Мк 22 1/9 українська мова
7 лютого
Уживання великої літери
Пишемо з великої літери:
·
імена людей, по батькові,
прізвища, псевдоніми та клички тварин: Степан, Олександра,
Вадимович, Петрівна, Драгоманов, Леся Українка, Каменяр, Мурчик;
·
прізвища, що вживаються узагальнено, але не
стали загальними назвами: Гей, нові Колумби й Магеллани! (В. Симоненко);
·
утворені від власних назв присвійні прикметники й прикметники із
суфіксом -ськ- (із значенням «імені когось», «на честь когось»): Нобелівська премія, Потебнянські читання;
·
назви божеств, міфологічних істот, релігійних свят і постів: Будда, Зевс, Цариця
Небесна, Сварог, Свята Трійця, Різдвяний піст (родові назви міфологічних
істот — з малої: мавка, русалка, демон);
·
назви дійових осіб у байках, казках і драматичних
творах: Осел, Бджола, Той, що греблі рве;
·
назви найвищих державних установ і міжнародних
організацій: Конституційний Суд України, Рада Європи;
·
назви держав та автономних одиниць: Арабська Республіка
Єгипет, Князівство Монако;
·
назви сторін світу в значенні країв і народів: Західна Україна,
Далекий Схід;
·
назви найвищих державних посад України та
міжнародних посад: Президент України, Голова Верховної Ради
України, Прем'єр-міністр Канади (АЛЕ назви посад,
звань, титулів, рангів, наукових ступенів — з малої: канцлер, ректор,
академік, маркіз, народний артист, доктор філософії);
·
назви установ, підприємств, організацій, партій, міністерств,
навчальних закладів, театрів: Генеральна прокуратура України, Збройні
сили України, Республіканська партія США, Національна академія наук України;
·
назви знаменних подій, свят, епох, політичних, спортивних,
культурних заходів: День учителя, Новий рік, епоха
Бароко, Біла олімпіада, Марш миру, Кубок УЄФА (АЛЕ Свято Перемоги, День
Незалежності України, День Соборності України);
·
астрономічні, географічні назви, назви вулиць, площ,
парків, каналів, архітектурних пам’яток, храмів тощо (АЛЕ їхні родові
найменування — з малої): сузір'я Велика Ведмедиця, острів
Хортиця, вулиця Миру, площа Народна, течія Гольфстрім, Андріївська церква.
Зверни увагу!
Коли означуване слово, що входить
до географічної назви, не є родовим найменуванням, то його пишемо
з великої букви: Біла Церква (місто), Біловезька Пуща (заповідник), Булонський Ліс (парк).
Якщо в назвах вулиць, проспектів тощо слова брід, вал, ворота,
міст, шлях, яр уже не сприймаються як родові позначення і стали частиною власної
назви, то їх пишемо з великої букви: Боричів Тік, Добрий
Шлях, Козиний Брід, Ярославів Вал.
Пишемо з малої літери:
·
прізвища людей, що стали загальними
назвами або вживаються зі зневагою: ментор, меценат,
робінзон, галіфе (штани), нерони, наполеони. Так само пишемо загальні назви,
утворені від власних імен чи прізвищ: франкознавець,
шевченкіана, бонапартизм;
·
присвійні прикметники, утворені від власних
особових назв за допомогою суфіксів -івськ- (-ївськ-), -инськ-
(-їнськ-): бальзаківські традиції, франківські сонети, шевченківський
стиль, довженківські фільми (бо не імені автора та не на честь нього);
·
назви народів, племен, а також людей за національною
ознакою або за місцем проживання: ацтеки, вірмени,
румуни, американці, полтавці, кияни, маорі, неандертальці;
·
присвійні прикметники у
складі стійких фразеологічних сполучень або наукових
термінів: гордіїв вузол, прокрустове ложе, базедова хвороба, бертолетова сіль;
·
назви порід і видів тварин: вівчарка, мустанг,
меринос, какаду, горила;
·
утворені від географічних найменувань назви тварин, птахів, страв,
напоїв, тканин тощо: бостон (тканина), йоркшир (порода
свиней), сенбернар (порода собак);
·
назви історичних подій, епох, війн, геологічних періодів тощо,
які стали загальними: греко-перські війни, громадянська війна, хрестові
походи, трипільська культура.
Переглянути:
https://www.youtube.com/watch?v=cyrQQ00nGbU
Виконати:
(п)резидент (у)країни, (г)енеральний
(п)рокурор (у)країни, (з)аслужений (у)читель, (г)енеральний (к)онструктор,
(п)резидент (ф)ранції, (д)октор (п)едагогічних (н)аук, (ч)лен-(к)ореспондент
НАН (у)країни, (г)олова (р)ади (н)аціональностей, (г)енерал-(л)ейтенант,
(з)аслужений (д)іяч (м)истецтв, (м)аршал (а)віації, (а)дмірал (ф)лоту,
(п)редставник (п)резидента (у)країни у (л)уганській (о)бласті, (п)осол США в
(у)країні, (с)тарший (н)ауковий (с)півробітник (і)нституту (м)овознавства НАН
(у)країни.
Крищукові виднілося неба небагато, якась мізерія, що
вміщувалася у вікні, та він знав його, міг із заплющеними очима показати (Ч,
ч)умацький (Ш, ш)лях, (В, в)еликого й (М, м)алого (В, в)оза, (П, п)олярну (3,
з)ірку й (В, в)ечірню (М. Олійник). 2. (М, м)арія
на всі боки озирається. (У, у)війшла до церкви, купила за копійку свічечку й
сама понесла перед вівтар до (М, м)атері (Б, б)ожої (У. Самчук). 3. Тисячоліття
слов’янство на (Д, д)ніпрі благословляло подвиги потомків, і святі (К,
к)иївські зруйнованої (П, п)ечерської (Л, л)аври дивилися зі своїх золочених
уламків на зелену воду великої слов’янської ріки (О.Довженко). 4. З (Ч,
ч)орного (М, м)оря, з (І, і)ндійського (О, о)кеану, через (М, м)алу (А, а)зію
прилетів перший тепловій (М. Хвильовий). 5. 1902 року з ініціативи студентів
(Ч, ч)ернівецького університету видана збірка поезій (Л, л)есі (У, у)країнки.
(В, в)ідгуки (Журнал). 6. На другий день після початку експедиції (Ш, ш)евченко
виконав перший малюнок (П, п)ожежа в степу (Журнал). 7. Першим (Р, р)ектором
(К, к)иївського (У, у)ніверситету (С, с)вятого (В, в)олодимира, заснованого в
1934 році, став видатний (У у)країнський історик (М, м)ихайло (М, м)аксимович,
автор праць з історії (У, у)країни (О. Кучерук). 8. Кожен народ має свого
національного генія: в (А, а)нглії це — (В, в)ільям (Ш, ш)експір, у (П, п)ольщі
— (А, а)дам (М, м)іцкевич, у (Р, р)осії — (О, о)лександр (П, п)ушкін. (У,
у)країна також має свого генія — (Т, т)араса (Ш, ш)евченка, який певний час, з
1845 по 1847 роки, працював у (А, а)рхеологічній (К, к)омісії при (К,
к)иївському (У, у)ніверситеті (О. Кучерук).
Стилістика української мови
7 лютого 2023р.
Числівник
Числівник — це самостійна частина мови, що
означає кількість або порядок предметів при
лічбі й відповідає на питання скільки? (кількісні) котрий?
(порядкові)
Приклад:
Десять, сто п'ятдесят сім, третій, одна друга,
восьмеро.
Зверни увагу!
Не слід плутати числівники з іншими
частинами мови, що мають числове значення: двійка, трійня,
десяток, сотня, чверть, подвоєння — іменники; дворічний,
семиповерховий, десятитонний — прикметники; спершу, заодно,
удвічі, по троє, по-четверте — прислівники; подвоїти, потроїти,
розполовинити — дієслова.
Слова багато, мало в
сполученні з іменником є числівниками (мало снігу, багато
птахів),
а в сполученні з дієсловом — прислівниками (мало знати, багато
працювати).
Числівники
змінюються за відмінками, а деякі мають форми однини й множини, чоловічого, жіночого й
середнього роду.
Приклад:
Пять, п'яти, п'ятьох, п'яти, п'ятьом; один, одна,
одне, одні; перший, перші, перша, перше.
Розряди
числівників за значенням
Зверни увагу!
Збірні числівники можуть
утворюватися лише від числівників два — двадцять і тридцять: троє, восьмеро, сімнадцятеро, тридцятеро.
Уживають також пестливі форми двійко, трійко.
Узгодження
числівника з іменником
1. Числівник один (одна, одно,
одне, одні) узгоджується з іменником у роді, числі
й відмінку: одна шафа, одного будинку, одні ворота.
2. Числівники два, три, чотири узгоджуються з
іменниками у формі називного відмінка множини: два гравці, три
машини, чотири студенти, три з половиною метри.
3. Ці ж числівники вимагають від
іменників, що позначають парні предмети, форми родового
відмінка однини: два ока, чотири плеча.
4. Іменники ІV відміни, а також із суфіксом
-ин-, що зникає у
формах множини, набувають форми родового відмінка однини: два племені, три
теляти; два громадянина, три заробітчанина, чотири харків'янина, АЛЕ два грузини, три
осетини, чотири родини (суфікс -ин- не зникає в множині).
5. Числівники від п’яти й більше узгоджуються з
іменниками у формі родового відмінка множини: п’ять троянд, двадцять
курсантів, дев'яносто з половиною метрів.
6. Після складених числівників іменники
узгоджуються з останнім компонентом: сто вісім апельсинів,
одна тисяча шістсот три роки, п'ятдесят п'ять викладачів.
7. З дробовими числівниками іменники
узгоджуються у формі родового відмінка однини: дві треті
року, десять цілих і шість десятих відрізка, півтора місяця, півтори дині.
Як
правильно читати дробові числівники
Чисельник звичайного дробу треба читати
тільки в називному відмінку, а знаменник — залежно
від значення чисельника.
Зверни увагу!
Весь запис
ставимо в називний відмінок, якщо натуральне число й числівник дробової частини
виражені одиницею або закінчуються на одиницю: 1,1 — одна ціла й одна
сота; 31,51 — тридцять одна ціла й п'ятдесят одна сота.
Збірні числівники вживаються з
іменниками, що є:
• назвами істот чоловічого роду: двоє
робітників, шестеро байкарів;
• назвами тварин середнього роду на -а (-я): троє вовченят, п'ятеро
поросят;
• назвами неістот середнього роду: троє ліжок, десятеро
дзеркал;
• множинними: троє саней, четверо джинсів.
Зверни увагу!
З іменниками чоловічого й середнього роду можна
вживати як кількісні, так і збірні числівники: два друга і двоє
друзів, три теляти і троє телят.
З іменниками жіночого роду збірні
числівники не вживаються: три мальви (а не троє мальв), сім красунь (а не семеро красунь).
Узгодження
складеного підмета, вираженого числівником з іменником, із присудком
Якщо підмет виражений
сполученням кількісного чи збірного числівника з іменником, то присудок ставиться:
· в однині, коли увагу
зосереджено на кількості виконавців;
· у множині, коли увагу
зосереджено на назві виконавців або дії, яку вони
виконують.
Приклад:
Двоє альпіністів піднялося на вершину
Евересту (акцент на кількості).
Двоє альпіністів піднялися на вершину Евересту (акцент на дії).
https://www.youtube.com/watch?v=esmNro46yEY
Тести:
Код
доступу 5036213
Попросіть
учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua
Коментарі
Дописати коментар