План роботи з української
мови та літератури
зі здобувачами освіти
на період дистанційного
навчання
29 квітня 2022
Група К 21 1/9 українська література
Тема. Неоромантичне ствердження духовної сутності людини,
її творчих можливостей.
1. Опрацювати матеріал
. https://pidruchnyk.com.ua/392-ukrayinska-lteratura-avramenko-paharenko-10-klas.html
Природа і людина у творі. Неоромантичне
утвердження духовно-естетичної сутності людини, її творчих можливостей.
Конфлікт між буденним і високим, дійсністю і мрією. Художні особливості твору.
Проблемне питання. Як у творі розкривається проблема людини й
природи?
Дядько Лев «дуже добрий з виду», у нього «довге волосся білими хвилями
спускається на плечі з-під сивої шапки-рогатки», на ньому світлий, ясно-сивого
кольору полотняний одяг, що свідчить і про високий естетичний смак тих, хто цей
одяг робив, і про високий естетичний смак тих, хто його носить.
Змальована світлими фарбами зовнішність дядька Лева гармонує з душевною його
красою та з ніжною красою лісового куточка.
Досвідчений дядько Лев з тих обдарованих буйною фантазією
людей, які можуть упіймати казку вітру, землі, місяця, води, пташки, дерева,
трав, а силою отого мудрого слова одухотворити добро, красу чи знешкодити зло;
він з тих людей, які в лісі можуть «зустріти» Лісовика й Перелесника, Мавку й
Русалку, Водяника. Дуже трепетно він ставиться до столітнього дуба, прагнучи
зберегти лісового красеня від сокири, заповідає поховати себе сааме під ним. На
жаль, споживацький спосіб життя перемагає: Килина з матір’ю Лукаша після смерті
дядька Лева продають його. Завдяки Мавці Лукаш починає розуміти, що в лісі
нічого мертвого немає. Пригадайте, як він зумів збагнути почуття ясена до дикої
рожі. Лукаш розуміє, якою безборонною може бути природа, аж тоді, коли Лісовик
перетворює його на вовкулаку.
Для Мавки в лісі існує безліч табу, зокрема заборона нищити живі рослини. І
навіть коли вона намагається порушити заборону, прагнучи догодити матері
(діалог Польової Русалки з Мавкою) і врятувати своє кохання, перемагає
споконвічна істина — не руш живе, не вбивай! Тому Мавка врізає собі руку.
Для матері Лукаша й Килини природа є засобом споживацтва, задоволення власних
потреб. Коли вони прийшли жити в цю місцину, вона вражає своєю первозданністю,
незайманістю, людина тут не господар, а гість. У ремарці до другої дії ми
спостерігаємо, що людина, облаштовуючи свій побут, нищить гармонію, красу
навколо себе. Порівняймо:
До приходу людини «Старезний, густий, предковічний ліс на
Волині.
Посеред ліса простора галява з плакучою березою і з великим прастарим дубом.
Галява скраю переходить в куп’я та очерети, а в одному місці в яро-зелену
драговину — то береги лісового озера, що утворилося з лісового
струмка. Струмок той вибігає з гущавин ліса, впадає в озеро, потім, по другім
боці озера, знов витікає і губиться в хащах. Само озеро — тиховоде, вкрите
ряскою та лататтям, але з чистим плесом посередині. Містина вся дика, таємнича,
але не понура,— повна ніжної задумливої поліської краси.
Провесна. По узліссі і на галяві зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та
сон-трава. Дерева ще безлисті, але вкриті бростю, що от-от
має розкритись. На озері туман то лежить пеленою, то хвилює
од вітру, то розривається, одкриваючи блідо-блакитну воду»
Після приходу людини: «На галявині вже
збудовано хату, засаджено городець. На одній нивці пшениця, на другій —
жито. На озері плавають гуси. На березі сушиться хустя, на кущах стримлять
горшки, гладишки. Трава на галявині чисто викошена, під дубом зложений стіжок.
По лісі калатають клокічки — десь пасеться товар».
Неоромантизм (новоромантизм) — так
називала Леся Українка та інші творчий метод тих письменників кін. ХІХ —
поч. XX ст., які поєднували
у своїй творчості реалістичне зображення життя з романтизмом.
Леся Українка писала: «Справжній
новоромантизм зневажає не самий натовп, тобто не особи, що складають натовп, а
той рабський дух, який змушує людину добровільно зачисляти себе до натовпу, як
до чогось стихійного, що поглинає, нівелює, стирає індивідуальність, приносить
її в жертву інстинкту, стадності. Новоромантик протиставляє натовпу не героя,
не вибрану особу, а суспільство свідомих осіб, у якому він, цей натовп,
розчинився б без залишку»:
· властива виразність суспільних ідеалів;
· прагнення до визволення особистості;
· гармонія ідеалу з життєвою правдою;
· Леся Українка не поділяла персонажів на головних і
другорядних, а наділяла всіх якостями повнокровних самоцінних особистостей;
· її ліричні та драматичні твори наснажені визвольним
пафосом, їм притаманні гострота конфлікту між добром і злом, правдою і кривдою,
оптимістична віра в перемогу перших.
Драма-феєрія (від франц. — фея, чарівниця) — один із жанрових
різновидів драми. Для цього драматичного
виду властивий фантастично-казковий сюжет, у ньому відбуваються неймовірні з
реального погляду перетворення, поряд з людьми діють створені уявою письменника
фантастично-міфічні істоти.
На основі знань про неоромантизм як
літературний напрям доведіть, що «Лісова пісня» твір неоромантичний. (Неоромантичне
утвердження духовно-естетичної сутності людини, її творчих можливостей;
конфлікт між буденним життям і високим пориванням душі особистості,
дійсністю і мрією; індивідуальність і натовп).
Характерною ознакою драматичного твору є
конфлікт. Доведіть, що в «Лісовій пісні» наявний конфлікт між буденним життям
і високими пориваннями душі. (Мавка - це лісова
істота, представник одухотвореної природи, яка є гармонійною й досконалою. Лукаш
спочатку також прагне до досконалості й краси, проте в ньому перемагає
матеріально-приземлене. «Лісова пісня» -
неоромантичний твір, тому Леся Українка показує велику прірву між реальним
життям людини та її високим призначенням.)
¨Зіставляючи природу та людину, Леся
Українка доводить, що світ природи гармонійніший за людський. Покажемо це на
конкретних прикладах. Прочитайте в особах першу розмову Мавки з Лісовиком. Доведіть,
що найсолодше слово для лісових істот – це воля, і вони найбільше бояться її втратити.
2.Переглянути відео
https://www.youtube.com/watch?v=73kcO0P0MHs
http://mutyn.krolevec-osvita.gov.ua/news/09-08-16-09-03-2021/
3. Виконати Тест
Код
доступу 3030325
Попросіть учнів використати
цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua
Контрольний твір «Філософський мотив сенсу людського
життя в драмі Лесі Українки «Лісова пісня»
Відповіді надсилайте на електронну адресу nata.shevtsova@ukr.net або звертайтеся у приват
через Viber .
Група К 21 1/9 стилістика української мови
Тема. Стилістичні засоби словотвору
1. Опрацювати
Способи словотворення
Теорія:
Основні
способи словотвору в сучасній українській мові
Стилістичні можливості
суфіксів і префіксів
Теорія:
За
допомогою засобів словотвору лексеми можуть отримувати виразне емоційне навантаження, виконувати певну стилістичну роль.
Так,
слова з префіксами па-, пра-, уз-, су-, воз- надають словам
урочистості, піднесеності: парость, прамісто,
узголів'я, сум'яття, возвеличити.
Префікс пре- виражає збільшену міру ознаки: преславний, премудрий, пречистий.
Приклад:
Все упованіє моє
На
тебе, мій пресвітлий раю,
На
милосердіє твоє,
Все
упованіє моє
На
тебе, мати, возлагаю,
Святая
сило всіх святих,
Пренепорочная, благая! (Т. Шевченко)
Іншомовні префікси а-, анти-, архі-, супер-, гіпер-, екстра-,
екс-, ультра-, псевдо-, дез-, ір- надають словам книжного відтінку.
Приклад:
Аморальний, антигуманний, архіважливий,
суперзірка, гіперопіка, екстраклас, експрем'єр, ультрарадикальний,
псевдовчений, дезінформація, ірраціональний.
Слова з декількома префіксами набувають
особливої виразності: попоїсти, неперевершений,
порозходилися, безневинний.
Важливу стилістичну роль відіграють
суфікси. Так, афікси -ан, -ил-, -уг-(-юг-), -ук- визначають особу за
негативною ознакою: критикан, здоровило,
злодюга, злюка.
Суфікси -ищ-, -іщ-, -иськ-, -їськ- мають значення згрубілості: хмарище, дівчисько, побоїще.
Суфікси книжного забарвлення -нн(я), -тт(я), -ізм,
-изм, -ість, -ац(ія): надбання, вороття, ницість, бандитизм,
модернізація.
Особливого експресивного відтінку надають
словам зменшено-пестливі суфікси -еньк-, -есеньк-,
-ісіньк-, -усіньк-, -ик, -ичок, -ечк-, -оньк-, -ятк-: маленький, гарнесенький, тонюсінький,
носик, хлопченятко, голівонька.
Зверни увагу!
Поєднання
таких суфіксів зі словами, що належать до публіцистичного чи офіційно-ділового стилю, надає цим словам зневажливого, іронічного відтінку: ухвалонька, заявочка, листуваннячко.
Суфікси -ар, -ир, -яр, -аль, -ець,
-тель, -атор, -ізатор, -ник, -івник, -ант, -аріус, -ург, -инець, -анець, -анин,
-чанин, -іот, -уз тощо називають особу за професією, родом занять, за територіальною
ознакою.
Приклад:
Друкар, бригадир, бджоляр, коваль, кравець,
любитель, інкасатор, механізатор, будівельник, лісівник, дипломант, архіваріус,
драматург, чужинець, іспанець, вірменин, прочанин, кіпріот, гагауз.
Зверни увагу!
В офіційно-діловому й науковому стилях слова з
експресивними суфіксами майже не вживаються. Терміни на зразок мозочок,
інфузорія-туфелька утратили емоційність.
Складні слова
використовують як терміни в книжних стилях, вони
передають найрізноманітніші емоційно-експресивні відтінки в художньому та публіцистичному мовленні: льон-довгунець, жук-короїд, часто-густо, пишномовний,
велелюдний, яблуневоцвітний, стоокий.
Емоційного забарвлення можуть також
набувати й абревіатури (у художньому, розмовному стилях).
Приклад:
Недобре в кабіні, сердито гуло.
—
Два пришельці із космосу або, може, із НАТО?
—
Курс на тополю іржаву. Тримайсь, стара хато!..
Зірвалися з прив'язі ситі тугі БМК,
Входили
в лінію вже налаштовані ланки,
І
витягся міст на понтонах,
як
на биках (І. Драч)
Повторення одного й того самого
слова підкреслює інтенсивність дії, ознаки: біг-біг, милий-премилий,
урешті-решт.
Переглянути
https://www.youtube.com/watch?v=aurvNyPd7gI
https://www.youtube.com/watch?v=J_CdSd1ME4M
Тест
Код доступу 8863913
Попросіть учнів
використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua
Коментарі
Дописати коментар