План роботи
з предмета українська
мова та література
зі здобувачами освіти
на період карантину
3 листопада 2021
Група Е 19 1/9 українська література
Тема. Ю. Андрухович «Пісня мандрівного спудея»
1. Опрацювати матеріал
https://pidruchnyk.com.ua/1237-ukrliteratura-avramenko-11klas.html
ст.240- 244
Пісня мандрівного спудея
Юрій Андрухович
Агов, мої маленькі
чортенята!
З-під свити я вас випущу на світ —
туди, де кров з любов'ю черленяться,
де пристрастей i пропастей
сувій…
Я — ваш отець, тож будьте мені вірні!
(які невірні рими в голові!),
але коли до серця входять вірші —
прекрасні, наче крила голубів,
які тоді надії!..
З риторик і поетик академій —
гайда на площу, як на дно ріки!
Підслухані у вирі цілоденнім,
ті рими — вчителям наперекір
(у вчителів, здається, перекір) !
Або в поля, як на зелену прощу —
читати вірші травам і вітрам!..
І постарайтесь, я вас дуже прошу,
щоб явір тихі сльози витирав,
щоб небо, нахилившись, наслухало,
щоб завше був натхненний соловій…
Хвалу воздавши часові зухвалу,
звірят і пастухів благословіть!..
Отож, — на світ, за діло — чарувати!
Агов, мої маленькі чортенята!
https://naurok.com.ua/yuriy-andruhovich-astrolog-pisnya-mandrivnogo-spudeya-223173.html
“Пісня мандрівного спудея” аналіз
Автор: Юрій Андрухович.
Дата написання: 2013 рік.
Збірка: “Листи в Україну”
Жанр: медитативна лірика.
Тема твору: Звертання поета до своїх дітей-віршів.
Ідея: Творчість для поета – не тільки здатність
самовиражатись, але й можливість продовжувати своє існування на землі.
Основна думка: Вірші допомагають виразити внутрішнє Я
поета.
Римування: відсутнє, білий вірш.
“Пісня мандрівного спудея”
художні засоби:
Звертання: Агов, мої
маленькі чортенята!
Епітети: маленькі
чортенята, невірні рими, прекрасні вірші, у вирі цілоденнім, на зелену прощу,
тихі сльози, натхненний соловій.
Метафори: З-під свити я вас
випущу на світ — туди, де кров з любов’ю черленяться, де пристрастей i пропастей сувій; до серця входять
вірші; підслухані у вирі цілоденнім, щоб явір тихі сльози витирав, щоб небо,
нахилившись, наслухало, щоб завше був натхненний соловій.
Порівняння: вірші –
прекрасні, наче крила голубів; гайда на площу, як на дно ріки; в поля, як на
зелену прощу.
Ліричний герой твору “Пісня
мандрівного спудея” – високоосвічена людина.
Андрухович у творі “Пісні мандрівного спудея” використовує
такі фольклорні символи: явір, небо, соловей
Джерело: https://dovidka.biz.ua/pisnia-mandrivnoho-spudeia-analiz
2.Переглянути відео
https://www.youtube.com/watch?v=RmoZF5wmPhk
https://www.youtube.com/watch?v=tBN7Aq_SwbA
3.Виконати Тест
Код доступу 2046220
Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua
Тема. Оксана Забужко «Рядок з автобіографії»
1. Опрацювати
Рядок з автобіографії
Оксана Забужко
Мої предки були не вбогі
На пісні та свячені ножі —
З моїх предків, хвалити Бога,
Заволокам ніхто не служив!
Дарували від батька до сина
Честь у спадок — як білу кість!
Мої предки були красиві —
Ворогам на подив і злість.
Хай не славою (Бог там з нею!) —
Як присягою на шаблях,
Мої предки владали землею:
Їм належала ця земля!
І цупким, наче нить основи
Крізь віки однієї сім'ї,
Невразливим — пронесли слово
І внизали в легені мої...
Ох і моцна була порода —
Соловки, Магадан, Колима...
Мої предки були народом —
Тим народом,
якого нема.
“Рядок з автобіографії”
аналіз твору
Автор – О. Забужко
Збірка – «Диригент
останньої свічки» (1990)
Основна думка твору –
дотримання етичного ідеалу духовного аристократизму, служіння вивищенню України
та своєї нації, збереження родовідної пам’яті.
Ідея – возвеличення в
узагальненому образі своїх предків моральні чесноти українців: патріотизм,
вірність, честь, оспівує духовне багатство рідного народу.
Вірш «Рядок з
автобіографії» — яскравий приклад постмодерної літератури. У творі наявні
алюзії (натяки, перегуки) на відомі сюжети літератури попередніх епох. Отже,
авторські запозичення (перегуки) спостерігаються в «Рядку з автобіографії» на
сюжетно-тематичному та образному рівнях.
У творі О. Забужко
засвідчує гордість за своїх предків. У вірші «Рядок з автобіографії» мисткиня
акцентує на важливості генетично успадкованої козацько-шляхетської культури,
що, наче «нить основи / Крізь віки однієї сім’ї», залишає «від батька до сина /
Честь у спадок — як білу кість!». Утрата родової пам’яті (шляхетського
козацько-лицарського духу) авторка розцінює як зраду, поразку, бо це веде до
колоніальної ганьби, національно-історичної катастрофи.
Емоційна напруга твору
зростає від строфи до строфи, досягаючи свого апогею в рядках: «Мої предки були
народом — / Тим народом, якого нема», що сприймаються як висновок про велич
українського народу.
Поетеса у вірші згадує
радянські виправно-трудові табори: Соловки, Магадан, Колима.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/riadok-z-avtobiohrafii-analiz
2. Переглянути
https://www.youtube.com/watch?v=_0dZh4QG8cc
https://www.youtube.com/watch?v=1OngOnpdzvc
3. Тест
Код доступу 7486833
Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua
Відповіді надсилайте на електронну
адресу nata.shevtsova@ukr.net або звертайтеся у приват через Viber .
Коментарі
Дописати коментар