Мк 21 українська мова 19.01.2024
Просте ускладнене речення
Поняття про просте ускладнене речення.
Особливості простого ускладненого речення
Просте
ускладнене речення - синтаксична конструкція, у якій наявні
однорідні або відокремлені члени речення, а також вставні і вставлені компоненти, звертання.
Конструкції,
які традиційно розглядають як прості ускладнені речення, об'єднують різнорідні
у формально-синтаксичному плані явища: однорідні члени речення, відокремлені
другорядні члени речення, вставні і вставлені конструкції, звертання. Ці структури
є перехідними між простими і складними реченнями.
Із
семантико-синтаксичного погляду простими ускладненими є речення з наявними
синтаксемами невалентного характеру, що не зумовлюються семантико-синтаксичною
валентністю предиката. Тому в цьому аспекті ускладнення охоплює ширше коло
конструкцій.
Із
синтаксичного погляду ускладненими є речення, в структурЬяких наявні два
основні типи синтаксичних зв'язків: додаткова предикативність і внутрішньорядні
відношення.
Напівпредикативність
(додаткова предикативність)
Розрізняють
два види напівпредикативності: пряму і непряму. 1 Пряма напівпредикативність.
Реалізується як власне напівпредикативність і додаткова дієслівна
предикативність:
- а) власне напівпредикативність. Це
синтаксичні відношення між відокремленим членом речення, вираженим іменною
частиною мови, та пояснюваним ним субстантивним членом речення, наприклад: її очі, широкі й розкриті,
прикулися до чорної небесної глибини (Ю. Смолич); Так ми й сиділи у тихій кімнаті, в
мирній розмові -людина і птиця (А. Малишко);
- б) додаткова дієслівна
предикативність. Утворюється відокремленими членами речення, вираженими
дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами. Відрізняється від власне
напівпредикативності тим, що передбачається дієслівною належністю,
вказуючи на активну ознаку суб'єкта, наприклад: Село Бидлівці, як і кожне
подільське село, розташувалося на пагорбі, спадаючи слободами в долини, до
ставів (Ю. Смолич); Там-сям крізь крони проривалися
сонячні промені, влягаючись на опале листя рухливими жовтими латками (К. Пісоцький).
- 2. Непряма напівпредикативність.
Має два різновиди: згорнута і прихована:
- а) згорнута напівпредикативність.
Властива субстантивним зворотам (відокремленим додаткам), що можуть бути
розгорнуті в суб'єктно-предикатну конструкцію, наприклад: А я не знаю нічого ніжного, окрім
берези (Леся Українка); Опріч Гафійки, було ще два
наймити (М. Коцюбинський);
- б) прихована (відображена)
напівпредикативність. Властива конструкціям, у яких наявні спільні
присудки, тобто одна частина повторює (відображає) зміст іншої,
наприклад: Степан згадував, хоча й не часто, рідне село (В. Підмогильний); Через душі, мов через вокзали,
гуркотять состави почуттів (В. Симоненко).
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
1. Постав у реченні розділові знаки, підкресли члени речення, над кожним
словом надпиши, якою частиною мови воно є. Назви, чим речення ускладнено.
Гаррі вдивлявся у зоряне небо
намагаючись угледіти Гедвіґу що можливо
летить додому несучи в дзьобі
мишку й чекаючи похвали (За Дж. К. Ролінг; переклад В. Морозова).
2. Чим ускладнено речення (розділові знаки пропущено)?
1. Перед нею відкривається
особисте щастя родинні втіхи достаток безжурне
життя (М. Коцюбинський). 2.
Яблуні верби клуня горшки на тину старий в’яз всі речі стали ніби незнайомими
серед ночі (О. Довженко). 3. У просторій кімнаті з чотирма вікнами стояв
посередині стіл застелений червоним сукном (М. Коцюбинський). 4. Лишившись сама
дівчина заходилася прибирати. 5. На вулиці під самими ворітьми знявся над
колодязем журавель (М. Коцюбинський). 6. У цю мить окрім їхньої радості для них
не існує ніхто і ніщо. 7. Музики троє чорних циган сиділи рядком на ослончику
(За М. Коцюбинським). 8. Може саме про цей будинок і говорив Петро? 9. На
Колимі запахло чебрецем і рутом’ятою і кропивою (В. Стус). 10. Високо-високо в
небі в прозорому надхмар’ї виблискували у променях сонця дніпровські чайки (Ю.
Мушкетик). 11. Орфей до речі також був фракієць (Л. Костенко). 12. О слово
рідне Орле скутий Чужинцям кинуте на сміх!
2. Знайдіть однорідні члени. Визначте, якими
членами речення вони є і як виражений зв’язок між ними. Поясніть наявність або
відсутність розділових знаків при однорідних членах.
І.1. У селі бігли з дворів назустріч чумакам
дівчата, діти, поважні діди з палицями (С. Васильченко). 2. Крижина добра,
важка, товста, міцна (В. Винниченко), 3. Я весь час тремтів від напруження, від
утоми, від переляку (В. Нес т айко). 4. В борозні, у зерні, у колоссі я
батьківський слід пізнаю (М. Сингаївський). 5. Музика лине в глибину небес
плавно, велично, гармонійно (Я. Гримайло). 6. Тут будуються не притулки якісь,
а будинки (М. Коцюбинський). 7. Ніч темна, але тиха (І. Нечуй-Левицький). 8.
Сама б учила, так не знала (Т. Шевченко). 9. Усмішка гостра, а однак сумна
(Леся Українка). 10. Тече вода в синє море, та не витікає (Т. Шевченко). 11. В
піснях і труд, і даль походу, і жаль, і усміх, і любов, і гнів великого народу,
і за народ пролита кров (М. Рильський). 12. Чорніє поле, і гай, і гори... (Т.
Шевченко). 13. З-поміж верб, та груш, та яворини чорні стріхи глипають, нагнувшись
(І. Франко). 14. Лиш кілька стригунців не хочуть ні вівса, ні сну, ні супокою
(М. Рильський). II. 1. Наука вимагає жертв і великої любові (О.
Копиленко). 2. Тут небо синє й сині очі у затурбованих людей (Б.-І. Антонич).
З. На ходу Соломія висмикувала стебло або корінь водорості (М. Коцюбинський).
4. Почепив на дротинці казанок із водою і вари собі куліш, галушки чи кашу (Г.
Тютюнник). 5. Село купається в теплі, сонці, мідному передзвоні та веселому
співі веснянок (М. Стельмах). 6. Сядем тут, відпочинемо, друже, розіславши на
камінь шинель (Остап Вишня). 7. Дідько не дідько, людей таких рідко (Народна
творчість). 8. Попідтинню сіромаха і днює й ночує (Т. Шевченко). 9. Вона стояла
ні жива ні мертва (І. Нечуй-Левицький). 10. Він стояв ні в сих ні в тих (Л. Костенко).
11.
Ні бе ні ме ні кукуріку (Народна творчість).
Переглянути:
https://www.youtube.com/watch?v=qFV9ZbiZO_s
Коментарі
Дописати коментар