План роботи з української
мови та літератури
зі здобувачами освіти
на період дистанційного
навчання
15 квітня 2022
Група Гз 21 1/9 Українська література
Тема. Василь Стефаник «Камінний хрест»
1. Опрацювати
https://pidruchnyk.com.ua/392-ukrayinska-lteratura-avramenko-paharenko-10-klas.html
Ст169 – 178 прочитати
Скласти паспорт твору.
Характеристика образів.
https://ukrlit.net/lesson/10klas/12.html
Літературний рід: епос.
Жанр: новела, за стилістичними ознаками наближена
до народної думи.
Напрям (течія): експресіонізм із елементами імпресіонізму.
Тема: еміграція галицького селянства на
американський континент на межі ХІХ-ХХ ст.
Ідея: єдність селянина з рідною землею.
Мотиви: "дома й дихається легше";
"містичний зв'язок із землею-батьківщиною "батьки й діти";
"щастя", "праця"; "еміграція"; "духовна смерть".
Композиція,
композиційно-стильові особливості: новела складається із семи розділів.
Експозиція: розповідь про
повернення Івана Дідуха з 10 років служби у війську, про горб, що залишився
йому в спадок. Тяжка праця на горбі.
Зав'язка: прихід гостей до
хати Івана. Прощання з односельцями. Зізнання Івана у тому, що самому тоскно на
душі. Екскурс у минуле: розповідь Івана про те, як сини дійшли думки про виїзд.
"Два роки нічого в хаті не говорилось, лише Канада та й Канада...".
Він дуже жалкує, що молодь не хоче триматися землі своїх пращурів.
Розвиток дії: гості
пригощаються, ведуть розмови. Іван з Михайлом співають, як у молоді літа.
Кульмінація: син нагадує батькові, що час виходити. Люди плачуть: "...Ціла
хата заридала. Як би хмара плачу, що нависла над селом, прірвалася, як би горе
людське дунайську загату розірвало — такий був плач". Іван із дружиною
пускаються в танець — власне кульмінаційний епізод, — від якого "люди
задеревіли", у якому вилився назовні весь розпач прощання навіки. Сини
силоміць виносять обох з хати.
Розв'язка: односельці
проводжають сім'ю Дідухів. Іван іде танцюючи. Уся процесія зупиняється біля
хреста, що Іван поставив на горбі. Чоловік каже дружині, щоб знала, що там
викарбувані їхні імена: "Видиш, стара, наш хрестик? Там є вібито і твоє
намено. Не біси, є і моє, і твоє".
Мова персонажів — це ще
один художній прийом, до якого вдається автор. Вона уривчаста, нервова, в ній
відчувається драматизм та підвищена емоційність. Думки героїв часом втрачають
послідовність, обриваються. Дії Івана Дідуха та його дружини також створюють
тяжку напружену атмосферу. Варто згадати, наприклад, сумний тужливий спів героя
або шалений, майже скажений, танець із дружиною. Автор створює сумні й навіть
страшні ситуації. Проводи до Канади перетворюються на своєрідний похорон.
Наостанок Іван просить односельчан зберегти цей хрест як пам'ять про його
родину, окропити його святою водою. Іншими словами, провести поминки за його
сім'єю.
Головні герої та їх образи: людей: Іван Дідух — селянин, який, працюючи на
неплодючій землі, заробив горба, ставши схожим на той горб, на якому була його
ділянка; відданий родині; Катерина Дідух — дружина, жертовна жінка, яка любить
дітей; діти, які вже не так тісно зв'язані з рідною землею; кум Михайло —
близький Івану по духу й долі чоловік; односельці, з якими прощаються Дідухи;
природи: горб-, весна; предметів і явищ: праця, чарка, пісня, танець.
Символічні образи: горб (символ виснажливої селянської праці;
тяжкої долі селянина; безталанності на батьківщині); п'яний танець Івана й
Катерини (символ смерті, прощання-смерті з рідною землею); камінний хрест на
глиняному горбі (пам'ятник родині Дідуха, усім емігрантам; символ терпіння й
титанічної марної праці; символ могили для людини, заживо похованої тяжким
життям; символ страдницької долі народу-трудівника); тужлива пісня про осіннє
листя (символ туги, жалю, нещасливої долі); прізвище Дідух (символ духа
(дід+дух), символ снопа жита-життя на Різдво).
Час подій: кінець XIX
ст.
Місце подій: гуцульське село (с. Русів).
Художні засоби виразності: епітет, символ, порівняння, синекдоха
("ціла хата заридала"), метафора; художня деталь ("Він
двома-трьома штрихами незвичайно яскраво зображує нам цілі драми" (Леся
Українка)); діалектизм; монолог; позасюжетні елементи (пісня про осіннє листя
як психологічний прийом для підсилення трагізму ситуації).
Проблематика:
·
віковічного зв'язку з рідною землею;
·
сумлінної праці на землі як вияву народної етики й
моралі, як обов'язку, єдиного засобу і виправдання буття селянина;
·
соціальна проблема масового зубожіння селян, що
спричинило еміграцію за океан.
Примітки та корисна
інформація:
Характерною особливістю
твору є символічність та яскрава образність. Проводи родини Дідуха автор
змалював подібно до похорону. Іван не просто залишає рідний дім, друзів та
односельчан. Він залишає на цьому пагорбі свою душу. Іван розуміє, що на чужині
вже не буде собою. Він навіть не матиме можливості бути похованим у рідній
землі. Тому він ставить цей хрест як пам'ятник і викарбовує на ньому своє ім'я
та ім'я дружини.
Камінний хрест є справжнім
символом тяжкого життя бідного селянства. Це символ титанічних зусиль, а також
поховання ще живої ззовні людини. Автор вдається до цього художнього засобу не
лише для поглиблення драматизму твору. Стефаник спонукає свого читача до
власних міркувань. Показово, що образи синів Дідуха не яскраві, майже стерті.
Зв'язок поколінь вже перервався, вони вже втратили коріння на цій землі.
"Камінний хрест"
— глибока психологічна студія душі українського селянина-трударя, якого
соціальні обставини примушують рвати віковічний зв'язок з тим грунтом, на якому
він виріс. Працьовитість і доброчесність героя піднесені автором на високий
рівень, а бажання залишити пам'ять по собі — поставити на горбі камінний хрест
— має глибокий психологічний підтекст. Іван Дідух ставить хрест на своєму
политому кривавим потом полі й ніби заживо себе ховає. Проте він хоче жити у
пам'яті нащадків, хоче, щоб цей хрест в'язав його з рідним селом і тоді, коли
він буде далеко на чужині, і тоді, коли його не стане в живих.
"Камінний хрест"
— модерністичний твір (експресіоністичний). Дійсний факт (в Івана був прототип,
односельчанин Стефаника, який поставив хрест перед виїздом до Канади)
письменник відтворив з особливою емоційністю та експресією, надав особливої символічності
окремим деталям.
Камінний хрест — це
пам'ятник не лише Дідухам, а й усім емігрантам.
2. Переглянути
https://www.youtube.com/watch?v=Ix4KNhYNS9g
https://www.youtube.com/watch?v=C7O-5aNMdrA
https://www.youtube.com/watch?v=ycsQCLjoLCE
https://svitppt.com.ua/ukrainska-literatura/vasil-stefanik-kaminniy-hrest.html
Інтерактив
https://learningapps.org/2041799
Тест
Код доступу 8483523
Попросіть учнів
використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua
Група Гз 21 1/9 Українська мова
Тема. Правопис префіксів
1. Опрацювати
https://pidruchnyk.com.ua/394-ukrayinska-mova-zabolotniy-10-klas.html
$ 30 ст. 113 – 116 , виконати вправу 262
1. З- (ІЗ-, ЗІ-).
Префікс з- перед глухими приголосними к, п, т, ф, х переходить у с-: сказа́ти, спалахну́ти, стовкти́,
сфотографува́ти, схил. Перед
усіма иншими приголосними пишемо з- (иноді із-): зба́вити,
звести́, зжи́тися, ззирну́тися, зсади́ти, зці́пити, зчепи́ти, зши́ток, ізно́в.
Префікс з- виступає переважно
в словах, корінь яких починається голосним звуком або сполученням приголосного
й голосного: зеконо́мити, зігнорува́ти, зорієнтува́тися, зумо́вити;
зга́слий, з’є́днувати, з’їзд, зма́зати, знадли́вий і под.
У тих випадках, коли корінь слова
починається сполученням приголосних, пишемо здебільшого префікс зі-: зібга́ти, зігну́ти, зідра́ти, зізна́тися,
зіпсува́тися, зіста́вити, зі́ткнення, зіщу́литися тощо. Префікс зі-
вживається також у словах із коренем, перший склад якого становить
звукосполучення губний + й: зів’я́лий, зімкну́ти, зім’я́ти,
зіп’я́стися (і сп’ясти́ся) тощо. У деяких
словах префікс зі- чергується із зо-: зігріва́ти й зогріва́ти,
зімліва́ти й зомліва́ти, зіпріва́ти й зопріва́ти,
зітлі́ти й зотлі́ти.
2. БЕЗ-, РОЗ-, ЧЕРЕЗ- та
ин. У префіксах без-, від- (од), між-, над-, об-, перед-, під-,
понад-, пред-, роз-, через- кінцевий дзвінкий приголосний перед
глухими не змінюється: безкраї́й, безкори́сливий, відкриття́,
ві́дстань, міжконтинента́льний, міжплане́тний, надпоту́жний, обпали́ти,
обтруси́ти, передпла́та, передча́сний, підтри́мка, понадпла́новий,
представни́к, розтягну́ти, ро́зчин, розхита́ти, черезплі́чник.
3. ПРЕ-, ПРИ-, ПРІ-. Слід
розрізняти префікси пре- і при-: префікс пре- вживаємо переважно в
якісних прикметниках і числівниках для вираження найвищого ступеня
ознаки: прега́рний, презавзя́тий, прекра́сний, прему́дрий, прекра́сно,
препога́но; префікс при- вживаємо здебільшого в
дієсловах, що означають наближення, приєднання, частковість дії, результат дії
тощо, а також у похідних словах: прибі́гти, прибудува́ти, прикрути́ти,
прибо́ркати, пришви́дшити; прибуття́, приту́лок, при́браний, прива́бливо. Пор.
прикметники на означення неповноти ознаки з префіксом при-: приста́ркуватий і под.
Крім того, префікс пре- виступає у словах прези́рливий,
прези́рство й у словах
старослов’янського походження: преосвяще́нний,
преподо́бний, престо́л; префікс при- вживаємо в
іменниках та прикметниках, утворених внаслідок поєднання іменників із
прийменниками: при́гірок,
при́ярок; прибере́жний, прикордо́нний.
Префікс прі- вживаємо
тільки в словах прі́звисько,
прі́звище, прі́рва.
4. АРХІ-. У всіх
іменниках і прикметниках вживаємо префікс архі-: архідия́кон,
архієпи́скоп, архієре́й, архімільйоне́р, архіреакціоне́р, архіважли́вий,
архіскладни́й та ин.
Префікси з- (зі-, зо-,
із-), с-
Префікс з- перед буквами на позначення глухих
приголосних к, п, т, ф, х (КаФе «ПТаХ») переходить у с-.
Приклад:
Скласти, спалити, стерти,
сфотографувати, схвалити.
Перед усіма іншими
буквами пишемо з- (із-).
Приклад:
Збудити, звіритися, зжитися; зекономити,
зорганізувати, зігнорувати; ізжовкнути, ізнов, ізсередини.
Зверни увагу!
Коли корінь слова починається двома приголосними, пишемо префікс зі-: зібрати, зігнути,
зіграти, зіставлення, зіткнення,
зіщулитися.
Префікс зі- вживаємо також у словах із коренем, перший
склад якого становить звукосполучення «губний + й»: зів'ялий, зім'яти,
зіп'ястися тощо.
У деяких словах можна
паралельно вживати префікси зі- та зо-: зігрівати — зогрівати, зімлівати — зомлівати, зіпрівати — зопрівати, зітліти — зотліти.
Префікси пре-, при-, прі-
Префікс пре- вживаємо:
·
у якісних прикметниках і прислівниках для вираження найвищого ступеня вияву ознаки (можна замінити на дуже): пресолодкий — дуже солодкий, предивно —
дуже дивно;
·
у старослов'янських словах преподобний,
преосвященний, престол, превелебний, презирство, презирливий.
Префікс при- вживаємо:
·
переважно в дієсловах, що означають наближення, приєднання,
неповноту, частковість і результат дії, та похідних: приносити, прилягти,
прикласти, призводити, прилягання, приєднання, приплюснутий;
·
у словах, утворених від іменника з
прийменником при, та похідних від таких
слів: прикордонник (при
кордоні), приморський (при морі);
·
у прикметниках на означення неповноти ознаки: пристаркуватий.
Префікс прі- вживаємо у трьох
словах: прірва, прізвище,
прізвисько.
Префікси пере- і пред- треба писати з літерою е: переносити, представник.
Префікси без-, від-,
між-, над-, од-, об-, перед-, під-, понад-, роз-, через-
У префіксах від-, од-, об-, над-, між-, роз-, без-,
через-, перед-, під- кінцевий приголосний
дзвінкий не змінюється перед глухими: відкинути, відзначити, одтиснути,
одразу, розстелити, безкомпромісний, черезплічник, обплести, оббивати,
надкусити, надзвуковий, підземелля, передплата.
Зверни увагу!
Коли корінь слова починається двома приголосними, у префіксах може
з'являтися голосний і: відібрати, одіслати,
обібрати, надірвати, розігнати, підім'яти.
2. Переглянути
https://znoclub.com/mova-ta-literatura/542-pravopis-prefiksiv.html
https://www.youtube.com/watch?v=vGwCWipmjiE
Інтерактив
https://learningapps.org/5537864
3.Тест
Код доступу 8111193
Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua
Коментарі
Дописати коментар