1968 року Є.Маланюк і помер. Похований на кладовищі в Саут-Баунд-Бруці в Нью-Джерсі, яке часто називають українським пантеоном.

Паспорт «Уривок з поеми»

Поезія написана 5 червня 1924-го року.

За жанром «Уривок з поеми» — вірш.

За родом літератури — лірика.

Епіграф перекладається, як «Я син цієї породи… Е. Верхаерен».

Тематика: возвеличення нескореності та славетності українського народу.

Ідея твору: народ має знати свою величну історію і розуміти, що, коли в українців було таке славетне минуле, то треба прагнути до такого ж майбутнього.

За напрямом — модерний твір.

За течією — необароко.

Провідним мотивом твору виступає осмислення героїчності та трагічності історичної минувшини України.

Зважаючи на використання автором козацької тематики, включення таких персонажів, як І. Гонта, Б. Хмельницький, М. Залізняк, І. Мазепа, поезію «Уривок з поеми» відносять до козацької лірики.

Віршовий розмір — чотиристопний ямб.

Перехресне римування.

Твір багатий художніми засобами:
• епітетами;
• метафорами;
• порівняннями;
• алюзією (автор використовує рядок із вірша Тараса Шевченка);
• метонімією.