К
23 1/9 українська мова
4
березня 2024р.
Рід
іменників
Іменники,
що вживаються в однині,
мають постійне значення роду.
Приклад:
Гість (він,
мій) — чоловічий рід; яблуня (вона,
моя) — жіночий рід; поселення (воно,
моє) — середній рід.
Іменники не
змінюються за родами,
як прикметники й порядкові
числівники: м'який
— м'яка — м'яке; другий — друга — друге.
Іменники чоловічого
роду переважно мають нульове
закінчення, рідше — закінчення -о, -а (-я): баскетбол,
вантаж, дядько, Микола, Ілля.
Іменники жіночого
роду переважно мають закінчення -а (-я),
рідше — нульове закінчення: смерека,
лисиця, розкіш, медаль.
Іменники середнього
роду мають закінчення -о,
-е, -а, -я: місто,
море, курча, багаття.
Зверни
увагу!
Іменники
чоловічого роду: біль,
дріб, живопис, кір, насип, нежить, перекис, пил, продаж, Сибір, сип, собака,
степ, степінь, ступінь, толь, тюль, фенхель, шампунь, ярмарок.
Іменники жіночого роду: антресоль,
бандероль, бешамель, бязь, вермішель, гуаш, жовч, заполоч, каніфоль, мігрень,
нехворощ, обитель, папороть, путь, ретуш, розкіш, суміш, фланель, шагрень.
Деякі іменники мають
паралельні форми роду.
Приклад:
Абрикос
— абрикоса, африкат — африката, банкнот — банкнота, вольєр — вольєра, жираф —
жирафа, зал — зала, клавіш — клавіша, манжет — манжета, мозоль — мозоля, оазис
— оаза, плацкарт — плацкарта, птах — птаха, спазм — спазма, сусід — сусіда.
Зверни
увагу!
І
до чоловічого,
і до жіночого роду
належать слова ґандж, дрож, купіль,
фальш, харч.
Їх відмінюють, як іменники чоловічого роду (фальшу,
фальшем) або як іменники жіночого
роду (фальші,
фальшею).
Іменники спільного
роду називають осіб і чоловічої,
і жіночої статі
за їхніми характерними діями, поведінкою або
соціальною належністю; вони мають закінчення -а,
зрідка -о.
Приклад:
Базіка,
жаднюга, заїка, замазура, нездара, ненажера, нероба, підлиза, плакса, потвора,
приблуда, причепа, рева, роззява, стиляга, трудяга; базікало, ледащо (ч.
р. і с. р.); сонько, чванько (ч.
р. і ж. р.).
Рід
цих іменників можна
визначити синтаксично (за
змістом речення й узгодженням з іншими словами): старий
жаднюга, жаднюга розсердився (ч.
р.) — стара жаднюга, жаднюга
розсердилась (ж. р.).
Іменники подвійного
роду можуть позначати істот і неістот;
вони мають відтінок згрубілості й
утворюються за допомогою суфікса -ищ(е).
Приклад:
Ослище,
лобище, носище, вітрище (ч.
р. і с. р.); хмарище, бабище, зміїще (ж.
р. і с. р.).
В абревіатурах рід
визначаємо за основним словом:
НАНУ (Національна академія наук
України) — ж. р.;
ЦКП (Центр керування
польотами) — ч. р.
Зверни
увагу!
Іменники,
що вживаються тільки в множині,
роду не мають: вершки, дріжджі,
Чернівці, Анди.
Фемінітиви
Назви
осіб за
професією, посадою, званням, видом діяльності уживалися
переважно в чоловічому роді,
хоча називали і чоловіків, і жінок: академік,
інженер, нотаріус.
Це
пояснюється тим, що колись такі професії мали
тільки чоловіки. У міру набуття їх жінками з’явилися жіночі відповідники — фемінітиви: акторка,
директорка, мовознавиця, спікерка, фігуристка.
Фемінітиви утворюють
за допомогою суфіксів -к-, -иц(я), -ин(я), -ес-
від іменників
чоловічого роду.
Приклад:
Стажерка,
блогерка, лідерка, вершниця, робітниця, набірниця, кравчиня, продавчиня,
поетеса, патронеса.
Зверни
увагу!
Не
від усіх назв професій і видів
діяльності можна утворити фемінітиви.
ПОРІВНЯЙ:
пілот (керує
літаком) — пілотка (головний
убір);
вівчар (овечий
пастух) — вівчарка (порода
собак);
електрик (електротехнік)
— електричка (вид
транспорту);
секретар (виборна
посада) — секретарка (помічник);
кочегар (робітник,
що обслуговує печі парових казанів) — кочегарка (приміщення,
де містяться печі парових казанів).
Відсутні
відповідники жіночого роду в
складних назвах посад: головний технолог,
заступник директора, генерал-губернатор.
Багато
іменників не мають паралельних форм жіночого
роду, тому додаємо слово пані й узгоджуємо
граматично з іншими словами.
Приклад:
Пані мер,
приїхала мер;
пані міністр, міністр запропонувала;
пані посол, посол вручила
вірчі грамоти; пані майор, майор Шумицька.
Зверни
увагу!
Суфікси
-ш-,
-их-,
утворюючи фемінітиви,
вносять до лексичного значення слова додатковий компонент: генеральша —
це не жінка на генеральській посаді, а дружина генерала, директорша —
це дружина директора, головиха й секретариха —
дружини голови й секретаря відповідно.
Переглянути:
https://www.youtube.com/watch?v=QomQYMxMrTc
https://www.youtube.com/watch?v=bBouw5W9A5c
Виконати:
1.
Визначити рід виділених іменників.
Учитель,
робітник, лікар, орел, вовк, коза, вівця, син, дочка, дитя,
ім’я, коліща, маестро, леді, кашне, шахи, ножиці.
2.
Переписати. Вказати іменники, які можуть позначати осіб як
чоловічої, так і жіночої статі.
Оженився
сирота Іванко, узяв сироту Оленку. (Нар.творч.)
Базіка бреше, коли схоче, брехнею рот собі лоскоче. Хоч він і гострий на язик,
а сам заїка із заїк. (С.Брант.) Гляньте, як працює, бідолаха, аж язик
висолопив. (І.Нечуй-Левицький.) Непосида сойка метушиться, дбає про запаси для
зими. (Є.Гуцало.) Три роки суд хапузі присудив. Той з хабарів податку не
платив. (В.Ортинський.)
3. Виписати
іменники спільного роду. Один з виписаних іменників увести до двох самостійно
складених речень так, щоб у першому він означав особу чоловічої статі, а в другому
- особу жіночої статі.
Базіка
набалака – і в торбу не збереш. Соня та ледацюга – рідні брати. Гуляка гуляв:
ні чобіт, ні халяв, а додому прийшов – не знайшов підошов. З достатків хороших
не йдуть в міхоноші. Білоручки – дармоїди та недоучки. Нероба гірше пияка.
Вереда сам себе раз на рік любить.
4.Подані
іменники увести до самостійно складених речень. Особу якої статі називає
іменник у складеному реченні? Чи може він називати особу протилежної статі?
Лівша
(шульга), знайда, заволока, нахаба, роззява, зануда.
Тест:
https://learningapps.org/9307546
Коментарі
Дописати коментар