План роботи

з предмета українська мова та література

зі здобувачами освіти

на період дистанційного навчання

16 листопада 2022

Група Мк 21 1/9  українська література

Тема: Богдан – Ігор Антонич «Зелена євангелія», «Різдво». Екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів.



Переглянути:

https://www.youtube.com/watch?v=_wSgBnF8I2Y

https://www.youtube.com/watch?v=iFrxvKPNOF8

“Різдво” Антонич аналіз вірша – жанр, художні засоби, тема, ідея, віршовий розмір, провідний мотив твору допоможе підготувати літературний паспорт твору.

 

РІЗДВО Антонич

Народився Бог на санях

в лемківськім містечку Дуклі.

Прийшли лемки у крисанях

і принесли місяць круглий.

Ніч у сніговій завії

крутиться довкола стріх.

У долоні у Марії

місяць — золотий горіх.

Антонич “Різдво” аналіз

Автор – Богдан-Ігор Антонич

 

Рік створення: 1934.

 

 

Джерелом написання поезії “Різдво” є біблійна легенда про народження Христа.

 

Збірка: «Три перстені».

 

Літературний рід: лірика.

Жанр: ліричний вірш.

Вид лірики: філософська.

 

Напрям: модернізм

Течія: авангардизм, символізм, міфіологізм

 

Тема: факт народження Христа.

 

Ідея: переосмислення факту народження Христа як події, що відбувається в кожному селі й містечку; уславлення народження життя й радості.

 

Провідний мотив: возвеличення таїнства різдвяного вечора. У поезії “Різдво” переплетені мотиви христи­янські та язичницькі.

 

 

Віршовий розмір: хорей.

 

Римування: перехресне (абаб).

 

“Різдво” художні засоби

Епітети: місяць круглий, снігова завія, золотий горіх;

Метафори: прийшли лемки і принесли місяць; народився Бог на санях; ніч крутиться довкола стріх; у долоні у Марії місяць – золотий горіх.

“Різдво” образи-символи

 Образи:

людей: лемки у крисанях; Марія;

міфологічних істот (умовно): бог;

природи: ніч у сніговій завії, місяць — золотий горіх;

предметів і явищ: народження; сани; містечко; крисані (круглі капелюхи); стріхи; долоні.

Символічні образи:

 

сани (український символ-аналог ясел, де народився Христос);

лемки (символ-аналог волхвів);

золотий горіх (символ-аналог дитинчати Христа, нового життя);

місяць (символ батьківщини).

Лемки приносять у дарунок новонародженому “місяць круглий“. Цей дар символізує – хліб.

 

Автор «Трьох перстенів» — національно орієнтований митець, про що свідчить, наприклад, такий його запис: «Проти розуму вірю, що місяць, який світить над моїм рідним селом в Горлицькому повіті, є інший від місяця з-над Парижа, Рима, Варшави чи Москви… Вірю в землю батьківську і в її Поезію».

 

 

Композиція: складається із двох чотиривіршів, у яких у символічній формі розказано про волхвів, які принесли дарунки новонародженому Христу, і Марію, яка тримає на долонях (притуляє до лона) сина («золотий горіх»).

 

Біблійну легенду про народження Христа Б.-І. Антонич розкрив по-своєму. Син Божий має людську подобу, то чому б йому не народитися «в лемківськім містечку Дуклі»? А замість пастухів прийдуть лемки й принесуть у дарунок «місяць круглий», котрий буде у Матері Марії, як золотий горіх. І це не треба розуміти, як святотатство, це відчуття близькості своєї до Сина Божого, єдності з тим, хто взяв на себе гріхи людства й постраждав за нього.

 

Літературознавці про твір. Б.-І. Антонич не вдавався до «оязичнення християнства» чи — навпаки. Він уміло взаємодоповнював дві одна­ково рідні українцям релігійні системи. Як-от у вірші «Різдво», де християнське таїнство народження Спасителя тонко помережане язич­ницькими мотивами. Саме воно відбувається в українському, лемків­ському середовищі. І навіть волфи уподібнюються до лемків: «Прийшли лемки у крисанях і принесли місяць круглий», тобто хліб. Образ місяця, що проймає увесь твір, — теж праукраїнський, язичницький символ Різдва, народ­ження нового світу.

 

 

До речі, язичницький місячний знак—«золотий горіх» опинився в долоні Матері Божої, втаємниченої у долю її небуденного Сина. Вона знає його трагічне майбутнє, але нічого вдіяти не може, покладаючись у всьому на Господнє провидіння. 

 

Отже, залучаючи творчу фантазію, уяву, автор щільно переплітає християнську й українську традиції, робить інтим­ним переживання віри.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/rizdvo-antonich-analiz

Тест:

Код доступу 9714084

Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua

 

Група Мк 21 1/9  українська мова

Тема: Синтаксична норма. Синтаксична помилка

Переглянути:

https://www.youtube.com/watch?v=Tkw8pNG19sQ

Теорія:

Синтаксичні норми визначають правила побудови словосполучень і речень.

Синтаксична помилка — це порушення синтаксичної норми.

До синтаксичних помилок належать: неправильний порядок слів у реченнінеправильне поєднання однорідних членівпорушення норм керування й узгодженняпорушення зв’язку між підметом і присудкомнеправильне вживання дієприкметникових і дієприслівникових зворотів тощо.

Приклад:

У реченні У ставок випустили мальків риби, форелі, окуня, коропа  помилкою є вживання іменника риба як одного з однорідних членів. Цей іменник випадає з ряду однорідних членів, оскільки є родовою (ширшою) назвою, а форель, окунь, короп  — видовими (вужчими). 
 

У реченні Більшість присутніх проголосували проти будівництва атомної станції  неправильно узгоджено присудок проголосували (множина) з підметом, до складу якого входить іменник більшість (однина). 
 

У словосполученні зробив помилку завдяки неуважності не виправданим є вживання прийменника завдяки. Для позначення причини, що заважає здійсненню чогось, в українській мові використовують прийменник череззробив помилку через неуважність, не прийшов через хворобу.

Однією з поширених синтаксичних помилок є неправильне узгодження загальних і власних назв у словосполученнях.

Складні випадки синтаксичного узгодження

Узгодження — тип підрядного зв’язку в словосполученні, коли форма залежного слова відповідає формі головного, тобто узгоджується з ним у роді, числі й відмінку.

Приклад:

У словосполученні бурхливої річки залежне слово бурхливої узгоджується з головним словом річки й має форму родового відмінка однини жіночого роду.

Узгодження з власними назвами



 

Зверни увагу!

У спеціальній географічній, військовій літературі, історичних документах власні назви населених пунктів і річок зберігають називний відмінок для того, щоб уникнути неточностей: біля міста Харків, до села Брід, глибина річки Уж.

Абревіатури узгоджуємо з дієсловами й прикметниками, зважаючи на рід основного слова: новостворена ОТГ (об'єднана територіальна громада), СБУ (Служба безпеки України) провела обшуки.

 

Тест:

Код доступу 1588008

Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua

 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу