Мк 22 1/9 Українська мова   29.01.2024р.

Тема: Уживання прийменників в і на з географічними назвами



https://www.youtube.com/watch?v=ObRcMV8pm6w

https://www.youtube.com/watch?v=0jc16kvjrQw

https://kvpubd.kiev.ua/wp-content/uploads/2022/08/urok-11-3.pdf

Теорія:
Прийменник
 на

Прийменник на вживають з назвами:

·         установ, приміщень, чітко обмеженого простору: були на заводі, зустрінемось на вулиці, повернувся на базу, чекали на пероні, були на морі;

·         адміністративно-територіальних одиниць (областей, районів), островів та острівних держав: відпочинок на Закарпатті, народився на Полтавщині, полетіли на Балі, конфлікти на Близькому Сході.

Прийменник на вживаємо в мовних конструкціях, що означають:

·         вмістилища, покликані містити об'єкти: шухляда на білизну, мішок на картоплю;

·         матеріали, покликані на прикінцеві вироби: шовк на сукню, борошно на пиріг.

Зверни увагу!

Зі словами кухня, дім, двір, хутір, село допускається синонімія прийменників у і на: у кухні і на кухні; у село й на село.

Прийменник у (в)

З більшістю просторових іменників і географічних назв уживають прийменник в (у) і до: повернення в Україну, навчання в Словаччині; зайти в хату  до хати), поїхати в Лондон  до Лондона).

З назвами гірських хребтів, що мають форму множини, використовуємо прийменник у (в): був у Карпатах, каталися в Альпах.

 Робота з текстом - Прослухайте текст. Визначте головну думку. З якими думками автора ви згодні?

Удосконалення інформаційних технологій створює умови для ефективного розвитку сучасного суспільства. Комунікаційні засоби стали невід’ємним складником життя людей у всіх сферах діяльності. Мобільні телефони, комп’ютери та Інтернет, розширивши комунікаційні, просторові й часові межі, розкрили нові можливості для спілкування, освіти, праці, відпочинку й 3 творчої самореалізації особистості. Кількість користувачів мобільних телефонів та Інтернету щодня невпинно збільшується. Більшість із них — це молодь.

 Незважаючи на безумовно позитивну роль сучасних комунікаційних засобів та Інтернету, існують певні ризики у використанні інформаційних технологій. Особливу небезпеку незахищений інформаційний простір приховує для дітей. Інтернет може містити інформацію агресивного чи соціально небезпечного змісту. А надання переваги віртуальному світові перед реальним справляє негативний уплив на психіку і здоров’я дитини, зокрема, може погіршити зір, поставу, порушити сон, викликати тривожність, дратівливість, соціальну дезадаптованість і узалежнену поведінку. За даними Центру цифрових технологій майбутнього, 25 % дорослих стурбовані тим, що їхні діти проводять в Інтернеті забагато часу, 53 % вважають кіберзлочинність реальною загрозою, а 63 % висловлюють схвильованість через спілкування їхніх дітей у віртуальних співтовариствах, що лякають сучасних батьків так само, як попередні покоління бачили загрозу в негативному впливі «вулиці» на дітей. При цьому 46 % користувачів усесвітньої мережі, які належать до молодіжної аудиторії, особисто зустрічалися зі своїми віртуальними знайомими. Для когось Інтернет може бути єдиним джерелом спілкування, але варто враховувати те, що віртуальна реальність ніколи не замінить гармонійних взаємин і повноцінного спілкування між людьми (С. Максименко).

- Випишіть прийменники з другого абзацу тексту. Яку роль у реченні відіграють прийменники?

Орфографічно-розподільча робота

 - Запишіть прийменники в три колонки: а) разом; б) з дефісом; в) окремо.

 По/між, із/за, з/заду, на/в/круги, на/зустріч, з/по/серед, подібно/ до, близько/від, на/чолі, із/за, по/серед, з/по/між, у/супереч, відповідно/до, за/винятком, з/під, по/близу, на/в/коло, за/для, із/над, на/ перед, незалежно/від, з/поза, згідно/з.

 

Вправа . Прочитати текст. Дібрати до нього заголовок, який виражав би тему висловлювання. Виписати словосполучення з прийменниками, указуючи на смислові відношення, виражені за допомогою прийменників.

 Привабливого вигляду набирають вулиці й площі наших міст і сіл, подвір’я та присадибні ділянки. Мешканці традиційно вийшли на велику весняну толоку, звільняючи від накопиченого за зиму сміття алеї і парки, сади, узбіччя доріг, розчищаючи канави, обрізуючи сухе гілля дерев, висаджуючи саджанці й кущі. Оновлюються малі архітектурні форми у міських скверах, на автобусних зупинках. У ході Всеукраїнської акції «Благоустрій України» знаходять свій найкращий вияв притаманні нашому суспільству милосердя і взаємодопомога. Школярі, учні училищ і технікумів, студенти зараз бажані гості соціальних установ, інвалідів, одиноких: перед Великоднем прибирають у їхніх оселях, миють вікна, допомагають полагодити паркани тощо (З газети).

З’ясувати, чи можуть прийменники виражати певне значення самостійно, без повнозначних частин мови.

Розподільний диктант

 Розподілити подані прийменники спочатку на синонімічні, потім — на антонімічні, таким чином утворивши синонімічні й антонімічні ряди прийменників.

Біля, між, над, для, уві, коло, під, від, задля, через, з метою, перед, проміж, із, близько, до, у, край, за, в, з, поміж, крізь, зі, серед, повз.

Скласти з прийменниками одного синонімічного й антонімічного рядів словосполучення. Пояснити службову роль прийменників у них.

Вибіркова робота з елементами аналізу

До поданих сполучень слів дібрати з довідки синонімічні фразеологічні звороти. Виділити іменники з прийменниками. Назвати смислові відношення, виражені за допомогою прийменників, і відмінки іменників.

Просто неба, пустий гаманець, як хлющ, зводити кінці, як вітром здуло, не за горами, обоє рябоє.

Довідка: перебиватися з хліба на воду, з одного тіста, до останньої нитки, під носом, як крізь землю провалитися, під відкритим небом, вітер у кишенях.

З виділеними фразеологізмами скласти речення. З’ясувати синтаксичну роль сталих зворотів.

Дослідження-відтворення

Списати, розкриваючи дужки. З’ясувати, на які відмінки вказують прийменники. Виділити відмінкові закінчення іменників і займенників.

Інтерес людини (до) своє власне ім’я; людина живе (в) суспільство; свідоцтво (про) народження; право (на) ім’я зберігається (за) людина; найменування людей пов’язане (з) історія; допомогти (у) вибір імені; розповідь (про) своє прізвище; прізвище походить (від) назва птаха; прізвище (із) суфікс; частина прізвищ спільна (для) слов’янські мови; частина прізвищ утворилася (від) імена; частина прізвищ указує (на) національність.

 

 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу