План роботи на 27 травня

 

План роботи

з української мови та літератури

на період дистанційного навчання

30 листопада 2022 р

Мк 22 1/9 Українська мова

Тема: Правила вимови голосних і приголосних звуків

https://www.youtube.com/watch?v=zBJsqLz7jw0&ab_channel=%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD

https://www.youtube.com/watch?v=FVhnu6Xtu1c&ab_channel=%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%9C%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0

Голосні звуки української мови вимовляються за певними правилами.

Звук [а] в усіх позиціях вимовляється виразно, чітко: [капýста], [гáрний].

Голосний [о] ніколи не переходить у звук [а]: [горá], [болóто], [гóлос].

Ненаголошений [о] лише перед наголошеним складом з [у] та [і] звучить із наближенням до [у].

Приклад:

[ко^у жýх], [мо^у тýзка], [по^у лýми^е сок], [бо^у л'ýчи^ей],  [но^ушý], [допомо^ужý], [во^уджý], [го^ул`íўка], [то<sup>у</sup>б`í].

Зверни увагу!

Не наближається до [у] звук [о] в таких випадках:

·         коли є сполучним голосним у складних словах: [благозвýчни^ей]; 
 

·         у словах іншомовного походження: [полíти^е ка], [корýпційа];
 

·         у префіксах до-, о-, об-, про-, роз-, по-  багатьох слів: [добýти], [здобýток], [одýжати], [обслýга], [пробýти], [роздýмати].

Звук [у] вимовляється чітко в усіх позиціях: [кулуáри], [будівнúк], [л'удúна].

Голосний [і] вимовляється чітко:  [д'íйство], [с'íйáн':а], [р'іўнúна].

Зверни увагу!

Виразно вимовляється [і]  на початку слова: [íскра], [íспи^е т], [істóта].


Однак у деяких словах  початкове [і] наближається у вимові до [и]: [í^инод'і], [í^инколи], [í^инший], [і^индúк]. Цей нюанс відображено в сучасному варіанті правопису (2019 р.): інди́к (инди́к), и́рій (= ви́рій), і́род (и́род).

Голосний [е]  чітко, виразно вимовляється під наголосом:  [стéжка], [вуздéчка].

Не втрачає своєї якості звук [е] також на початку слова (переважно в словах іншомовного походження): [еквáтор], [екрáн], [епóха].

В інших ненаголошених позиціях [е] наближається у вимові до [и]:  [сте^иповúк ],  [пе^ил'ýстка], [бе^измéж':а].

Голосний [и]  чітко, виразно вимовляється під наголосом: [тúша], [хúтрошч’і], [мúр], [сúн'ій], [нúрка].

У ненаголошеній позиції [и] наближається у вимові до [е]:  [пи^ехáт'іс'т'], [си^енóчок], [гли^еби^енá].
 

З найбільшим нахилом до [е] звучить [и] перед наголошеним складом з [е]: пливе [пли^евé], кричите [кри^ечи^етé].

Зверни увагу!

У кінці слова ненаголошені голосні [е] та [и] вимовляються з наближенням до [и] і відповідно [е]: казати [казáти^е],  корисне [корúсне^и].
 
Після [й] ненаголошений [е] треба вимовляти з наближенням до [і] — [е^і]: караєш [карáйе^і ш].

Зверни увагу!

Нечітка вимова  [е], [и] в ненаголошених позиціях — одна з найхарактерніших рис українського вокалізму. Слова в парах мене  [ме^инé] і мине  [ми^енé], наведу  [наве^идý] і на виду  [на ви^едý] вимовляються абсолютно однаково.

Вимова ненаголошених [е], [и] без помітної відміни від наголошених  перебуває поза нормами літературної мови.

  Тест:

Код доступу 9013991

Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua