Лексичні помилки

 

15.12.2023р

130- річчя від дня народження Миколи Хвильового

  Микола Хвильовий, справжнє прізвище Фітільов, — український прозаїк, поет, публіцист, політичний діяч, один з найвідоміших представників «розстріляного відродження», ідейний натхненник гасла «Геть від Москви!»

     Про Хвильового (справжнє прізвище – Фітільов) говорять так: постать багатогранна й недостатньо вивчена. Ще не всі факти з його біографії відомі, особистого архіву не залишилося, та й не всі твори дійшли до нас.

     Але…

    «Істинно: Хвильовий,  – так про нього писатиме літературознавець Володимир Коряк:  Сам хвилюється і нас усіх хвилює, п’янить і непокоїть, дратує, знесилює і полонить. Аскет і фанатик, жорстокий до себе і до інших, хворобливо вразливий і гордий, недоторканий і суворий, а часом — ніжний і сором’язливий, химерник і характерник, залюблений у слово, у форму, мрійник.»

     Його критикували і ним захоплювались, називали мрійником «загірної комуни» і вважали «воскресінням української літератури», бачили в ньому естета і заперечували його талант. Його художньо-естетичний простір не вписувався в жодні європейські віяння. Він був і залишається феноменом: сором’язливий лірик Хвильовий і гордий комунар Фітільов.

 

     Невідоме про відомого. М. Хвильовий.

     У юнацькі роки Микола Фітільов захопився модними письменниками й естетикою так званої “бродячої Русі”. Тож став волоцюгою, ніде надовго не затримувався. Працював чорноробочим котельного цеху Дружківського заводу, вантажником у Таганрозькому порту, на цегельному заводі біля донської станиці Іловайської, вантажником коксу в Горлівці. Коли була оголошена мобілізація, він повернувся на Харківщину, і батько влаштував його працювати в ремісничій школі.

     Дороги Першої світової війни простяглися для Миколи в довгі 3 роки. Хвильовий пише: “3 роки походів, голодовки, справжнього жаху, який описати я ніяк не ризикну, 3 роки голгофи у квадраті”, – через волинські болота, Галичину, Карпати, Польщу, Буковину й закінчилися в Румунії. Саме тут його застала революція.

     Колишня дружина заборонила Хвильовому спілкуватися з донькою. Ба більше – коли вдруге вийшла заміж, переписала дитину на прізвище нового чоловіка. Рідна донька Миколи Хвильового все життя прожила як Іраїда Дмитрівна Кривич.

     Хвильовий прагнув спілкування з донькою, але отримував відмови від колишньої дружини. Донька у підлітковому віці  займалася музикою, а Хвильовий вирішив зробити їй подарунок, купив великий білий рояль. Той рояль везли через увесь Харків, утім, Катерина не дозволила дочці прийняти подарунок – і дорогий інструмент залишився на вулиці.

     У 1919 році Хвильового заарештувала НК (чекісти) – і справа йшла до трибуналу. Утім, від смерті його врятувала саме Юлія Уманцева, яка там працювала. Юлія Уманцева стала прототипом головної героїні твору “Кіт у чоботях”, а її дочка, Люба Уманцева,  росла з Хвильовим, і письменник заповів авторське право на свої твори.

     Ще 1919 року Хвильовий став комуністом. Але Сосюра писав, звертаючись до нього: “Ми з тобою співці малинові”, підкреслюючи, що їхній комунізм мав не червоний колір, а малиновий, як один із символів українського козацтва.

     У Хвильового був істеричний характер, він «заводився» з пів оберта. І специфіка ведення ним полеміки в так званій великій літературній дискусії теж свідчить про його вибуховий неврівноважений характер.

     Хвильовий був дуже невибагливим щодо одягу. Наприклад, у нього була солдатська уніформа – і він її носив, поки та не зносилася.

     Насправді Хвильовий ніколи не говорив гасло “Геть від Москви”, воно лише випливало з його памфлетів. Адже повноцінна українська культура можлива лише в незалежній від Москви Україні.

 

Пропонуємо вам ознайомитися з цікавими фактами з життя видатного політичного діяча!

1.    Він не дуже ладив з вчителями… Тому й не дивно, що його двічі виключали з гімназій: Охтирської й Богодухівської.

2.    Хвильовий брав участь у Першій світовій та громадянській війнах. За політичними переконаннями вважав себе український комуніст.

3.    Був двічі одружений. Перша дружина – Катерина Гащенко, яка подарувала йому дочку Іраїду, але шлюб з часом розпався та жінка не дозволяла спілкуватися Хвильовому з дитиною. Пізніше він одружився із Юлією Уманцевою, у якої була дочка від першого шлюбу — Любов, яку Микола сприймав як рідну, згодом заповів їй усі авторські права своїх творів.

4.    Свої перші художні твори він починає писати у 1917 році. Першими поетичними збірками Миколи Хвильового вважають “Молодість” та “Досвітні симфонії”.

5.    У різні періоди, був активним діячем багатьох літературних організацій: “Гарт”, Урбіно, ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури), Пролітфронт.

6.    Микола Фітільов деякий час перебував за кордоном (хворів на туберкульоз). Жив в Австрії, побував у Німеччині, та все-таки повернувся в улюблений Харків.

7.    Смерть письменника стала символом краху ідеології українського націонал-комунізму й кінця українського національного відродження 1920-1930 років. Твори Хвильового ще довго були забороненими…

8.    Він інколи зловживав алкоголем, був невибагливим до одягу та не любив, коли хтось поруч проявляв лідерські риси.

9.    Він зазначав: “Національне відродження робить чудеса, і нація прискореним темпом підходить до свого золотого віку”.

10. У Харкові встановлено меморіальну дошку на місці будинку, де проживав письменник. Також меморіальну дошку було встановлено у рідному селі Хвильового.

https://nus.org.ua/articles/osvityanyn-nevrotyk-chy-pysmennyk-43-fakty-pro-hvylovogo-shho-ne-rozkazhut-u-shkoli/

https://www.youtube.com/watch?v=d_DWavJkP5w

Перевірте, як засвоїли знання:

https://uchoose.info/kviz-mykola-hvylovyj