Група Е 22 1/9 українська література
13.12.2022р.
Тема: Іван Франко . Поема «Мойсей»
Переглянути:
https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=633
https://www.youtube.com/watch?v=uMhxWGpTkVE
Тест
Код доступу 6710195
Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua
Поема «Мойсей» – одна
з вершин творчості І. Франка. У ній на основі біблійного сюжету показано шлях
нації до незалежності, непрості взаємини пророка i народу. Ми охоче допоможемо
тобі осягнути цей глибокий філософський твір!
Хоч поема філософська
і має глибокий зміст, хвилюватися нема причин Прочитавши цю статтю, ти
зрозумієш тему та ідею поеми “Мойсей”, познайомишся з персонажами твору,
отримаєш уявлення про його композицію та сюжет. А скорочений переказ взагалі
поставить усі крапки над “і” у розумінні твору.
Якщо маєш вільну
годину, радимо перечитати повний текст поеми або прослухати аудіокнигу. Римування твору сприяє
легкому читанню і сприйманню на слух.
Тема
Тема народу, його
минулого й майбутнього, історичного призначення і місця серед інших народів —
одна з провідних у творчості митця.
Жанр
За жанром «Мойсей»
— філософська поема.
Композиція
Твір складається
з прологу й 20 пісень (роздумів).
Історія створення
Поштовхом до створення
образу Мойсея була скульптура Мікеланджело — образ біблійного Мойсея, яку
побачив І.Франко, перебуваючи в 1904 р. в Італії. Пролог був написаний після
закінчення поеми, і в ньому поет закликав сучасників і потомків до духовної
єдності.
Система римування
Пролог написано терцинами,
які вперше застосував Данте в «Божественній комедії». Це строфа з трьох рядків
п’ятистопного ямба.
Перший рядок в терцині
римується з третім, а середній — з першим і третім рядком наступної строфи.
Виникає своєрідний ланцюг рим: аба, бвб, вгв. Рими у Франковому творі тільки
жіночі (з наголосом на передостанньому складі). Терцини звучать урочисто,
піднесено, патетично.
Якщо пролог
написано ямбом, то основну частину – анапестом.
Основна ідея
Поема розкриває глибоку
віру поета в невичерпні сили народу, в те, що попри тяжкі поневіряння,
український народ матиме щасливе майбутнє.
Сюжет поеми “Мойсей”
В основу поеми
«Мойсей» Франко поклав біблійний сюжет. Він не переспівує
біблійну історію, а використовує лише один її фрагмент: поет вперше ставить
своїх героїв перед очі читачеві вже після сорока років їх
блукання пустелею, у той момент, коли ізраїльтяни на чолі з Мойсеєм
наблизилися до обіцяної землі Палестини.
Саме тепер Мойсей
поступово втрачає авторитет: народ нарікає й бунтується, забуває про Божі
заповіді та обіцянки. Датан і Авірон забороняють
Мойсею промовляти до народу, погрожуючи закидати його камінням.
Пророка, що втрачає
віру в Божий промисел, карає Бог:
«А що ти усумнивсь на
момент
Щодо волі моєї,
То, побачивши сю вітчину,
Сам не вступиш до неї».
Але зі смертю Мойсея
не вмерли його ідеї та наміри: Єгошуа, «князь конюхів»,
продовжує справу пророка і провадить ізраїльтян до обіцяної землі.
Велику увагу при
розгляді твору, безперечно, привертає пролог, який, на перший
погляд, має цілком віддалену сюжетну тему. І справді, у пролозі І.Франко
звертається не до ізраїльського, а до українського народу.
За характером вислову
пролог поділяється на дві частини: у першій переважають риторичні
запитання, які викликають сумніви в державотворчих задатках українського
народу, у його гідності та честі. У другій частині сумнів долається, а замість
нього з’являється віра і спроможність народу віднайти себе:
«Та прийде час, і ти
огнистим видом
Засяєш у народів вольних колі,
Труснеш Кавказ, впережишся Бескидом,
Покотиш Чорним морем гомін волі.
І глянеш, як хазяїн домовитий,
По своїй хаті і по своїм полі».
Таку саму структуру
має і сама поема: ізраїльський народ сумнівається в можливості здобуття
обіцяної землі, але зрештою знаходить її. Отже, без прологу поема «Мойсей»
сприймалась би зовсім по-іншому, пролог поглиблює зміст твору, надає йому
ознак притчі-оповіді з подвійним сенсом, коли за наявним сюжетом
приховується глибший, потаємний зміст.
Основні персонажі
поеми “Мойсей”:
·
Мойсей
·
Датан та Авірон – його супротивники
·
Єгова – Бог
·
Азазель – темний демон пустелі, що спокушає Мойсея;
·
Єгошуа – ватажок євреїв
Мойсей
Головний герой поеми
– Мойсей – це сивочолий пророк, його волосся «біле, як сніг»,
він фізично слабкий через старий вік, проте дуже міцний духовно:
«Се Мойсей, позабутий
пророк,
Се дідусь слабосилий,
Що без роду, без стад і жінок
Сам стоїть край могили.
Все, що мав у життю, він віддав
Для одної ідеї,
І горів, і яснів, і страждав,
І трудився для неї».
В образі Мойсея автор
наголошує саме на протиставленні фізичної слабкості та
духовної величі, краси душі пророка:
«Хоч літа його гнуть у
каблук
Із турботами в парі,
То в очах його все щось горить,
Мов дві блискавки в хмарі.
Хоч волосся все біле як сніг,
У старечій оздобі,
То стоять ще ті горді жмутки,
Як два роги на лобі».
Відданий своєму
народові, Мойсей беззавітно його любить і бореться за його визволення, але на
хвилину й він засумнівався у своїй вірі. Таким чином, поет
показав, що вождь не повинен мати жодних сумнівів у справедливості обраного ним
шляху.
У конфлікті з народом
— трагедія Мойсея як пророка.
Демон зневіри Азазель
Демон зневіри Азазель
– злий дух, що з’являється перед пророком у пустелі і отруює його душу
сумнівами, вириває з неї розпачливий крик:
«Одурив нас Єгова!».
За зневіру цю Мойсей
був покараний: він помер на порозі землі своїх предків, побачив її,
але не вступив на неї.
Авірон і Датан
На шляху до високої
мети Мойсею перешкоджають Авірон і Датан –
дрібні людці, що вважають за мету не великий ідеал, а мізерну особисту користь,
намагаючись демагогічно схилити до цього ж маси.
«Лихими демонами громади»
зобразив Іван Франко цих ворогів Мойсея. Вони прагнуть відвернути народ від
обраного шляху, яким веде Мойсей. В образах Датана і Авірона поет
викриває зрадників революційного руху, реформістів і
угодовців. Словами Мойсея він картає антинародну сутність їхніх демагогічних
заяв, спрямованих в дні бунту на захист спокою як «найблаженнішого стану».
Єгошуа
«Князь конюхів» Єгошуа –
новий ватажок єврейського народу після смерті пророка Мойсея, який продовжує
його справу, надихає свій народ не здаватися й продовжувати шлях до «обітованої
землі».
Коментарі
Дописати коментар