План роботи
з предмета українська мова та література
зі здобувачами освіти
на період карантину з 29.03.2021
23 квітня 2021
Група К 19 1/9 українська мова
Тема. Стилістичні особливості частин мови.
Тестування з теми «Стилістична норма»
1.Опрацювати
Слова різних частин мови виконують насамперед
комунікативну функцію, бо з них будуються речення, що служать для вираження
думок і почуттів. Проте кожна частина мови, маючи свої стилістичні особливості,
може надавати текстові різного стилістичного забарвлення. Так, переважанням дієслів тексту надається динамічності,
експресивності, тоді як переважне вживання іменників
надає висловлюванню ґрунтовності, розважливості. Домінування займенників роблять текст
особистіснішим, навіть інтимнішим. Велика кількість прислівників деталізує й увиразнює перебіг подій, про які йдеться в
тексті. Числівники здебільшого
виступають як стилістично нейтральні слова, проте іноді вживання числівників
конкретизує висловлене в кількісних вимірах або ж підкреслює надто велику
кількість чогось.
Найвиразніше стилістичні особливості кожної з частин
мови виражаються у зіставленні їхніх синомічних граматичних форм – нейтральних
і стилістично маркованих.
Морфологічні
синоніми – це граматичні форми слова, які
розрізняються засобами граматичного вираження і стилістичним уживанням1.
Напр.: лікар (стилістично нейтральне
слово, означає професію, вживається в будь-якому стилі), лікарка (означає особу жіночої статі, що має певну професію,
вживається в художньому й розмовному стилях), лікарша (слово має розмовно-просторічний відтінок, уживається
тільки в розмовному стилі, часто з іронічно-негативним забарвленням, напр.: Інженершу зустрічаю – здуру голову
втрачаю. (П. Біба.); червона (стилістично нейтральне слово) –
червоная (вживається тільки в
художньому стилі – здебільшого в поетичних творах, напр..: Червоная скеля на буйнім зеленім роздоллі одна піднімається вгору…
(Дніпрова Чайка); біжіть (стилістично нейтральне слово) – біжіте (слово несе відтінок
експресивності, вживається в художньому та публіцистичному стилях, напр.: Гей, біжіте, панські слуги, та спіймайте вітра в полі! (Леся Українка.)
Із певною стилістичною метою в художніх текстах іноді
використовуються форми середнього роду іменника замість форм чоловічого й
жіночого родів, що надає висловлюванню емоційного забарвлення – інколи
співчутливого, інколи – зневажливо негативного або сатиричного відтінку (напр.:
…А я було трохи не голе, таке убоге…
(Т. Шевченко.)
Стилістичними ознаками виділяються іменники спільного
роду. Більшість їх є стилістично нейтральними (сирота, староста, листоноша). Частина ж іменників спільного роду
виражає негативні відтінки значення (зайда,
приблуда, гуляка, злодюга, гультіпака, зануда). Деякі мають позитивне забарвлення
і увиразнюють співчутливе
ставлення (бідолаха,
сіромаха, невдаха). Використовуються такі іменники в розмовному і художньому стилях.
Числові форми частин мови також мають
стилістичні особливості. Іменники, що мають форму лише однини (мідь, сталь), уживаються в книжних
стилях – науковому та діловому. Проте іноді такі іменники у формі множини
вживаються у висловлюваннях наукового стилю (шуми в серці, болі в шлунку, приписані мінеральні води, командні
висоти, високоякісні вина).
Стилістично маркованими можуть бути
займенники. Так, займенник ми може
вживатися на позначення однієї особи (автора дослідження) в науковому стилі,
тоді як займенник ви вживається у
звертанні до однієї особи з метою вияву пошани в художньому (епістолярному) та
розмовному стилях.
Поширеним стилістичним засобом є
використання в ролі звертання іменника-назви неістоти й формі кличного відмінка
в художньому стилі (напр.: Люблю я,
Києве, твою врочисту сутінь вечорову… (М.
Упеник.)
Стилістичне забарвлення властиве й
прикметниковим формам. У науковому й діловому стилях використовуються прикметники
з префіксами супер-, інтер-, гіпер-,
ультра-, архі-. У художніх текстах такі прикметники вживаються з певною
стилістичною метою: надати вислову емоційно-експресивного відтінку (супермогутній, ультрасучасний, архівидатний).
Експресії надають художнім
висловлюванням прикметники з префіксами пре-,
суфіксами -езн-, -елезн-, -ісіньк-, а
також складні прикметники: високий-превисокий, яскраво-жовто-фіалковий (напр.: Червонувато-брудно-жовте шумує листя під
ногами. (М. Доленго.)
Певного стилістичного забарвлення
надають висловлюванню короткі й нестягнені форми прикметників, дієприкметників
та займенників: молод, молодая, проклят,
проклятая, жоден, всяк, кожен.
Уживаються такі форми в художньому та народнопоетичному мовленні (напр.:
Всяк чоловік собі не ворог. (Нар. творч.)
З певною стилістичною метою можуть уживатися дієслова. Так, форми одного способу дієслова можуть уживатись у ролі іншого способу (у розмовному та художньому стилях). Наприклад, у ролі наказового способу може бути вжито форму дійсного: Завтра прийдеш вчасно і не спізнишся ні на хвилину! У ролі наказового способу може вживатися неозначена форма дієслова: Сидіти! Слухати й не сперечатися!
2. Переглянути
https://www.youtube.com/watch?v=3jKPazp0rF8
https://www.youtube.com/watch?v=Wng2_jZCIZo
https://eschool.dn.ua/mod/book/view.php?id=212379&chapterid=52183
3.Тести
Код доступу 5210698
Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua
Група Е 19 1/9
українська мова
Тема. Розділові знаки у простих реченнях,
ускладнених обставинами.
Тестування.
1.Опрацювати матеріал
https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html
&31 ст. 136 -141
Відокремлені
обставини
Відокремлені
обставини виділяються у вимові інтонацією, а на письмі — комами. Вони, як
правило, пояснюють дієслово-присудок і можуть стояти в різних позиціях по
відношенню до нього. За будовою відокремлені обставини бувають поширені та непоширені.
Відокремлюються: 1) поширені обставини, виражені
дієприслівниковим зворотом у будь-якій позиції по відношенню до означуваного
дієслова-присудка (При в’їзді в село вершників уже чекали, юрмлячись край доріжки, босоногі діти); 2) обставини, виражені іменниками зі
словами незважаючи на, починаючи з, кінчаючи (Сікач, незважаючи на свою чималу вагу й
короткі ноги, дуже прудко бігає (Остап Вишня)); 3) непоширені обставини, виражені одиничними
дієприслівниками (Мружачись, Софія взяла зі стола маленький срібний
дзвоник).
За бажанням
автора можуть відокремлюватись обставини, що починаються словами всупереч, наперекір, на зло, попри, залежно від,
відповідно до, подібно до, у зв’язку з, завдяки, внаслідок, на випадок, за
браком, за відсутністю, на відміну від, особливо (Наперекір огню і смерті, полки незборені і вперті
боям виходили навстріч (М. Упеник)).
Не відокремлюються інтонацією й на письмі одиничні дієприслівники, що виступають у ролі обставин способу дії, які позначають фізичний чи психічний стан або положення в просторі. Такі дієприслівники стоять після дієслова-присудка, до якого відносяться, і набувають значення прислівника (Вона сиділа замислившись (Ю. Яновський)).
2. Переглянути відео
https://www.youtube.com/watch?v=zfwsEFlDP8k
https://www.youtube.com/watch?v=KZu4MyQv4Eg
https://pidru4niki.com/1221060540582/dokumentoznavstvo/tipi_skladnih_rechen
3.Виконати тест
Код доступу 9961373
Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua
Група К 20 1/9 українська мова
Тема. Творення й відмінювання чоловічих та жіночих імен
по батькові
1. Опрацювати матеріал
https://4book.org/uchebniki-ukraina/10-klass/ukrayinska-mova-10-klas-zabolotniy-2018-ukr
&46 ст. 166- 168, виконати Вправу 424
Творення та відмінювання
чоловічих і жіночих імен по батькові.
Чоловічі імена по батькові творяться за допомогою
суфіксів:
-ович —від чоловічих імен з основою на О та приголосний, окрім Й:
Петро — Петрович, Євген —
Євгенович;
-йович —від чоловічих імен з основою на приголосний Й:
Євгеній — Євгенійович, Анатолій — Анатолійович;
Винятки: Микола – Миколайович,
Григорій – Григорович.
Зверни увагу!
Декілька
імен утворюють форму по
батькові дещо з іншими суфіксами:
Хома – Хомич, Ілля – Ілліч, Сава – Савович, Савич, Кузьма – Кузьмич,
Кузьмович.
Жіночі імена по батькові творяться за допомогою
суфіксів:
-івна —від чоловічих імен з основою на О та приголосний звук, окрім Й:
Івн — Іванівна, Павло —
Павлівна;
-ївна —від чоловічих імен з основою на Й:
Андрій – Андріївна, Сергій – Сергіївна.
Винятки: Микола – Миколаївна,
Григорій – Григорівна.
Зверни увагу!
Ігорь
– Ігорьович (за новим правописом 2019 р.)
Зверни увагу!
У давальному відмінку жіночі імена по батькові
мають форму Миколаївні, а чоловічі — Петровичу.
У родовому відмінку — Миколаївни, Петровича.
2.Переглянути відео
https://www.youtube.com/watch?v=l3OzIsQsJzo
https://www.youtube.com/watch?v=xFFfWIQsuD0
https://webpen.com.ua/pages/Morphology_and_spelling/creation_surname.html
3. Виконати Тест
Код доступу 3410928
Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua
Група Мк 18 1/9 українська література
Тема. Постмодернізм як один із художніх напрямів
мистецтва 1990 – х років
1. Опрацювати матеріал
https://pidruchnyk.com.ua/1237-ukrliteratura-avramenko-11klas.html
ст.240
Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва 90-х років
У літературному процесі
сьогодення активно працюють представники різних мистецьких течій чи напрямків —
традиційного народницько-реалістичного; модерністського з тяжінням до нового чи
старого традиціоналізму; постмодерністського з елементами неоавангардизму. Ми
зосередимо увагу на постмодернізмі.
Сучасні літературознавці
Дмитро Наливайко, Тамара Гун- дорова, Соломія Пав личко, Роксана Харчук
літературний процес кінця XIX—XX століття умовно поділяють на два етапи:
1) епоха модернізму
(кінець XIX — 70-і роки XX століття);
2) епоха постмодернізму
(80-і роки XX — початок XXI століття).
Постмодернізм як літературна течія виник у США та Європі
в останню третину XX століття. Естетичну
природу цього мистецького явища пов'язують із плюралізмом — поєднанням і
органічним співіснуванням різних художніх систем. Постмодерний дискурс синтезує
мистецтво й антимистецтво, елітарну й масову культуру, карнавальне,
іронічно-сміхове та серйозне ставлення до дійсності.
Постмодернізм виник
внаслідок відчуття письменниками кінця історії сучасної епохи. Тому він
передбачає опозицію до модернізму і має такі параметри:
- модернізм —
постмодернізм;
- закрита форма —
відкритість дискурсу;
- цілеспрямованість мистецтва
— мистецтво як гра, карнавал;
- художня довершеність —
деконструкція.
Постмодернізм вибудовує
особливу концепцію світу. Якщо модерністи прагнули виявити найменші відмінності
й прип ципову несумісність усіх сторін зображуваної дійсності, ти
постмодерністи захищають позицію відстороненого і відчуженого спостерігача.
Постмодерністи утверджують принцип загальної рівнозначності усіх явищ і
аспектів життя, часто агресивно засуджують насильницьку дегуманізацію та асиміляцію
людини зовнішнім світом, що були яскраво виражені в радянську добу.[1]
Літературознавці
відзначають такі риси постмодернізму:
— у центрі уваги — не
минуле лібдей, а текст як паралельна ре альність або паралельне минуле;
гіперболізація невідповідності між сучасною мовою, за допомогою якої ми
намагаємося вивчати минуле, і самим минулим;
— визнання неможливості
отримання «позитивного» знання, тобто з'ясування того, що насправді
було,колись із людиною;
— мова — не представник
реальності, а сама реальність, замкнена й самодостатня система знаків;
— провідний метод —
думати про минуле, а не досліджувати його через інтуїцію, осяяння,
«прислухання».
Із методів для постмодернізму характерні: гра з
читачем, іронічність, пародійність, карнавальність, інтертекстуальність,
суперечливість, парадоксальність.[7]
Аналіз сучасних часописів та альманахів
На жаль, сьогодні не кожна бібліотека має у своїх фондах творів сучасних українських письменників. Ця література може подобатися чи не подобатися. Проте вона є. Щоб існування літератури було повним, її треба читати, про неї треба говорі писати. Тому джерелами ознайомлення з нею можуть стати «Сучасність», «Київ», «Березіль», «Дніпро», «Україна-Вітчизна» та ін. Для детального ознайомлення із сучасним літературним процесом України, його напрямами та течіями скористатися літературознавчими матеріалами, що друкуються на сторінках видань «Літературна Україна», «Дивослово», Література і життя», «Слово і час», «Українська мова і література», «Дзеркало тижня» тощо.
2.Переглянути відео
https://www.youtube.com/watch?v=fyhLLU4GrIc
https://naurok.com.ua/urok-nova-doba-novogo-pragne-slova-suchasni-chasopisi-y-almanahi-29638.html
3. Виконати Тест
Код доступу 5027355
Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua
Тема. І. Римарук «Обнови».
Тестування
1. Опрацювати матеріал
https://pidruchnyk.com.ua/1237-ukrliteratura-avramenko-11klas.html
ст.240- 241
Обнови
Ігор Римарук
молодiй душе
радiй обновам —
лавровий вiнок стає терновим
стражники у мученики пруть
хрест не орден
хрест не одберуть
на крилатий герб у консулятi
задивились коники крилатi
а буланий змiй
а вороний —
де ви нинi
в упряжi якiй
мчить полями бричка макабрична
деренчить горлянка вiзника
i твоя
душе
зоря одвiчна
в небесах оновлених зника
Ігор Римарук “Обнови” аналіз
Автор – Ігор Римарук
Тема – пошуки справжніх,
неперехідних цінностей ліричного героя
Віршовий розмір – верлібр. Не поділяється на стопи, рядки мають різну кількість наголосів, довільно розташованих, немає рим, розділових знаків.
У цій поезії яскраво виражена біблійна символіка, яка тісно переплетена з проблемами й труднощами мирського (чи сучасного?) буття. У цьому вірші подана алегорична картина сучасного світу з його суперечностями, протиріччями, коли «лавровий вінок» перетворюється на «терновий», кати стають героями, тільки «тяжкі хрести» залишаються, їх не одберуть, це не ордени.
Ліричний герой поезії жалкує за «буланими», «вороними» «зміями» — мріями, сподіваннями, сміливими вчинками, котрі змінилися на буденщину — деренчливу бричку з крикливим візником, і прагне оновлення, «крилатості», лету до осяйних небес.
Вірш написано в постмодерній манері, що характерно для автора. У вірші майже немає розділових знаків, а рядки не відмежовуються великою літерою. Кожен сам ставить акценти і розуміє твір по-своєму.
Цілком по-філософському
автор вирішує питання про покликання й призначення людини на землі, коли завжди
є проблема вибору життєвого шляху: «хрест не орден хрест не одберуть». Тільки
особистість знає, що має хрест, і його слід пронести гідно, як Христос. Окремою
темою звучить протистояння покликання поета та імперської залежності, що
глибоко сидить у підсвідомості, бо все ще мимоволі озирається «на крилатий герб
у консуляті». Минає час, і йому належить щоразу бути оновленим, саме тому
минуле й майбутнє завжди поруч, саме тому «зоря одвічна в небесах оновлених
зника», щоб означити новий поступ для душі.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/ihor-rymaruk-obnovy-analiz
2.Переглянути відео
https://www.youtube.com/watch?v=A1nK4CztnsM
https://www.youtube.com/watch?v=asMppwH9Lxw
https://www.youtube.com/watch?v=U_v4wpn6SfA
3.Виконати Тест
Код доступу 6935694
Попросіть учнів
використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua
Відповіді надсилайте на електронну адресу nata.shevtsova@ukr.net або звертайтеся у приват через Viber .
Коментарі
Дописати коментар