План роботи
з предмета українська мова та
література
зі здобувачами освіти
на період карантину з 18.10.2021
18 жовтня 2021
Група К 20 1/9 українська мов
Тема. Риторичне запитання, звернення, порівняння
1. Опрацювати матеріал
& 4 ст. 14 – 22
Риторичне
запитання
Це дуже давня риторична фігура, відома ще з часів античної риторики. За
лексико-граматичним вираженням вона не відрізняється від звичайного запитання.
Специфіка риторичного запитання полягає в тому, що воно не потребує відповіді
на відміну від звичайного. Наприклад: Золоте Відродження змалювало людству
мадонн. А хто змалював наших босоногих мадонн із сапкою в руках чи серпом на
плечі та дитям біля перс, що знали не шовки, а лише нерівне шорстке полотно? І
чи зрозуміють це ті, що вже не знатимуть полотна і полиневого смутку давнини?
(М. Стельмах); Душа полів, ти пам'ятаєш стерні? Оцю печаль, покинутість оцю?
(Л. Костенко).
Риторичне запитання не потребує відповіді у двох випадках. Перший —
найпоширеніший, тому що відповідь і так усім слухачам відома, треба тільки
актуалізувати її для сприймання слухачем. Другий випадок: риторичним запитанням
є таке, на яке ніхто не знає відповіді або її й зовсім не існує, на зразок: Хто
винен? Що робити? Куди йдемо? Однак автор, не чекаючи відповіді, вважає за
потрібне поставити запитання, щоб підкреслити незвичайність ситуації, трагізм
або комізм її, звернути на неї увагу співрозмовників.
Слід зауважити, що фігура риторичного запитання не є такою простою, як
здається на перший погляд. Хоча відповідь усім відома, але автор може ставити
провокаційні запитання, тому що в нього с на це запитання зовсім інша відповідь
(всі думають так, а насправді все інакше). В такий спосіб створюється
стилістичний ефект оманливого очікування. Тому Є. В. Клюев вважає, що риторичне
запитання, як і риторичний оклик та риторичне звертання, — це фігури, що
ґрунтуються на критерії щирості. Наприклад: Житечко-житечко, хто ж тебе косити
буде? Пішли твої косарі на війну, і тільки з-за обріїв страшний косар смерті
дає знати про себе; О пам'ять і смуток землі, чи минулися ви? Чи минулись? Бо й
тепер од печалі сивіє жито... (М. Стельмах).
Вглядаюсь в осінні стерні —
Куди ти біжиш, дорого?
І як ти озивешся — з такої німоти?
(В.Стус)
Душе моя обпалена
І як ти ще жива?
(Л. Костенко)
Риторичне
звертання
Риторичне звертання — це також фігура античної риторики, яка виявляє не
тільки власне звертання, а й реакцію, ставлення мовця до ситуації спілкування,
предмета, ідей мовця тощо, тобто ця фігура також тримається на "принципі
щирості". Саме в риторичних звертаннях предметом звернення буває, як
правило, не конкретна особа, а якісь речі, уявлення, поняття, глобальні
субстанції тощо.
Земле рідна! Мозок мій світліє...
(В. Симоненко)
Верни до мене, нам'яте моя!
................................................
Народе мій, коли тобі проститься
крик передсмертний і тяжка сльоза
розстріляних, замучених, забитих
по соловках, сибірах, магаданах?
(В. Стус)
Добрий ранок, моя одинокосте!
(Л. Костенко)
Риторичне
порівняння
Порівняння — це фігури, в яких мовне зображення особи, предмета, явища чи
дії передається через найхарактерніші ознаки, що с органічно властивими для
інших предметів чи осіб: дівчина струнка, як тополя; волошки сині, як небо;
надворі тепло, як улітку; руки, як білі лебеді; Синіє день, як пізні капусти
(Л. Костенко).
В основі порівняння лежать логічні операції виділення найсуттєвішої ознаки
описуваного предмета і пошук іншого предмета, для якого ця ознака є виразнішою,
а потім зіставлення з ним і опис цієї ознаки: Сплив вересень синій, як терен.
Жовтень палає, червоний, як глід (О. Гончар). У порівнянні розрізняють суб'єкт
порівняння (те, що порівнюють), об'єкт порівняння (те, з чим порівнюють) і
ознаку, за якою один предмет (суб'єкт) порівнюється з іншим (об'єктом). Ознака
може визначатися за кольором, формою, розміром, запахом, відчуттям, якістю,
властивістю тощо.
Порівняння бувають логічні й образні. При логічних порівняннях
встановлюється ступінь схожості чи відмінності між предметами одного типу,
беруться до уваги всі властивості, якості, ознаки порівнюваних предметів, але
виділяється щось одне: Конкурс пройшов організовано, як і в минулому році; Все
склалося так добре, неначе на замовлення; Брови в Івана широкі, яку батька,
Хлопчаки, як дорослі, зосереджено копали грядку (Усне мовл.); / на Україні я
сирота, мій голубе, як і на чужині (Т. Шевченко).
Логічні порівняння використовують у науковому, офіційно-діловому,
розмовному стилях. Вони додають до предмета нову інформацію.
Образне порівняння відрізняється від логічного тим, що вихоплює одну якусь
найвиразнішу ознаку, часом несподівану, і робить її основною, ігноруючи всі
інші.
.
2. Переглянути відео
3.
Виконати
Написати есе «Успішні люди України і світу»
Код доступу 4080977
Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua
Відповіді
надсилайте на електронну адресу nata.shevtsova@ukr.net
або звертайтеся у приват через Viber .
Коментарі
Дописати коментар