Лексичні помилки

 

План роботи

з предмета українська мова та література

зі здобувачами освіти

на період дистанційного навчання

19 вересня 2022 р.

Українська мова

Гз 21 1/9

Тема: Різновиди суперечки: диспут, дискусія

https://pidruchnyk.com.ua/394-ukrayinska-mova-zabolotniy-10-klas.html

Опрацювати: &47 ст. 171 – 174, виконати Вправу  432, 433.

Лінгвістична розминка

► Прочитайте уважно висловлювання, поміркуйте і зробіть висновок: чи погоджуєтеся ви зі словами Леонардо да Вінчі, чи ні? Обґрунтуйте свою відповідь. І воістину завжди там, де бракує розумних доводів, там їх заміняє лемент,

що не трапляється з речами достовірними. От чому ми скажемо, що там, де кричать, там щирої науки немає, тому що істина має одне-єдине рішення, і коли воно оголошено, суперечка припиняється назавжди. І якщо суперечка виникає знову й знову, то ця наука — брехлива й плутана, а не така, що відродилася (Леонардо да Вінчі).

IV. ПОЯСНЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Робота над текстом

► Прочитайте текст, виділіть у ньому ключові слова, поясніть їхнє значення. Обов’язковим для сучасної людини є вміння компетентно обговорити життєво важливі проблеми, доводити й переконувати, аргументувати, відстоювати свою точку зору, відкидати думки опонента, тобто володіти полемічною майстерністю, мистецтвом спору або суперечки.

Будь-яка суперечка передбачає зіткнення думок або позицій. Кожна сторона активно відстоює свою власну точку зору і намагається розкритикувати точку зору супротивника. Якщо немає такого зіткнення думок, то немає і самого спору, а є якась інша форма комунікації. Так, наприклад, проповідь, молитва, лекція, доповідь не є суперечками. Якщо аргументація з приводу якогось питання спрямована на людей, які нейтрально або позитивно (тобто некритично) ставляться до неї, то немає ніяких підстав вважати цю комунікативну ситуацію суперечкою. Отже, суперечка — це комунікативна ситуація, де наявне активне ставлення до позиції співрозмовника, що виражається в її критичній оцінці.

· Слова, які необхідно виписати: полемічна майстерність, мистецтво спору, суперечка. Поміркуйте, чи можна зі змісту тексту зрозуміти значення виписаних слів.

Коментоване письмо

► Запишіть речення, коментуючи пунктограми та орфограми.

В існуванні різних поглядів на одну й ту саму проблему немає нічого дивного: кожне явище багатогранне, розмаїттям зв’язків з’єднане з іншими, одній людині важко врахувати всі його сторони. Суперечки найчастіше тому й виникають, що партнери по спілкуванню звертають увагу на різні сторони одного явища, і кожний із них має рацію. Інколи партнери ведуть суперечку, кожний з яких турбується лише про свої інтереси.

 ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Запис на дошці і в зошитах

► Запишіть і запам’ятайте визначення.

Пропонент — це той, хто висуває, обстоює тезу. Без пропонента не може бути ані спору, ані аргументативного процесу, оскільки спірні питання повинні бути кимось сформульовані і поставлені на обговорення. Пропонент може висловлювати власну думку або представляти колективну позицію з того чи іншого питання.

Опонент — другий обов’язковий учасник суперечки. Це той, хто заперечує, піддає сумніву істинність або слушність тези, яку висунув пропонент. Опонент може особисто брати участь у спорі або не брати участі в аргументативному процесі.

Аудиторія — третій, колективний суб’єкт суперечки. Це колектив, який має свої переконання, свої позиції, точки зору з питання, що обговорюється. Вона є основним об’єктом аргументативного впливу в спорі.

SMS-повідомлення

► Переписавши визначення, поміркуйте, які слова допоможуть вам краще запам’ятати ці поняття? Поділіться своїми думками з друзями.

Пропонент — той, хто висуває тезу;

Опонент — той, хто заперечує;

Аудиторія — колектив, який має свої переконання

Робота з картками

У риториці виділяють декілька класифікацій суперечок:

✵ за формою: дискусія, полеміка, диспут або дебати;

✵ за кількістю осіб, що беруть участь в обговоренні: суперечка-монолог, суперечка-діалог та суперечка-полілог.

✵ за способом ведення боротьби думок: усні та письмові.

Платформа 1

Дискусія (від лат. dіscussiо — «дослідження», «розгляд») — це публічна суперечка, мета якої полягає у з’ясуванні й порівнянні різних точок зору, у знаходженні правильного рішення спірного питання. Дискусія дозволяє краще зрозуміти те, що не є достатньо чітким і зрозумілим. Мета дискусії — досягнення консенсусу між учасниками суперечки стосовно проблеми, що обговорюється.

Вибіркове списування

► Прочитайте текст. Випишіть чинники. що складають основу дискусії.

Унікальним прикладом такої суперечки є дискусія, яка відбулася між двома видатними фізиками Н. Бором та А. Ейнштейном. Ця дискусія тривала протягом декількох десятиліть. Вони сперечалися і усно, і письмово, і на відстані, і при зустрічі. Іноді суперечка була по-академічному строгою, а інколи була схожою на вибух.

Причина дискусії полягала в обговоренні проблем квантової механіки, із створенням якої значно змінилися погляди фізиків на навколишній світ. Дискусія викликала значний інтерес серед науковців: за нею уважно стежили, в ній брали участь найвидатніші вчені — соратники Бора й Ейнштейна. Відомий голландський фізик Пауль Еренфест був «секундантом» суперечки. Він допомагав організовувати зустрічі між сперечальниками, вів їхнє листування, стимулював до активних дій.

У цій дискусії не було переможців. Ніхто нікого не переконав. Кожний з учасників залишився на своїй позиції.

А. Ейнштейн помер раніше Н. Бора на сім років. Однак Бор до останнього продовжував подумки сперечатися зі своїм опонентом. Саме про це свідчить одна цікава подробиця його життя. Останній малюнок, який Бор зробив на дошці в кабінеті за день до смерті, відтворював ейнштейнівський «ящик з фотоном», розмірковувати з приводу якого Бор, мабуть, ще продовжував.

Хоча до спільної думки два найвидатніших фізики так і не дійшли, однак їх дискусія була напрочуд плодовитою. Вона не зводилася до фіксування різних точок зору. Вчені спільно намагалися знайти істину, тому метою їхньої дискусії було не знищення, а, навпаки, збагачення один одного. В результаті уточнювалися їхні позиції, виправлялися неправильні визначення, будувалися нові аргументації. Вчені не були ворогами, вони з великою повагою ставилися один до одного, про що свідчать численні факти. Так, в одному із листів А. Ейнштейн, звертаючись до свого опонента, пише: «Дорогий, якщо не сказати любий, Боре!».

Полеміка (від грецьк. polemikos — «ворожий», «войовничий») — це суперечка, у якій є конфронтація, протистояння, протиборство сторін, ідей і думок.

Із цього визначення випливає суттєва різниця між полемікою, з одного боку, та дискусією — з іншого. Якщо Учасники дискусії або диспуту, відстоюючи протилежні Думки, намагаються дійти консенсусу, якоїсь єдиної думки, знайти спільне рішення, встановити істину, то мета полеміки — отримати перемогу над супротивником, відстояти і захистити свою власну позицію.

Диспут (від лат. disputo — «досліджую», «сперечаюсь») та дебати (від франц. debate — «сперечатися») як види суперечки в літературі часто розглядаються як схожі поняття.

Диспут — це публічна суперечка. Предметом диспуту є наукове або суспільно важливе питання. Форми диспуту: обговорення дисертації, публічний захист тез тощо. На відміну від дискусії диспут не тільки з’ясовує підстави, а й виявляє позиції сперечальників.

Дебати — це суперечки, які виникають при обговоренні доповідей, виступів на зборах, засіданнях, конференціях тощо. Мета дебатів — визначення ставлення учасників обговорення до спільних для всіх тез виступу.

Переглянути:

https://www.youtube.com/watch?v=RAWIfFw83Ss

https://www.youtube.com/watch?v=N7b0-lc1XM0