План
роботи з української мови та літератури
зі
здобувачами освіти
на
період дистанційного навчання
22 листопада 2022
К 21 Українська мова
Тема: Дієслово. Дієслівні форми
https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html
ст. 46 – 50 опрацювати, виконати Вправу 102
Дієслово — самостійна частина мови, що означає дію або стан предмета й відповідає на питання що робити? що зробив? що робили? що
робитимуть? що робила? та ін.
Приклад:
Прикрашати,
сфотографував, піднімалися, конструюватимуть, декорувала.
Найчастіше дієслово в реченні є присудком, хоча може виконувати
роль підмета, додатка, означення, обставини.
Приклад:
Ми літуємо собі, аж поки за нами не
приїжджають або ж не шлють телеграм із проханням вирядити додому. Хлопчаків і
дівчат збирається більше послухати мій сон (Н. Бічуя).
Господареві доводилося щоразу просити її сидіти на кухні (А. Багряна). Любить свій край — це для народу
жити (В. Сосюра ).
Дієслово має п’ять форм: інфінітив, особове дієслово, безособове дієслово, дієприкметник,
дієприслівник.
Дієслова мають вид — доконаний (що зробити?) і недоконаний (що робити?): лишати — лишити, одержувати — одержати, скакати — скочити.
Особові дієслова бувають дійсного способу (час — теперішній, минулий, майбутній), умовного (їх уживають з частками б і би лише у формі минулого часу) і наказового.
Приклад:
Гостює, гостював,
гостюватиме, гостював би, хай гостює.
Дієслова змінюються за особами (1-а, 2-а, 3-я особи) і числами (однина, множина): ношу, носимо, носиш, носите, носить, носять.
У формі однини минулого часу визначаємо рід: піднімався, піднімалася, піднімалося.
Дієприкметники бувають активні й пасивні, теперішнього й минулого часу. Вони змінюються за родами, числами й відмінками, як прикметники.
Зверни увагу!
Розрізняють безособові дієслова й безособові форми на -но, -то.
Безособові
дієслова позначають стан людини чи природи (лихоманить, смеркає), а безособові форми на -но, -то — результат дії або дію без вказівки на виконавця
(виконано, вишито).
Переглянути:
https://www.youtube.com/watch?v=3E2X9dC4S3s
Тест:
Код доступу 8779027
Попросіть учнів
використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua
К 21 Українська література
Тема:
Богдан – Ігор Антонич «Зелена євангелія», «Різдво». Екзотика лемківського краю
в контексті вселюдських мотивів.
Переглянути:
https://www.youtube.com/watch?v=_wSgBnF8I2Y
https://www.youtube.com/watch?v=iFrxvKPNOF8
“Різдво” Антонич аналіз вірша – жанр, художні засоби,
тема, ідея, віршовий розмір, провідний мотив твору допоможе підготувати
літературний паспорт твору.
РІЗДВО Антонич
Народився Бог на санях
в лемківськім містечку Дуклі.
Прийшли лемки у крисанях
і принесли місяць круглий.
Ніч у сніговій завії
крутиться довкола стріх.
У долоні у Марії
місяць — золотий горіх.
Антонич “Різдво” аналіз
Автор – Богдан-Ігор Антонич
Рік створення: 1934.
Джерелом написання поезії “Різдво” є біблійна легенда про
народження Христа.
Збірка: «Три перстені».
Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: філософська.
Напрям: модернізм
Течія: авангардизм, символізм, міфіологізм
Тема: факт народження Христа.
Ідея: переосмислення факту народження Христа як
події, що відбувається в кожному селі й містечку; уславлення народження життя й
радості.
Провідний мотив: возвеличення таїнства різдвяного вечора.
У поезії “Різдво” переплетені мотиви християнські та язичницькі.
Віршовий розмір: хорей.
Римування: перехресне (абаб).
“Різдво” художні засоби
Епітети: місяць круглий, снігова завія, золотий горіх;
Метафори: прийшли лемки і принесли місяць; народився Бог
на санях; ніч крутиться довкола стріх; у долоні у Марії місяць – золотий горіх.
“Різдво” образи-символи
Образи:
людей: лемки у крисанях; Марія;
міфологічних істот (умовно): бог;
природи: ніч у сніговій завії, місяць — золотий горіх;
предметів і явищ: народження; сани; містечко; крисані
(круглі капелюхи); стріхи; долоні.
Символічні образи:
сани (український символ-аналог ясел, де народився
Христос);
лемки (символ-аналог волхвів);
золотий горіх (символ-аналог дитинчати Христа, нового
життя);
місяць (символ батьківщини).
Лемки приносять у дарунок новонародженому “місяць
круглий“. Цей дар символізує – хліб.
Автор «Трьох перстенів» — національно орієнтований
митець, про що свідчить, наприклад, такий його запис: «Проти розуму вірю, що
місяць, який світить над моїм рідним селом в Горлицькому повіті, є інший від
місяця з-над Парижа, Рима, Варшави чи Москви… Вірю в землю батьківську і в її
Поезію».
Композиція: складається із двох чотиривіршів, у яких
у символічній формі розказано про волхвів, які принесли дарунки новонародженому
Христу, і Марію, яка тримає на долонях (притуляє до лона) сина («золотий
горіх»).
Біблійну легенду про народження Христа Б.-І. Антонич
розкрив по-своєму. Син Божий має людську подобу, то чому б йому не народитися
«в лемківськім містечку Дуклі»? А замість пастухів прийдуть лемки й принесуть у
дарунок «місяць круглий», котрий буде у Матері Марії, як золотий горіх. І це не
треба розуміти, як святотатство, це відчуття близькості своєї до Сина Божого,
єдності з тим, хто взяв на себе гріхи людства й постраждав за нього.
Літературознавці про твір. Б.-І. Антонич не вдавався до
«оязичнення християнства» чи — навпаки. Він уміло взаємодоповнював дві однаково
рідні українцям релігійні системи. Як-от у вірші «Різдво», де християнське
таїнство народження Спасителя тонко помережане язичницькими мотивами. Саме
воно відбувається в українському, лемківському середовищі. І навіть волфи
уподібнюються до лемків: «Прийшли лемки у крисанях і принесли місяць круглий»,
тобто хліб. Образ місяця, що проймає увесь твір, — теж праукраїнський,
язичницький символ Різдва, народження нового світу.
До речі, язичницький місячний знак—«золотий горіх»
опинився в долоні Матері Божої, втаємниченої у долю її небуденного Сина. Вона
знає його трагічне майбутнє, але нічого вдіяти не може, покладаючись у всьому
на Господнє провидіння.
Отже, залучаючи творчу фантазію, уяву, автор щільно
переплітає християнську й українську традиції, робить інтимним переживання
віри.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/rizdvo-antonich-analiz
Коментарі
Дописати коментар