План роботи
з предмета українська мова та
література
зі здобувачами освіти
на період дистанційного навчання
18 листопада 2022
Група Мк 22 1/9 стилістика української мови
Тема:
Функціональні стилі сучасної української літературної мови та сфери їх застосування. Основні ознаки функціональних стилів
Мовленнєвий і функціональний стиль розуміємо як
сукупність прийомів відбору та сполучень мовленнєвих засобів, функціонально
зумовлених змістом, метою та обставинами спілкування.
Вирізняють такі функціональні стилі: художній, офіційно-діловий, публіцистичний,
науковий, розмовний, конфесійний та епістолярний.
Художній стиль. Головними ознаками є
емоційність, образність, експресивність. На лексичному рівні в ньому вживаються
слова з різним лексичним значенням, різні за походженням. Багатий на епітети,
метафори, порівняння, повтори, гіперболи та інші зображувальні засоби, можуть
уживатися діалектна та професійна лексика, фразеологізми. Різні типи речень за
будовою, метою висловлювання, за відношенням змісту речення до дійсності.
Реалізується в таких жанрах: трагедія, комедія, драма, водевіль, роман,
повість, оповідання, поема, вірш, байка, епіграма та ін. Підстилі: епічний,
ліричний, драматичний, комбінований. Сфера використання: творча діяльність,
література, осіта тощо.
Науковий стиль - функціональний
різновид літературної мови, що обслуговує сферу і потреби науки. (Повідомлення
про результати наукових досліджень, систематизація знань.)Ознаками наукового
стилю є широке використання науково-термінологічної лексики, слів з абстрактним
значенням та іншомовного походження. Членування тексту на розділи, підрозділи,
параграфи, введення формул, таблиць, діаграм. Лексичні, текстові одиниці
репрезентують точність, логічність, узагальненість, аргументацію висловлених
положень.
Розрізняють власне
науковий (дисертація, монографія, дипломна, курсова робота тощо ),
науково-навчальний (підручники, посібники), науково-популярний (доступність
викладу наукової інформації, розрахованої на нефахівців) підстилі наукового
стилю. Сфера використання: наукова діяльність, науково-техн. прогрес, осіта.
Офіційно-діловий. Підстилі:
дипломатичний, юридичний, канцелярсько-діловий. Жанри реалізації: ділові
папери, наради, переговори. Сфера використання: офіційне спілкування в
державно-політичному, громадському і економічному житті,
адміністративно-господарська діяльність, законодавство. Використовуються
стилістично нейтральні мовні засоби, стандартна канцелярська лексика,
безособові та наказові форми дієслів зі значенням постійної дії, відсутність
особових форм, кліше, переважають прості ускладнені речення.
Публіцистичний. Підстилі:
власне-публіцистичний, художньо-публіцистичний, науково-публіцистичний. Жанри
реалізації : продукція ЗМІ, нариси, есе, памфлети, фейлетони; критичні статті.
Сфера використання: виробнича діяльність, навчання, суспільно культурна,
громадсько-політична. Стильові риси: спрямованість на новизну, інформаційність,
динамічність, авторська пристрасть, простота і доступність, переконливість.
Мовні особливості: суспільно-політична лексика, політ. заклики, гасла, різні
терміни, спонукальні і окличні речення, риторичні питання, багатозначна
лексика.
Розмовниий. Підстилі:
розмовно-побутовий, розмовно-офіційний (світський). Використовується в усному
повсякденному спілкуванні. Жанри: бесіда, розмова. Мовні особливості:
лаконічність тексту, різні види інтонації, різна лексика, розмовні слова,
фразеологізми, просторічча, неповні еліптичні речення, питальні, окличні,
звертання, вигуки, вставні слова.
Епістолярний - це стиль
приватного листування. Широке використання форм ввічливості - звертань у формі
кличного відмінка, наявність початкової, прикінцевої та прощальної фраз,
стереотипних словесних формул висловлення побажання.
Конфесійний - обслуговує
релігійні потреби суспільства. Мова багата на епітети, порівняння, метафори,
слова з переносним значенням. Для підкреслення урочистості використовуються
речення із зворотним порядком слів, поширені повтори слів.
Переглянути:
https://www.youtube.com/watch?v=VsxGT7yIzQo
Пізнай самого себе
Людина завжди прагне бути щасливою, а щастя – це наявність усього потроху, але
досконалого й бажаного. У житті все повинно бути сплановано, виконано вчасно,
природно й водночас під власним контролем. Тоді будь-яке негативне життєве
явище може бути подоланим, а позитивне стане замість нього домінантним у житті.
Та все залежить від самої людини. А головне – бути впевненим у своїх
можливостях, не зупинятися на досягнутому і постійно прагнути до вдосконалення.
Треба пізнати себе самого, зробити відповідні висновки й потім, уникаючи
негативних рис, працювати над своїм інтелектуальним, моральним і духовним розвитком
як особистості. Самопізнання повинно тривати упродовж усього життя, бо на
кожному етапі власної досконалості у людини виявляються нові якості.
Життя – не «практика без теорії», і тому воно таке яскраве і непередбачуване
людьми. Якби життя проходило спокійно, врівноважено, без горя і суму, тоді б не
існувало радості; якщо б не було лиха, то людина не знала б щастя. Тому дуже
важливо знаходити «золоту середину», вірити у світле майбутнє і просто радіти
тому, що живеш, не звертаючи уваги на дрібні проблеми. А допомагають у цьому
добро, тепло, лагідність, щирість самої людини, які згодом обов’язково
повернуться до неї від тих, хто її оточує. Перемагає завжди добро. Якщо хочеш
бути щасливим – будь ним, поводься з людьми так, як хочеш, щоб вони поводилися
з тобою, – ці істини вічні й не потребують коментарів, саме за ними слід нам
намагатися жити.
Егоїзм, байдужість, холодність – це найгірші риси людини, бо саме через них
народжуються жахливі злочини, підлі вчинки, обман, зрада. З людьми, яким
властиві такі риси характеру, не варто мати справу, не слід прислухатися до
їхніх порад. Дуже прикро, що нерідко людей оцінюють «по одежі», не враховуючи
їхній внутрішній світ. Якби люди усвідомили, що найголовніше – це
взаєморозуміння, не було би багатьох прикрих конфліктів між ними, незрозумілих
самогубств, страждань. Адже є люди, які свої найкращі риси характеру
ховають у глибині серця, не відкриваючи себе тим, із ким спілкуються.
Слід прагнути бути для кожного
приємним і щирим співрозмовником, завжди жити в такому суспільстві, де є змога
вільно духовно зростати, збагачуватися, набувати знань і досвіду у
взаємостосунках із людьми. Це – нормальне життя, до якого повинна прагнути
кожна людина.
У нашому житті багато невирішених проблем, і потрібно навчитися долати їх
за допомогою плідної праці, рішучості в задумах, справах. Сумлінність у всьому
завжди дає хороший результат. Потрібно переконати себе, що без праці не
досягнеш результату, який би тебе задовольнив. Тому треба прикласти багато
зусиль, щоб досягти мети: всебічно розвивати культурний та
інтелектуальний рівень, цінувати кожну мить життя, старатися відрізняти в житті
правду від брехні, постійно самовдосконалюватися (За Л.Скуратівським, 420 сл).
1. Вкажіть, до якого стилю та типу мовлення
належить даний текст:
а) художній; опис;
б) науковий; роздум;
в) епістолярний; оцінка.
г) публіцистичний; розповідь;
ґ) розмовний; роздум.
2. Який вислів найточніше передає тему
тексту?
а) «У житті все повинно бути сплановано,
виконано вчасно, природно й водночас під власним контролем».
б) «…бути впевненим у своїх можливостях, не
зупинятися на досягнутому й увесь час прагнути до вдосконалення. Треба пізнати
себе самого…»
в) «…нерідко людей оцінюють «по одежі», не
враховуючи їхній внутрішній світ».
г) «У житті багато проблем, і потрібно навчитися
долати їх за допомогою плідної праці, рішучості в задумах, справах».
ґ) «Егоїзм, байдужість, холодність – це найгірші
риси людини, бо саме через них народжуються жахливі злочини, підлі вчинки,
обман, зрада».
3. Визначте, яке висловлювання потребує
стилістичної правки.
а) «У житті все має бути сплановано, виконано
вчасно, природно й водночас під власним контролем, а проблеми потрібно
навчитися долати з допомогою плідної праці».
б) «Життя – не «практика без теорії», і тому
воно таке яскраве і непередбачуване».
в) «Дуже прикро, що нерідко людей оцінюють «по
одежі», не враховуючи їхній внутрішній світ».
г) «Самопізнання повинно тривати упродовж усього
життя…»
ґ) «Сумлінність у всьому завжди дає хороший
результат».
4. Вкажіть, у якому з наведених
тверджень можлива синонімічна заміна прийменника.
а) «Якби люди усвідомили, що найголовніше – це
взаєморозуміння, не було б багатьох прикрих конфліктів…»
б) «Самопізнання повинно тривати упродовж усього
життя, бо на кожному етапі власної досконалості у людини виявляються нові
якості».
в) «Егоїзм, байдужість, холодність – це найгірші
риси людини, бо саме з них народжуються жахливі злочини, підлі вчинки, обман,
зрада».
г) «У житті багато проблем, і потрібно навчитися
долати їх за допомогою плідної праці, рішучості в задумах, справах».
ґ) «Та все залежить від самої людини».
5. Визначте найдоречніше пояснення вислову
«життя – це «практика без теорії»:
а) безконечний плин сірих буднів;
б) вміння організувати та спланувати щоденну
роботу;
в) самовдосконалення та пізнання світу шляхом
спроб і помилок;
г) неусвідомлена необхідність;
ґ) непередбачуваність ситуацій.
6. До якої форми красномовства належить
наведений текст?
а) Церковно-богословської;
б) парламентської;
в) соціально-побутової;
г) академічної.
ґ) судової.
Коментарі
Дописати коментар