Викладач української мови та літератури

План роботи з української мови та літератури

зі здобувачами освіти

на період дистанційного навчання

26 травня 2022

Група К 21 1/9 стилістика

Тема. Стилістичні можливості лексики.

Стилістичні можливості фразеології

1. Опрацювати матеріал

Стилістичні можливості загальновживаної лексики

В усіх стилях і жанрах мови соціально й комунікативно найважливішою є загальновживана лексика.

Загальновживана лексика — слова й лексичні сполучення слів,

якими користується кожен, хто володіє певною мовою.

Вони пов’язані з повсякденним життям усіх громадян, позначають такі реалії, в яких кожен мовець щодня має потребу, і тому вони всім зрозумілі. До загальновживаної лексики належать:

— назви осіб за родинною ознакою: мати, батько, син, дочка, родич та ін.;

— назви осіб за найпоширенішою професією: учитель, лікар, студент, директор і т. ін.;

— назви осіб за типовими рисами характеру, іншими прикметами і якостями: трудівник, працелюб, ледар, боягуз, сміливий, ледачий та ін.;

— назви частин тіла людини і тварин: голова, ноги, руки, роги, хвіст і т. ін.;

— назви сфер людської діяльності, галузей знань: філософія, математика, біологія, медицина і под.;

— назви найуживаніших знарядь праці: ніж, лопата, молоток, відро, ножиці т. ін.;

— назви найвідоміших абстрактних понять: боротьба, життя, смерть, любов, земля, небо тощо;

— назви типових явищ суспільного життя, природи: вода, сніг, дощ, тварина, говорити, їсти, спати, сьогодні, ніколи, один, десять і под.;

— назви предметів домашнього вжитку: хата, стіл, вікно, гривня та ін.;

— назви народів, культур, мов: українці, французи, греки, римська культура, французька і т. ін.;

— найуживаніші прийменники, сполучники, частки, вигуки: з, від, до, між, і, а, або, чи, о, ох та ін.

Загальновживана лексика здебільшого використовується як стилістично й емоційно нейтральна чи майже нейтральна, бо загальновживані слова зазвичай не містять оцінки, відображають не чуттєве, а логічне сприймання їх мовцями. Водночас і на загальновживані слова з усталеним лексичним значенням і граматичними ознаками може нашаровуватись значення виразно стилістичне, передусім емоційне. Слова йти, дощ емоційно нейтральні, але речення Пішов дощ можна вимовити не тільки з нейтральною розповідною інтонацією, а й з більшою чи меншою почуттєвістю (радістю чи смутком: Пішов дощ!), відповідно речення сприйметься не нейтрально, а емоційно. Отже, виокремлення в лексиці мови емоційно нейтральних загальновживаних слів (і наукових термінів) переважно умовне. Загальновживані слова окремо і особливо в реченні (Книга!, Сонце!) можуть набувати найрізноманітнішої емоційності.

Активний розвиток у XX ст. науки, техніки і культури спричинився до розвитку загальновживаної лексики, до ширшого, ніж раніше, використання її не тільки в нейтральному, а й у певному стилістично забарвленому, емоційному значенні. Слова, які спершу належали тільки до професійної лексики (радіо, трамвай, лекція, конференція, ракета, атомна енергія, телебачення та ін.), стали загальновживаними.

Загальновживана лексика властива всім стилям літературної мови в їх писемній і усній формах, тому її називають міжстильовою. На фоні цієї лексики розпізнають шари незагальновживаної лексики.

Стилістичні засоби фразеології

Сьогодні поговоримо про іскрометні скарби мовної образності .Це фразеологізми.Вони передають найтонші відтінки душевних порухів, обарвлюють висловлене в національний колорит.

Фразеологізми - це перлини мови, невичерпні скарби народної мудрості. Той, хто добре володіє мовою, збагачує думку і слово фразеологізмами, прислів’ями, приказками, крилатими словами та виразами.

Фразеологія (гр.phrasis — вираз, зворот і lоgоs — слово) - сукупність фразеологізмів у мові, продукт багатовікової мовної творчості українського народу.

Фразеологічний зворот (фразеологізм) – стійка одиниця мови, яка сприймається як єдине ціле і використовується мовцями в усталеному оформленні.

Фразеологізми поділяють на такі типи :

а) фразеологічні зрощення - це такий тип стійкого словосполучення, значення якого абсолютно не залежить від значень його компонентів чи слів, які входять до його складу, і воно не членується, не ділиться, не розкладається на окремі компоненти, оскільки поодинці компоненти такого сполучення слів (принаймні один з них) існувати самостійно не можуть, наприклад:

бити байдики - 'нічого не робити',
віддатися за Муравського - 'померти',
бабин смик - 'парубок, що одружується зі старшою жінкою зарадимаєтку';

б) фразеологічні єдності - стійкі словосполучення, значення яких хоча б незначно мотивоване значенням слів-компонентів, що входять до їхнього складу, наприклад:

прикусити язика - 'замовкнути',
п'ятами накивати - 'утекти',
скінчений осел - 'безглузда, вперта людина, цілковитий дурень',
ребра лічити - 'бити';

в) фразеологічні сполучення - це такі стійкі словосполучення, до складу яких входять слова з вільним і фразеологічне зв'язаним значенням, а їхнє цілісне фразеологічне значення випливає зі значень слів-компонентів фраземи, наприклад:

справа честі, здобути перемогу, храм науки, добрі наміри.

Інколи до цих основних типів фразеологізмів ще додають такий тип, як фразеологічні вислови, до яких зараховують «стійкі звороти мови, що семантичне не діляться і складаються зі слів із вільним значенням, але у процесі мовлення відтворюються як сталі мовні одиниці» , наприклад:

мовчання - знак згоди,
стукайте і відкриють,
інформаційний простір,
засоби масової комунікації.

У системі мови існують фраземи-синоніми, антоніми, омоніми, пароніми та багатозначні (полісемні) фраземи.

Фразеологізми-синонімами вважають ті «фразеологічні одиниці, які позначають той самий предмет дійсності, виражають те саме поняття, Відтіняючи різні його сторони» . Фраземи-синоніми, як і слова-синоніми, належать до однієї частини мови. Наприклад:

бити байдики, баглаї бити, гандри бити - 'нічого не робити, нічим не у
сажень зросту, до сволока головою сягає, плечима стелю підпирає, Бог (кравець) міру загубив - 'високий' (кожна наступна фразема в цьому ряді вказує на більший вияв ознаки 'високий'),

розумом високий, розумом зрілий і лоб на три п'яді, сім розумів, убогий духом і порожньою торбою по голові ударений, ввести в оману і збити з пантелику тощо;
навіки закрити очі, заснути вічним сном, зійти зі світу, спочити навіки (нейтральні) - п'яти задерти, піти кози пасти, піти до Бога вівці пасти, вибратися до Закопаного, віддатися за Муравського (жартівливі) - стріпнути позами, копита задерти, дати (врізати) дуба (знижені).

Фразеологізми-антонімами називають такі фраземи, які мають протилежне значення. Як і фраземи-синоніми, фраземи-антоніми належать до однієї частини мови. Наприклад :

· схопитися за боки (від реготу) 'почати дуже сміятися';

· розпустити патьоки 'почати дуже плакати';

· грошей і кури не клюють 'дуже багато';

· грошей як кіт наплакав 'зовсім мало';

· під боком 'дуже близько';

· за горами 'дуже далеко'.

Фразеологізми-омоніми - це такі фразеологічні одиниці мови, які мають однаковий компонентний склад і структурну організацію, але різняться своїм значенням. Як і фраземи-синоніми й антоніми, фраземи-омоніми також належать до однієї частини мови. Наприклад :

давати/ дати чосу - 'дуже бити кого-небудь, успішно обороняючись';
давати/дати часу - 'поспішно тікати, бігти куди-небудь';
вводити/ввести в закон - 'хрестити';
вводити/ввести в закон–'вінчати';
стояти в голові'- 'невідступне поставати, з'являтися в пам'яті, свідомості';
стояти в голові - 'очолювати кого-, що-небудь';
бити чолом перед кимсь - 'схилятися перед кимсь';
бити чолом кому - 'кланятися';
зав'язати голову - 'вийти заміж';
ав'язати голову - 'заклопотатися чим-небудь',

Фразеологізми-пароніми — це близькі, схожі за своїм компонентним складом і структурою, але з різним значенням одиниці мови, що також належать до однієї частини мови.

· на кшталт - 'подібний до чого-небудь';

· на один кшталт - 'однаковий', під носом - 'тихо, нерозбірливо)';

· під самим носом - 'поруч, близько від кого-небудь';

· віддавати шану - 'вшановувати кого-, що-небудь' ;

· віддавати останню шану - 'виражати пошану до померлого, прощаючись із ним'.

Багатозначним фразеологізмам притаманні кілька значень. У нашій мові переважають багатозначні фразеологічні, що мають лише по два значення , наприклад:

· підвернути під корито 'випередити в заміжжі' 'перемогти';

· різати око 'неприємно вражати' і 'різко виділятися, бути дуже примітним, викликаючи неприємне ставлення до себе',;

· гопки ставати/стати 'ставати на задні ноги, ставати дибки' (переважно про коней) і 'різко виявляти незгоду, протест'.

Джерела української фразеології :

1. народний побут: з голови до п 'ят, дати гарбуза, нюні розпускати каламутити воду, передати куті меду;

2. вислови античного походження: сізіфова праця, нитка Аріадни,вогонь Прометея, дев’ять муз,ахіллесова п’ята, дамоклів меч, гордіїв вузол;

3. біблійні вислови: Хома невірний, терновий вінець, вигнання з раю, терновий вінець, бути притчею во язицех;

4. прислів'я та приказки: ліс рубають — тріски летять; і знову за рибу гроші; як Пилип з конопель;

5. крилаті вислови видатних людей: Без надії сподіваюсь (Леся Українка); Мертві душі (М. Гоголь);

6. деякі професійно-технічні вислови: ланцюгова реакція, абсолютний нуль, кинути якір, передати естафету , хід конем, на різних широтах.

СИНТАКСИЧНА РОЛЬ

Фразеологізми, вступаючи у певні відношення з іншими словами у реченні, можуть виступати в ролі підмета, іменної частини складеного присудка, додатка, означення чи обставини. Наприклад:

· підмет На другім краї неба, насупроти червоніло друге зарево: то сходило повновиде козацьке сонце

· додаток ...А сам він, без єдиного франка чи гульдена, мусив заробляти шматок хліба, тягаючи на спині вантажі.

· іменна частина складеного присудка Йонька зрозумів, що бородань не проста птиця (Григорій Тютюнник). В 1240 році Київ був знесений з лиця землі Батиєм(П. Загребельний).

· узгоджене означення Був одним один Славко, та й по нім ані сліду (Л. Мартович).

· неузгоджене означення На бригові є сліди ремонту на швидку руку (Ю. Яновський); Слідом за Борисом ввалився його вірний друг Валентин Сорока, ростом під стелю.(О. Гончар).

· обставина...з колиски я мову взяв, що за селом шуміла житнім колоском (І. Нехода); Відповіді з Праги про жінок-студенток ще нема, але, може, не сьогодні-завтра прийде(Леся Українка).

Використання фразеологізмів у різних стилях

Загальне призначення фразеологізмів, незалежно від стилю, — надання образності, експресивності, емоційності усному або писемному текстові, увиразнення його.

Проте далеко не в усіх стилях однаково інтенсивно виявляється ця функція фразеологізмів. Так, у науковому та офіційно-діловому стилях сучасної української мови вживають так звані нейтральні фразеологічні словосполучення на кшталт:

громадська організація, органи державного управління, приватна власність, фізична особа, юридична особа - офіційно-діловий стиль;

процеси, республіканські цінності, важка вода, рідке скло, парадигма відмінювання — науковий стиль.

Крім того, в офіційно-діловому стилі поряд із власне фразеологічними одиницями ще вживають так звані мовні штампи. Це, наприклад: виходячи з, відповідно до, за умови, згідно з, у зв'язку з, незважаючи на.

У публіцистичному, художньому й особливо розмовному стилях значно частіше зустрічаємо і вживаємо фраземи з експресивно-емоційним забарвленням на взірець синенький вогонь - 'волошка',

2. Переглянути відео

https://www.youtube.com/watch?v=rORnQ_kOf3Q

https://www.youtube.com/watch?v=sJYbVksDVzo

https://www.youtube.com/watch?v=YKQFPt6YuKk

https://www.youtube.com/watch?v=rORnQ_kOf3Q

3. Тест

Код доступу 9269452

Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua

Відповіді надсилайте на електронну адресу nata.shevtsova@ukr.net або звертайтеся у приват через Viber .