30 жовтня
2023
Мк
22 українська література
.jpg)
Тема:
Проблема внутрішнього роздвоєння людини в новелі М. Хвильового «Я(Романтика)»
Микола Хвильовий. «Я
(Романтика)». Проблема внутрішнього роздвоєння людини. Образ ліричного «Я».
Роль присвяти. Образ матері, його символічність
Герой усвідомлює своє внутрішнє
роздвоєння: « Я – чекіст, але я і людина». М. Хвильовий хотів сказати, що
чекісти – це нелюди, бо вони переступали через трупи, йдучи до недосяжних
ідеалів. Але вірні соратники «чорного трибуналу» допомагають ліричному героєві
позбутись вагань, і те, що герой вбиває свою матір, свідчить, що фанати
революції перемогли.
З одного боку – це iнструмент,
який має вершити революцiйний суд, а з другого – людина, яка вмiє любити, бути
нiжною, яка невидимою силою любовi пов’язана з матiр’ю.
Для власне людини характерні:
· ліризм
душі, почуття любові, мрійливість;
· повага
до минулого і жаль, що канули в Лету часи аристократизму (ставлення до сім’ї
князя), благоговіння перед перламутровим кольором як символом вищості;
· обожнювання
матері;
· розуміння
внутрішніх поривів Андрюші, співчуття до нього;
· усвідомлення
катівської суті трибуналу і його служіння дияволу;
· спроба
врятувати людину в собі;
· здатність
на муки совісті;
· розумні
висновки про «шлях в нікуди» і водночас безсилля, неспроможність змінити
поведінку. Для «догми», «робота – виконавця» притаманні:
· здатність
здійснити злочин, не задумуючись над наслідками;
· заперечення
власних істинних естетичних уявлень, вміння заглушити голос совісті униканням
від відповідальності за допомогою висновку «так треба»;
· виховання
у собі надлюдини, «сторожового пса революції»;
· засліплення
ідеями революції;
· брутальність,
цинізм, жорстокість;
· фанатизм;
· підміна
справжніх істин фальшивими;
· внутрішня
потреба вбивати;
· романтизування
кримінального злочину.
Герой не бачить виходу:
безвихідь, блукання, втрата ним орієнтира, повтори «Я йшов в нікуди», « Я
остаточно збився з ніг» – це моральна дезорієнтація не тільки головного героя,
а й усього суспільства. Саме у такi хвилини вiн, коммунар, викликає спiвчуття.
Ситуація в новелі М. Хвильового
трагічна, бо шлях його вибору дуже тяжкий. Власне, в центрі авторської уваги і
є душа ліричного героя, її страждання, розгубленість, безпорадність , невміння
вибрати єдино праведний шлях. Розповідь ведеться від імені головного героя
(«Я»). Трагедія загострюється, коли головний герой усвідомлює, що він має
зробити вибір. «Фанатизм – це брутальне, завзяте марновiрство замiсть вiри,
гноблення iнакомислячих iм’ям вiри», то ж фанатизм властивий низьким i
обмеженим людям. А до чого ж може дiйти країна, в якiй панує фанатизм? «До
дегенерацiй», – вiдповiдає протии власної волi М. Хвильовий.
Новела М. Хвильового « Я
(Романтика)» – це зображення антигуманного і антинародного характеру революції
і громадянської війни. Митець аналізує суперечність служіння абстрактній ідеї,
що вимагає зректися власного я, зректися всього людського. Тому долі героїв
новели, як і доля самого автора, трагічні. Такий непростий внутрішній
світ письменника, роздвоєність його душі , яка виявлялася і усвідомлювалася ним
поступово, накладали відбиток і на творчість, визначаючи її ідейно – стильові
особливості.
· Які
символічні відтінки має в новелі образ матері Марії?
|
Мати |
Марія |
|
Богоматір, любов, добро, очищення,Україна |
Втілення вічного добра, символ оновлюючої революції,
згорьованої України, нової епохи, що народжується в муках і крові, розуміє
сина-вбивцю і мучиться роздвоєністю його душі, берегиня людського роду |
Марія – д.- євр.; ім’я Maryam; можливо, від mara – чинить
опір, відмовлятися, заперечувати або від maram – бути гірким чи від
m-r-y-m – кохання, бажання.
(Звучить запис твору Шуберта «Ave Maria»).
Присутність матері поглиблює
трагічність становища. Син убиває матір. Простежується багато контекстів,
натяків. Символізація з вцілілою Україною.
|
Доктор Тагабат |
|
Чекіст, доктор, біла лисина, надто високий лоб;
пожадливо, хижо п’є вино; голосно регоче з нерішучості і страху Андрюші;
безапеляційно виносить вирок – «розстрілять!»; іронізує над святим почуттям
любові до матері; діє холоднокровно; відкидає основоположні моральні засади;
уособлення російського більшовизму; «alter ego» головного героя; садист;
колишній лікар, який давав клятву Гіппократа; жорстока, бездушна людина з
залізною волею; легко ламає волю Андрюші; раціонально використовує шанс,
подарований долею; втілення мефістофельського начала. |
«Цей доктор з широким
лобом, з холодним розумом і з каменем замість серця, – це ж він мій безвихідний
хазяїн, мій звірячий інстинкт. І я… – нікчема в його руках, яка віддалася на
волю хижої стихії…», «…доктор – злий геній, зла моя воля».
Характеристика образу Дегенерата.
· Хто
такий дегенерат?
Словникова робота.
Дегенерат – 1. Людина з ознаками виродження, погіршення значної
кількості рис (властивостей) організму порівняно з попередніми поколіннями; 2.
Людина неприховано аморальної, негідної поведінки.
Деградувати – поступово втрачати цінні якості, занепадати.
|
Дегенерат |
|
Безумні очі; низенький лоб; чорна копа
розкуйовдженого волосся; приплюснутий ніс; нагадує каторжника; «сторож»;
«Вірний пес революції», символ виродження революції; «…є палач із
гільйотини»; «сподвижник доктора»; вартовий з черепом дегенерата й душею палача»;
не здатний мислити; «дегенеративна будова черепа»; узагальнений образ усіх
осіб, що утворюють «чорний трибунал комуни»; викликає огиду в читача;
уособлює найпримітивніші руйнівні люмпенські сили, приведені в рух
революцією. |
Характеристика образу Андрюші
|
Андрюша |
|
«наївний» (довірливий) комунар; «чекіст мимоволі»;
безвольний, переляканий; «завше мнеться»; «непевний голос»; «наївно печально
каже»; «невеселий комунар»; «бідний Андрюша»; тривожний погляд на доктора;
тремтливий голос; нерозбірливий підпис; бажання краще піти на фронт, подалі
від чорного трибуналу; розгублене обличчя; преляканий; чудний; має «кволу
волю»; постійно у сумнівах; дегенерує (звикає до свого права чинити
насильство над іншими людьми); втілення м’якотілості і нерішучості,
пригнічуваного нелюдськими обставинами гуманізму. |
Переглянути:
https://www.youtube.com/watch?v=kKBwY7DsC04
https://www.youtube.com/watch?v=wbejSPnt2zo
Головні герої та їх образи: людей: "Я
(Романтика)" — главковерх чорного трибуналу; Доктор Тагабат — моральний
ідеал Я(Романтики), його "звірячий інстинкт"; Дегенерат — жорстокий
садист, "палач з гільйотини", сторож душі Я(Романтики); Андрюша — тихий,
слабосилий юнак; Марія — мати Я; черниці-, ікс; ігрек, зет; природи: ніч,
узлісся, далекий туман, тихі озера, полин; предметів і явищ: револьвер,
колишній панський палац на горі.
Символічні образи: Я (Романтика) (символ роздвоєності людської
душі, матеревбивства, фанатика, боговбивства); Доктор Тагабат + Дегенерат +
Андрюша (символи різних сторін людської натури); загірна комуна (символ
ідеального, справедливого суспільства); мати Марія (символ материнської
(божественної) любові, богоматері, жертовності); черниці (символ Христа); Я,
Ігрек, Зет (символи безликості людини); полин (символ вічності); м'ята (символ
забуття).
Час подій: 20-ті рр. XX ст.
Місце подій: панський палац біля міста.
Композиція: складається з ліричного вступу й трьох частин, у
яких відтворено три різні ситуації на фронті й три різні душевні стани
ліричного героя. Сюжет: образ революційних подій, почуття "Я" до
матері та матері до нього (пролог) — палац на горі, де засідає чека-трибунал,
члени трибуналу (експозиція) — міркування "Я" про минуле й теперішнє,
про себе як про чекіста й водночас людину (зав'язка) — низка смертних вироків
(крамар ікс, теософи ігрек і зет (мужчина і женщина), версальці) (розвиток дії)
— з-поміж черниць, яких привели до "чорного трибуналу", "Я"
впізнає свою матір, але виносить присуд: "Розстрілять" (кульмінація)
— "Я" розстрілює матір (розв'язка).Як виразно імпресіоністичний твір
новела не має чіткого сюжету: події передаються в основному через рух почуттів
і переживань Я(Романтики).
Проблематика:
· збереження людської
індивідуальності, цілісності людської натури як необхідності існування людини;
· розбіжності між мрією і
дійсністю;
· мети і засобів її досягнення;
· колізії між гуманізмом і
фанатизмом;
· роздвоєння особистості.
Коментарі
Дописати коментар