Лексичні помилки

 

Група К 23 1/9  українська мова        7.11.2023

Тема: Мовленнєвий вчинок. Мовленнєва подія

 

 

Теорія:

Основним засобом комунікації між людьми є мова.

Використання мови в процесі спілкування називається мовленням.

Кожен мовленнєвий акт, усний чи письмовий, — це мовленнєва подія.

Мовленнєва подія — це передавання думок, що відбулося за допомогою слів: монолог, діалог, диспут,  фраза чи слово.

Сам процес мовлення має певну мету залежно від ситуації спілкування. Ступінь досягнення цієї мети визначає ефективність мовлення: чим сильніший вплив на публіку (слухача, слухачів) справила промова, тим більша ефективність.  Ефективність мовлення залежить від точності й доречності добору мовних засобів у кожній конкретній ситуації, а також від мовленнєвої поведінки оратора.

Мовленнєва поведінка — це манера спілкування людини: її словниковий запас, частота використання певних слів, фраз, жести, міміка, артикуляція. 

Мірилом мовленнєвої поведінки є мовленнєвий вчинок — конкретна ситуація  спілкування.

Мовленнєва поведінка й  мовленнєві вчинки кожної людини залежать від рівня освіти, внутрішньої культури, багатства словника, фізичного й психологічного стану в момент спілкування. 

Оратор досягне мети (ефекту) виступу, якщо він  плануватиме свою мовленнєву поведінку, спрогнозує її успіх (тобто визначить стратегію) і вибере при цьому поетапні дії (тактичні прийоми).

Стратегія — це мистецтво керівництва, що базується на умінні правильно визначати мету, а тактика — це прийоми, способи досягнення цієї мети.

Стратегія оратора — це загальний план досягнення цілей, розробка основних напрямків промови.

Тактика — сукупність прийомів, методів реалізації стратегії, чітка структура промови, форма розкриття основної ідеї виступу оратора.

В ораторському мистецтві стратегія — це загальна схема спілкування, загальний план його організації, тактика ж — система послідовних дій, що веде до реалізації обраної стратегії.

Зверни увагу!

Стратегію визначають:

·         мета (спільна чи індивідуальна);
 

·         комунікативні установки (маніпулятивні — промова спрямована на задоволення індивідуальної мети оратора, чи гуманістичні — оратор бажає досягнути спільної мети з аудиторією);
 

·         характер спілкування (діалогічний чи монологічний);
 

·         індивідуальні особливості оратора;
 

·         специфіка аудиторії (системи цінностей, інтересів, соціальних установок).

Побудова тактики базується, перш за все, на знаннях про ситуацію та особливості співрозмовників (оратора й аудиторії). Стратегія впливає на тактику, визначаючи в ній систему дій, яку застосовує оратор, передаючи певну інформацію.

Залежно від мети існують різноманітні  мовленнєві стратегії: оратор прагне підпорядкувати когось, дискредитувати, заперечити відомі факти,  мотивувати згоду чи незгоду, закликати до дій, примирити, об'єднати, закликати до співпраці чи дружби. Відповідно відбувається відбір тактик мовленнєвої поведінки: від прямої образи, приниження честі й гідності людини  до заохочення, захоплення, налагодження службових чи товариських стосунків.

Тактики для впливу на слухача: тактика підлещування, наведення прикладу із власного життя, провокації, погрози, внесення елементу неформальності, гумор, маніпулювання почуттями.

Для реалізації тактик вдаються до комунікативних намірів: це може бути згрубіла чи пестлива лексика, підвищений тон, сумнів/упевненість у компетентності чи професіоналізмі слухача,  двозначність, іронія чи етикетні формули, епітети, похвала. 

Головну роль у визначенні комунікативного наміру відіграють вік людини, з якою спілкуються, стать, соціальний статус, фізичний та психологічний стан на момент розмови.

Зверни увагу!

Для того, щоб переконати аудиторію, необхідно додержуватися правил:

·         розпочинати промову з прагненням досягти поставленої мети;
 

·         твердо знати те, про що йтиметься;
 

·         спрямувати всі зусилля на те, щоб привернути,  до себе увагу аудиторії, зацікавити промовою слухачів із першої миті виступу.

Якщо людина не обміркувала, не спланувала заздалегідь промову, вона буде почуватися невпевненою перед слухачами і навряд чи зможе їх переконати у будь-чому.

Зверни увагу!

Промова — це не просто набір речень, вона містить у собі низку певних елементів, без яких не мала б сенсу й була б нікому не потрібною.

Етапи підготовки промови:

·         визначення теми виступу;
 

·         моделювання аудиторії (складання її портрету);
 

·         розробка стратегії промови (виявити основні цілі);
 

·         формування тактики (способів та прийомів доведення ораторської ідеї).

 

https://www.youtube.com/watch?v=UlEsSa9M_T8

Особистість людини формується у вчинках і виявляється через них.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ 

      Мова людини є точним показником її людських якостей і культури. У процесі риторичної освіти набувається досвід успішної мовленнєвої поведінки, яка складається з мовленнєвих вчинків. Мовленнєвий вчинок — це навмисно створене висловлювання, яке віддзеркалює моральну позицію мовця, мета якого — впливати на адресата в ситуації спілкування. 

Вчинок - свідома дія, під час якої людина визначає себе морально, ціннісно і стверджує себе ставленням до іншої людини, до себе, до групи людей. Вчинок - це одиниця соціальної поведінки. Виявляється він у свідомій дії, бездіяльності, жесті, висловленні.
Якщо вчинок виражається у висловлених словах - це мовленнєвий вчинок. Вчинки бувають красиві й погані, добрі й злі, жорстокі, продумані й непродумані.

 

А. Мовлення якого менеджера більш ефективне? 
Б. Що відштовхує від другого менеджера — небажання допомогти потенційному клієнтові чи характер мовленнєвої поведінки?

   Ефективність мовлення залежить від правильності й точності добору мовних засобів у кожній конкретній ситуації, а також від мовленнєвої поведінки мовця. 

  Мовленнєва поведінка — це сукупність мовленнєвих дій людини. Одиницею мовленнєвої поведінки є мовленнєвий вчинок — конкретний мінімальний акт у спілкуванні. У кожної людини, залежно від рівня освіти, внутрішньої культури, багатства словника, фізичного й психологічного стану в момент спілкування та інших факторів, різна мовленнєва поведінка й неоднакові мовленнєві вчинки. 

  Мовлення людини ефективне, якщо вона готується до виступу чи до спілкування з кимось, тобто планує свою мовленнєву поведінку, прогнозує її успіх (стратегія) і визначає при цьому її поетапні дії (тактика). Стратегію розглядають як мистецтво керівництва, що ґрунтується на правильних прогнозах відносно мети, а тактику — як прийоми, способи досягнення цієї мети. Спілкування стратегічне за своєю суттю, тому що воно не відбувається без мети. 

     Отже, стратегія — це комунікативні цілі, а тактика — засоби досягнення цих цілей. 

  Відповідно до мети спілкування (стратегія) здійснюють відбір і мовних засобів (тактика), визначають послідовність і спосіб їх використання із застосуванням певних невербальних засобів (жести, міміка, поза, голос, темп мовлення). 

  Існують мовленнєві стратегії підпорядкування, дискредитації, заперечення, протиставлення, уникнення, перебивання, мотивування незгоди, емоційного впливу (установка на конфлікт чи конфронтацію) і близькості (установка на контакт, дружбу, співпрацю, прохання). Ці стратегії регулюють відбір тактик мовленнєвої поведінки: від прямої образи, приниження честі й гідності людини — до заохочення, захоплення, налагодження службових чи товариських стосунків. Тактики бувають різноманітні: тактика перевтілення, узагальнення, наведення прикладу, несподіванки, провокації, внесення елементу неформальності, «підмазування» аргументу, маскування, обачливості, маніпуляції «чужі — свої» та ін. Для реалізації тактик вдаються до комунікативних намірів, які є конкретними тактичними ходами: згрубіла лексика, підвищений тон, натяк, недомовка, двозначність, іронія чи етикетні формули, епітети, пестлива лексика, спокійний чи лагідний тон мовлення та ін. На визначення комунікативного наміру впливають вік людини, з якою вступають у спілкування, стать, соціальний статус, стійкість до впливу та ін. (звертання на ти чи на Ви, етикетна формула вітання Привіт! чи Добрий день! тощо). 

  Наприклад, вам треба налагодити стосунки зі студентом іншої групи з метою сумісної підготовки до командного виступу на обласній олімпіаді з біології (виготовлення бейджиків, командної стіннівки, виконання лабораторних робіт з метою тренування та ін.). Яка у вас буде стратегія мовленнєвої поведінки? Звичайно ж, зближення. Якими будуть тактики в першому неформальному діалозі (у позаурочний час)? По-перше, установити товариські або хоча б нейтральні стосунки, а по-друге, з’ясувати, наскільки цей студент піддається впливу, щоб можна було в разі потреби доручити йому якісь завдання. Для реалізації цих тактик ви визначаєте комунікативні наміри: використати добрий тон спілкування, етикетні формули, усмішку та ін. 

Домашнє завдання

Олімпіада На урок + конкурс «Лайфхаки з української мови»