Лексичні помилки

 

План роботи з української мови та літератури

зі здобувачами освіти

на період дистанційного навчання

18 квітня 2022

 

Група Гз 21 1/9 стилістика

Тема.  Стилістичні можливості лексики.

Стилістичні можливості фразеології

1. Опрацювати матеріал 

Стилістичні можливості загальновживаної лексики

В усіх стилях і жанрах мови соціально й комуніка­тивно найважливішою є загальновживана лексика.

Загальновживана лексика — слова й лексичні сполучення слів,

якими користується кожен, хто володіє певною мовою.

Вони пов’язані з повсякденним життям усіх грома­дян, позначають такі реалії, в яких кожен мовець що­дня має потребу, і тому вони всім зрозумілі. До загаль­новживаної лексики належать:

—   назви осіб за родинною ознакою: мати, батько, син, дочка, родич та ін.;

—  назви осіб за найпоширенішою професією: учи­тель, лікар, студент, директор і т. ін.;

—   назви осіб за типовими рисами характеру, інши­ми прикметами і якостями: трудівник, працелюб, ле­дар, боягуз, сміливий, ледачий та ін.;

—   назви частин тіла людини і тварин: голова, ноги, руки, роги, хвіст і т. ін.;

—   назви сфер людської діяльності, галузей знань: філософія, математика, біологія, медицина і под.;

—  назви найуживаніших знарядь праці: ніж, лопа­та, молоток, відро, ножиці т. ін.;

—   назви найвідоміших абстрактних понять: бороть­ба, життя, смерть, любов, земля, небо тощо;

—   назви типових явищ суспільного життя, природи: вода, сніг, дощ, тварина, говорити, їсти, спати, сьогод­ні, ніколи, один, десять і под.;

—  назви предметів домашнього вжитку: хата, стіл, вікно, гривня та ін.;

—  назви народів, культур, мов: українці, французи, греки, римська культура, французька і т. ін.;

—   найуживаніші прийменники, сполучники, част­ки, вигуки: з, від, до, між, і, а, або, чи, о, ох та ін.

Загальновживана лексика здебільшого використо­вується як стилістично й емоційно нейтральна чи майже нейтральна, бо загальновживані слова зазви­чай не містять оцінки, відображають не чуттєве, а ло­гічне сприймання їх мовцями. Водночас і на загально­вживані слова з усталеним лексичним значенням і гра­матичними ознаками може нашаровуватись значення виразно стилістичне, передусім емоційне. Слова йти, дощ емоційно нейтральні, але речення Пішов дощ мож­на вимовити не тільки з нейтральною розповідною інто­нацією, а й з більшою чи меншою почуттєвістю (радістю чи смутком: Пішов дощ!), відповідно речення сприй­меться не нейтрально, а емоційно. Отже, виокремлення в лексиці мови емоційно нейтральних загальновжива­них слів (і наукових термінів) переважно умовне. За­гальновживані слова окремо і особливо в реченні (Кни­га!, Сонце!) можуть набувати найрізноманітнішої емо­ційності.

Активний розвиток у XX ст. науки, техніки і куль­тури спричинився до розвитку загальновживаної лекси­ки, до ширшого, ніж раніше, використання її не тільки в нейтральному, а й у певному стилістично забарвлено­му, емоційному значенні. Слова, які спершу належали тільки до професійної лексики (радіо, трамвай, лек­ція, конференція, ракета, атомна енергія, телебачен­ня та ін.), стали загальновживаними.

Загальновживана лексика властива всім стилям лі­тературної мови в їх писемній і усній формах, тому її на­зивають міжстильовою. На фоні цієї лексики розпізна­ють шари незагальновживаної лексики.

Стилістичні  засоби   фразеології

 

Сьогодні поговоримо про іскрометні скарби мовної образності .Це фразеологізми.Вони передають найтонші відтінки душевних порухів, обарвлюють висловлене в національний колорит.

Фразеологізми - це перлини мови, невичерпні  скарби  народної  мудрості.  Той,  хто  добре  володіє  мовою,  збагачує  думку  і  слово  фразеологізмами,  прислів’ями,  приказками,  крилатими  словами  та  виразами.                

Фразеологія (гр.phrasis  — вираз, зворот і lоgоs — слово)  -  сукупність  фразеологізмів  у  мові,  продукт  багатовікової  мовної  творчості  українського  народу.                  

Фразеологічний  зворот (фразеологізм) – стійка  одиниця  мови,  яка  сприймається  як  єдине  ціле  і  використовується  мовцями  в  усталеному  оформленні.           

Фразеологізми поділяють на  такі  типи :

а) фразеологічні зрощення - це такий тип стійкого словосполучення, значення якого абсолютно не залежить від значень його компонен­тів чи слів, які входять до його складу, і воно не членується, не ді­литься, не розкладається на окремі компоненти, оскільки поодинці компоненти такого сполучення слів (принаймні один з них) існува­ти самостійно не можуть, наприклад: 

• бити байдики -  'нічого не ро­бити',
• віддатися за Муравського -  'померти',
• бабин смик -  'парубок, що одружується зі старшою жінкою зарадимаєтку';

 

б)   фразеологічні єдності - стійкі словосполучення, значення яких хоча б незначно мотивоване значенням слів-компонентів, що вхо­дять до їхнього складу, наприклад:

• прикусити язика -  'замовкнути',  
• п'ятами накивати -  'утекти', 
• скінчений осел -  'безглузда, вперта лю­дина, цілковитий дурень', 
• ребра лічити -  'бити';

в)   фразеологічні сполучення - це такі стійкі словосполучення, до скла­ду яких входять слова з вільним і фразеологічне зв'язаним значен­ням, а їхнє цілісне фразеологічне значення випливає зі значень слів-компонентів фраземи, наприклад:

• справа честі, здобути пе­ремогу, храм науки, добрі наміри.

Інколи до цих основних типів фразеологізмів ще додають такий тип, як фразеологічні вислови, до яких зараховують «стійкі звороти мови, що семантичне не діляться і складаються зі слів із вільним значенням, але у процесі мовлення відтворюються як сталі мовні одиниці» , напри­клад: 

• мовчання - знак згоди,
• стукайте і відкриють,
• інформацій­ний простір,
• засоби масової комунікації.

 

У системі мови існують фраземи-синоніми, антоніми, омоніми, пароніми та багатозначні (полісемні) фраземи.

Фразеологізми-синонімами вважають ті «фразеологічні одиниці, які позначають той самий предмет дійсності, виражають те саме поняття, Відтіняючи різні його сторони» . Фраземи-синоніми, як і слова-синоніми, належать до однієї частини мови. Наприклад:

• бити байдики, баглаї бити, гандри бити -  'нічого не робити, нічим не у
• сажень зросту, до сволока голо­вою сягає, плечима стелю підпирає, Бог (кравець) міру загубив - 'високий' (кожна наступна фразема в цьому ряді вказує на більший вияв ознаки 'високий'),

 

• розумом високий, ро­зумом зрілий і лоб на три п'яді, сім розумів, убогий духом і по­рожньою торбою по голові ударений, ввести в оману і збити з пантелику тощо;
• навіки закрити очі, заснути вічним сном, зійти зі світу, спочити навіки (нейтральні) - п'яти задерти, піти кози пасти, піти до Бога вівці пасти, вибратися до Закопаного, віддатися за Муравського (жартівливі) - стріпну­ти позами, копита задерти, дати (врізати) дуба (знижені).

Фразеологізми-антонімами називають такі фраземи, які мають протилежне значення. Як і фраземи-синоніми, фраземи-антоніми належать  до однієї частини мови. Наприклад :

·         схопитися за боки (від реготу)  'почати дуже сміятися';

·         розпустити патьоки  'почати дуже плакати';

·         грошей і кури не клюють  'дуже   багато';

·         грошей як кіт наплакав  'зовсім мало';

·         під боком  'дуже близько';

·         за горами  'дуже далеко'.

Фразеологізми-омоніми - це такі фразеологічні одиниці мови, які мають однаковий компонентний склад і структурну організацію, але різнять­ся своїм значенням. Як і фраземи-синоніми й антоніми, фраземи-омоніми також належать до однієї частини мови. Наприклад :

давати/ дати чосу -  'дуже  бити кого-небудь, успішно обороняючись'; дава­ти/дати часу  - 'поспішно тікати, бігти куди-небудь'; вводити/ввес­ти в закон - 'хрестити'; вводити/ввести в закон –'вінчати'; стояти в голові'- 'невідступне поставати, з'являтися в пам'яті, свідомості'; стояти в голові - 'очолювати кого-, що-небудь'; бити чолом перед кимсь -  'схилятися перед кимсь'; бити чолом         кому -  'кланятися'; за­в'язати голову -  'вийти заміж'; ав'язати голову -  'заклопотатися чим-небудь',

Фразеологізми-пароніми — це близькі, схожі за своїм компонентним скла­дом і структурою, але з різним значенням одиниці мови, що також на­лежать до однієї частини мови.

·         на кшталт -  'подібний  до  чого-небудь';

·         на один кшталт -  'однаковий', під носом -  'тихо, не­розбірливо)';

·         під самим носом -  'поруч, близько від кого-небудь';

·         віддавати  шану -  'вшановувати кого-, що-небудь' ;

·         віддавати останню шану -  'виражати пошану до померлого, прощаючись із ним'.

Багатозначним фразеологізмам  притаманні кілька значень. У нашій мові переважають багатозначні фразеологічні, що мають лише по два значення , наприклад: 

·         підвернути під корито   'випередити в заміжжі'  'перемогти';

·         різати око   'неприємно вражати'     і    'різко виділятися, бути дуже примітним, викликаючи неприємне ставлення до себе',;

·         гопки ставати/стати     'ставати на задні ноги, ставати дибки' (переважно про коней)   і     'різко виявляти незгоду, протест'.

 

Джерела української фразеології :

1.         народний  побут: з голови до п 'ят, дати гарбуза, нюні розпускати каламутити  воду, передати  куті  меду;  

2.         вислови античного походження: сізіфова праця, нитка Аріадни,вогонь  Прометея,  дев’ять  муз,ахіллесова  п’ята, дамоклів меч, гордіїв вузол; 

3.         біблійні вислови: Хома невірний, терновий вінець, вигнання  з  раю,  терновий  вінець, бути притчею  во язицех; 

4.         прислів'я та приказки: ліс рубають — тріски летять; і знову за рибу гроші; як Пилип з конопель; 

5.         крилаті вислови видатних людей: Без надії сподіваюсь (Леся Укра­їнка); Мертві душі (М. Гоголь); 

6.         деякі професійно-технічні вислови: ланцюгова реакція, абсолют­ний нуль, кинути  якір,  передати  естафету , хід  конем,  на  різних широтах. 

СИНТАКСИЧНА  РОЛЬ

Фразеологізми, вступаючи у певні відношення з іншими словами у реченні, можуть  виступати  в  ролі   підмета, іменної частини скла­деного присудка, додатка,  означення чи обставини. Наприклад: 

·         підмет            На другім краї неба, насупро­ти червоніло друге зарево: то сходило повновиде козацьке сонце  

·         додаток     ...А сам він, без єдиного франка чи гульдена, мусив заробляти шматок хліба, тягаючи на спині вантажі. 

·         іменна частина складеного присудка Йонька зрозумів, що бородань не проста птиця (Григорій Тютюнник).  В 1240 році Київ був знесений з лиця землі Батиєм(П. Загребельний). 

·         узгоджене  означення       Був одним один Славко, та й по нім ані сліду (Л. Мартович).  

·         неузгоджене означення На бригові є сліди ремонту на швидку  руку (Ю. Яновський); Слідом за Борисом ввалився його вірний друг Ва­лентин Сорока, ростом під стелю.(О. Гончар). 

·         обставина...з колиски я мову взяв, що за селом шуміла житнім колоском (І. Нехода);   Відповіді з Праги про жінок-студенток ще нема, але, може, не    сьогодні-завтра прийде(Леся Українка).

 

Використання  фразеологізмів  у  різних  стилях

Загальне призначення фразеологізмів, незалежно від стилю, — надання образності, експресивності, емоційності усному або пи­семному текстові, увиразнення його.

Проте далеко не в усіх стилях однаково інтенсивно виявляється ця функція фразеологізмів. Так, у науковому та офіційно-діловому  стилях сучасної української мови вживають так звані ней­тральні фразеологічні словосполучення на кшталт: 

громадська ор­ганізація, органи державного управління, приватна власність, фізична особа, юридична особа - офіційно-діловий стиль;

процеси, республіканські цінності, важка вода, рідке скло, па­радигма відмінювання — науковий стиль.

Крім того, в офіційно-діло­вому стилі поряд із власне фразеологічними одиницями ще вживають так звані мовні штампи. Це, наприклад: виходячи з, відповідно до, за умови, згідно з, у зв'язку з, незважаючи на.

У публіцистичному, ху­дожньому й особливо розмовному стилях значно частіше зустрічаємо і вживаємо фраземи з експресивно-емоційним забарвленням на взі­рець  синенький вогонь -  'волошка',

 

2. Переглянути відео 

https://www.youtube.com/watch?v=rORnQ_kOf3Q

https://www.youtube.com/watch?v=sJYbVksDVzo

https://www.youtube.com/watch?v=YKQFPt6YuKk

https://www.youtube.com/watch?v=rORnQ_kOf3Q

 

3.  Тест

Код доступу 1218856

Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua

 

Відповіді надсилайте на електронну адресу nata.shevtsova@ukr.net  або звертайтеся у приват через Viber .