План роботи

 з української мови та літератури

зі здобувачами освіти

на період дистанційного навчання

13 травня 2022



Група Гз 21 1/9 українська література

Тема. Леся Українка (Лариса Косач). Життєвий і творчий шлях.

1.     Опрацювати 

. https://pidruchnyk.com.ua/392-ukrayinska-lteratura-avramenko-paharenko-10-klas.html

ст. 205 - 214 прочитати, скласти тези прочитаного.

2.      Переглянути

https://lib.if.ua/exhib/1455025690.html

https://mala.storinka.org/%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%8F-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%BA%D0%B0-%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F-%D1%82%D0%B0-%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%87%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C.html

https://zno.if.ua/?p=2910

https://naurok.com.ua/urok-prezentaciya-na-temu-lesya-ukra-nka-larisa-kosach-zhitteviy-i-tvorchiy-shlyah-dramatichna-spadschina-shlyah-158306.html

3.      Виразно читати поезії, аналізувати. Скласти паспорт вірша «Contra spem spero

Аналіз поезії “Contra spem spero

Лесі Українки

«Contra spem spero» – чи не найвідоміший вірш Лесі Українки. Він утверджує життєвий оптимізм і відкидає тугу у читача. Лірична героїня, яку дослідники часто ототожнюють із авторкою, намагається радіти життю і закликає цінувати кожну мить. Ви ще не вивчили цього вірша напам’ять? А, може, не знаєте його особливостей, художніх засобів чи історію написання? Усе тут 


Вірш «Contra spem spero» Лесі Українки, входить до збірки «На крилах пісень» (contra spem spero від лат. – без надії сподіваюсь). Вперше у цій збірці був надрукований у 1893 році. Для київського видання «На крилах пісень» Леся Українка скоротила твір на дві строфи.

Літературний рід: лірика.
Вид лірики
: медитативна лірика
Жанр: вірш
Художній напрям, стиль:
 модернізм, неоромантизм
Провідний мотив:
 заперечення тужливих настроїв, протиприродних молодості, оптимізм людини за будь-яких життєвих ситуацій.
Тема вірша: роздуми про негаразди у житті та сподівання на краще.
Головна
 ідея: є підняття духу та надії на те, що після чорної життєвої смуги буде біла. Вона запевняє, що якщо вірити у добро, коли навіть немає віри, світ змінюється на краще і всі негаразди легше пережити, коли знайти останню краплю надії.
Ліричним героєм
 є сам автор. Головним – людина, яка хоче жити щасливо і намагається закрити очі на усі нещастя, які звалилися їй на плечі. У творі ліричного героя можна утотожнити з Лесею Українкою.
Віршовий розмір:
 тристопний анапест, перехресне римування
Художні засоби:

  • епітети: хмари осінні, весна золота, молодії літа, думи сумні, вбогім сумнім перелозі, барвисті квітки, сльози гіркі, кора льодовая, кора міцна, весела весна, гора крута крем’яная, камінь важкий, вага страшна, пісня весела, довга нічка, зірка провідна;
  • метафори: владарка темних ночей;
  • звертання: гетьте, думи, ви хмари осінні! ; геть, думи сумні!

Також, не можна не зазначити про присутність міфологеми у творі. Вірш привертає увагу своєю простотою думки та високо піднятим настроєм.

Уся поезія побудована на антитезах, причому художні протиставлення звучать як крилаті, афористичні ви­слови, їх виразність досягається за допомогою метафоричної образнос­ті, яка посилює емоційність звучання твору.

Імпульсом до створення вірша стало загострення в авторки хвороби, проте подолання особистої недуги переросло в утвердження героїчної особистості, яка готова всі зусилля віддати боротьбі проти кривди в найширшому соціальному та національно-визвольному аспектах. Леся Українка утверджувала незламність духу людини й оптимістичним мо­тивом, і всіма художніми засобами, й експресивним художнім звучан­ням, коли категоричне «Ні!» на початку твору змінилося ще рішучішим «Так!» в останній його строфі.


Contra spem spero!

Гетьте, думи, ви хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!

Я на вбогім сумнім перелозі
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі.

І від сліз тих гарячих розтане
Та кора льодовая, міцна,
Може, квіти зійдуть — і настане
Ще й для мене весела весна.

Я на гору круту крем’яную
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать.
 

В довгу, темную нічку невидну
Не стулю ні на хвильку очей —
Все шукатиму зірку провідну,
Ясну владарку темних ночей.
 

Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть, думи сумні!
 

4.      Тест.

Код доступу 4556428

Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua

Група Гз 21 1/9 українська мова

Тема. Складні випадки написання географічних назв

 

Українські географічні назви

Українські географічні назви (топоніми) на письмі  передаємо відповідно до вимови за нормами українського правопису.

Приклад:

Лубни, Рівне, Жидачів, Ужгород, Драгобрат (гора), Азовське море, с. Чорнотисів, с. Руське Поле.

Зверни увагу!

Слід розрізняти частини -поль (грецьк. polis  місто) і -піль (укр. поле) у назвах міст: Мелітополь, Сімферополь, Севастополь і Тернопіль, Крижопіль, Бориспіль.

При відмінюванні голосний
 і чергується з о: Тернопіль — Тернополя, Тернополю і т. д.

Слов’янські географічні назви

Географічні назви слов’янських країн  передаємо на письмі так само, як і прізвища (див. Правопис слов'янських прізвищ).

Приклад:

Бєлово, Орєхово-Зуєво, Братислава, Єсентуки, Йолкіно, Катовіце, Воробйові гори, Шереметьєво, Чеське Будейовіце, Молодечно, Гродно, Любляна, Крконоше (гори), Перемишль, Пряшів, Попрад, Щецин.

Зверни увагу!

У словах Росія, російський, Єсентуки приголосний с не подвоюється.

Іншомовні (неслов’янські) географічні назви

Іншомовні географічні назви зберігають подвоєні приголосні.

Приклад:

Даллас, Філіппіни, Апенніни, Марокко, Аппалачі, Канберра.

Літеру ї пишемо після голосного: Гаїті, Гаваї, Таїті.

Літеру и пишемо:

·         у назвах на -ида, -ика: Атлантида, Флорида, Прибалтика, Америка;
 

·         після дж, ж, ч, ш, щ і ц перед приголосним: Таджикистан, Гемпшир, Цинциннаті, Чикаго;
 

·         у буквосполученні -ри- перед приголосним (крім й): Бристоль, Крит, Мавританія, Мадрид, Рига, Цюрих;
 

·         після д, т і в деяких випадках згідно з традиційною вимовою: Аддис-Абеба, Аргентина, Бразилія, Ватикан, Єгипет, Єрусалим, Китай, Кордильєри, Пакистан, Палестина, Сардинія, Сиракузи, Сирія, Сицилія, Скандинавія, Тибет.

Літеру і пишемо:

·         після приголосного перед голосним та я, ю, є, й: Грузія, Індія, Персія, Оссіан, Альбіон, Ріо-Негро;
 

·         після приголосних, не згаданих у правилах на вживання и, і в кінці слова: Вінніпег, Лісабон, Міссурі, Сідней, Севілья, Тбілісі, Калгарі. 

·          

Тест

Код доступу 4481443

·         Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua

 

 

Відповіді надсилайте на електронну адресу nata.shevtsova@ukr.net  або звертайтеся у приват через Viber .

 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу