План
роботи
з
предмета українська мова та література
зі
здобувачами освіти
на
27.09.2022
Група Е 22 1/9 українська література
Тема: І. Нечуй-Левицький «Кайдашева
сім’я» - соціально-побутова повість хроніка.
https://pidruchnyk.com.ua/392-ukrayinska-lteratura-avramenko-paharenko-10-klas.html
ст. 12 - 42 прочитати.
Іван Нечуй-Левицький —
Кайдашева сім'я (аналіз, паспорт твору)
Аналіз твору
Літературний
рід: епос.
Жанр: повість (повість-хроніка), соціально-побутова
повість
Напрям
(течія): реалізм.
Тема: життя української родини другої половини XIX ст.
(після реформи 1861 р.) в умовах занепаду патріархального способу буття,
змізерніння української душі як результату тривалого існування в умовах
кріпацтва (рабства).
Ідея: засудження й висміювання вад існуючого
суспільного ладу, які спотворювали людські почуття й взаємини, зокрема
кріпаччини, "безземельної свободи", облудних церковників; висміювання
жорстокості й дріб'язковості в людських стосунках; утвердження
національно-етичних і загальнолюдських цінностей.
Композиція,
композиційно-стильові особливості: повість
складається з дев'яти розділів.
Композиція
"Кайдашевої сім'ї" твориться відповідно до реалістичних принципів.
Повість скомпонована зі сцен, ситуацій селянського побуту, в яких розкриваються
темнота, обмеженість, егоїзм дрібних власників. Основу сюжету твору складають
епізоди родинного життя Кайдашів — сім'ї, в якій іде боротьба за приватну
власність. Основним у "Кайдашевій сім'ї" є соціальний конфлікт,
породжений приватновласницькими законами тогочасної дійсності, майновою
нерівністю між людьми, їх прагненням до власності. Соціальний конфлікт у
повісті посилюється психологічним, що виникає з тих потворних рис і звичок у
характерах героїв, які сформувалися в умовах кріпосницького ладу. Крізь увесь
твір тягнеться контраст між світом природи і світом жалюгідних людських
взаємин. Це помітно ще з експозиції твору.
Експозиція
— епізоди, що знайомлять читача з місцем дії (опис села Семигори), персонажами
твору; розмова Кайдашенків про дівчат, залицяння Карпа до Мотрі, оглядини в
Довбишів.
Зав'язка
— одруження Карпа з Мотрею, поява молодої сім'ї, побутові суперечки в родині.
Розвиток
дії — напружені моменти родинного побуту, послідовний виклад подій, що
відбувалися в селянській родині: сутички між Кайдашихою та Мотрею, Карпом і
батьком, одруження Лавріна, пригоди Мелашки, пияцтво і смерть Кайдаша, розподіл
спадщини.
Кульмінація
— дехто з літературознавців вважає, що кульмінації в повісті немає. Дехто
схиляється до думки, що кульмінацією є історія з кухлем, де найрізкіше
підкреслено ідіотизм дрібновласницького індивідуалізму: через копійчаного
глечика людині викололи око.
Розв'язка
— несподівана. Груша всохла, і всі помирилися.
Чи
не основну композиційну роль у творі відіграють діалоги та монологи. Саме вони
"рухають" сюжет, розкривають психіку героїв. Ці сцени виписані в
гумористично-сатиричному плані (сутички Кайдашів через дрібниці: мотовило,
яйця, курку, кухоль, півня, кабана, грушу. Наслідки цих сварок жахливі, адже
вони призводять до порушення споконвічних етичних норм народної моралі).
Завдяки
майстерності діалогів, повість у багатьох місцях нагадує драматичний твір. Це є
особливістю індивідуального стилю письменника. Важливими в композиції твору є
описи — портрети, пейзажі, інтер'єри. Потворність дрібновласницького
селянського побуту письменник викриває засобами гумору й сатири.
Отже,
композиція "Кайдашевої сім'ї" повністю підпорядкована темі та ідеї
твору. Повість майстерно зіткана з реалістичних епізодів, які викривають і
засуджують жорстокість та дріб'язковість у стосунках з людьми й розкривають
причини їхнього духовного занепаду.
Головні
герої та їх образи: людей: Омелько Кайдаш — працьовитий
селянин, виснажений панщиною, не здатний керувати своїм життям; Маруся
Кайдашиха — сварлива, обмежена, егоїстична, лицемірна, "біля панів терлася
та панського набралася", водночас працьовита, любить дітей; Карпо — схожий
на батька зовні, на матір — душею; чоловік Мотрі; соціальний тип дрібного
власника, гордий, насмішкуватий, вередливий, сердитий, упертий, дбає лише про
власне господарство, егоїст; Лаврін — схожий на матір зовні, на батька — душею;
чуйний, щиро любить Мелашку, має почуття гумору, але не може оминути сімейних
чвар, під впливом обставин змінюється; Мотря Довбиш — уродлива, розумна,
працьовита, у Кайдашів стає сварливою, жорстокою; Мелашка Балаш — із
багатодітної родини, спокійна за вдачею, привітна, але, повернувшись із Києва,
стає поступово схожа на оточення; баба Палажка — сварлива,
"богомільна" селянка; природи: красива природа біля села Семигори;
груша; курка; підсвинок; предметів і явищ: мотовило, кухоль, лаврський дзвін.
Художні
засоби виразності: просторіччя, порівняння,
епітет, гіпербола, фразеологізм; гумор, іронія, сарказм, сатира, гротеск;
змішування стилів.
Проблематика:
·
добра і зла;
·
батьків і дітей;
·
кохання і сімейних стосунків;
·
людської гідності та свободи;
·
злиденного життя селян, їхньої темноти,
неосвіченості;
·
руйнування патріархального укладу;
·
виховання й народної моралі;
·
авторитету в громаді та самореалізації.
Примітки
та корисна інформація: Мотив занепаду
родинних цінностей в Івана Нечуя-Левицького постає як факт, що вже відбувся.
При цьому одним із чинників, що сприяв виникненню цієї ситуації в українському
суспільстві, на думку митця, було кріпацтво — суспільне явище, коли існування
простих людей було підпорядковане волі пануючої верхівки, унаслідок чого людина
втрачала віру в можливість справедливості, позбувалася відчуття важливості
дотримання моральних принципів співжиття (яскравий приклад — образ Марусі
Кайдашихи), розучувалася самостійно будувати своє життя (яскравий приклад —
образ Омелька Кайдаша).
Переглянути:
https://www.youtube.com/watch?v=VdXdqMPSsw4
https://www.youtube.com/watch?v=LwdadBfjPxI
Тест:
Код доступу 6144003
Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua
Коментарі
Дописати коментар