План роботи
з предмета українська мова та література
зі здобувачами освіти
на період карантину з 28.04.2021
07 квітня 2021
Група К 19 1/9 українська мова
Тема. Виступ перед аудиторією.
Ораторське мистецтво
1. Опрацювати матеріал
https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html
&48 ст. 216 -219
5 кроків до впливу на
людей публічним виступом
Крок 1
· визначте ціль виступу;
· проаналізуйте аудиторію;
· дізнаєтеся особливості заходу, на якому ви
будете виступати;
· з’ясуйте тривалість свого виступу.
Як це зробити, читайте у статті “Як підготувати успішний
публічний виступ — топ 5 складових”.
Перший крок допоможе визначити, на що можна
розраховувати від конкретної аудиторії, на яку реакцію, що людям буде цікаво та
корисно.
Це закладає перший фундамент для впливу оратора на аудиторію. Якщо ви
прогадаєте з потребами та очікуваннями аудиторії, то про вплив на людей можна
забути.
Крок 2
· визначте тему та головну ідею виступу;
· подумайте, яким матеріалом та якими словам
розкрити тему так, щоб вас аудиторія зрозуміла.
У цьому вам допоможе стаття “Структура публічного виступу.
Основні етапи”.
Крок 3
· придумайте сильний вступ, щоб аудиторія
зацікавилася та хотіла слухати вас далі.
Успішна взаємодія з аудиторією починається з
моменту, коли виходите на сцену. Якщо втратите увагу слухачів у перші хвилини
виступу, то повернути її буде дуже складно. “Зачепіть” людей з перших слів,
вкиньте інтригу, посійте сумніви. Тоді протягом всього виступу перед аудиторією
вам буде легше на неї впливати.
Секрети сильного вступу розкриваю у статті “12 способів як почати промову
ефективно, приклади”.
Крок 4
· подумайте, чим наповнити свій текст, щоб вас
слухали протягом усього виступу, не сиділи в телефонах і не розмовляли з
сусідами.
Впливати на аудиторію протягом цілого
публічного виступу, особливо, якщо він тривалий, є складним завданням. Але
маючи на озброєнні спеціальні прийоми підтримання уваги слухачів, ви це легко
зробите. Тільки уявіть, яке задоволення отримаєте, ловлячи на собі зацікавленні
погляди людей протягом усього виступу. Крім того, скільки цінностей зможете
донести та яких результатів досягти, якщо аудиторія буде вас уважно слухати.
Про це читаєте у статті “Прийоми привернення
(підтримання) уваги аудиторії”.
Крок 5
· створіть потужне закінчення виступу, яке люди
запам’ятають надовго.
Чому закінчення пишеться останнім? Залежно
від того, що було у вступі та основній частині, вкінці ви побачите, як саме
подати головну ідею у закінченні та як краще її оформити.
Якщо хочете дізнатися як написати потужний
текст виступу і навчитися це робити самим на прикладі своєї промови, запрошую
на курс “Публічний виступ”.
Закінчення – вершина промови
Головне завдання закінчення – підсилити те,
що було сказано до цього. При чому, підсилити треба так, щоб одночасно вкласти
у закінчення головну тезу виступу, з якою аудиторія залишить зал і яку вона
запам’ятає.
У кримінальному процесі підсудному надають
останнє слово після того, як усі сторони справи висловилися. З цими словами
суддя чи присяжні йдуть у нарадчу кімнату приймати рішення. І ці слова
підсудного – це останнє, що вони візьмуть з собою і запам’ятають. Так само і з
останніми словами спікера у його виступі.
Тому закінчення треба використати для того,
щоб не просто підсилити сказане, а підняти промову на новий рівень, зробити
мікс інсайту та емоцій, які дадуть виступу додаткової глибини та ваги.
Для прикладу подивіться мою промову всього на
чотири хвилини.
Закінчення в ній починається зі слів “Влада у нас завжди думає, що вона вічна”.
В цьому закінченні нема ніякої згадки про ЗНО, яке є темою промови. Воно стоїть
над темою, яка лише є способом оформлення головної тези виступу. Це закінчення
сфокусовано формулює головну тезу виступу, яка в основній частині промови лише
починала вимальовуватися. І це закінчення формулює непрямий заклик до слухачів.
Спочатку розкажу, як не варто закінчувати
свій виступ перед аудиторією.
1. Казати, що вже кінець
Не варто закінчувати промову словами “Тому на
завершення”, “І останнє, що я хочу сказати”, “Які з цього висновки?”,
“Підсумовуючи все вище сказане”. Ці слова – сигнал, що промова завершена і
слухачі можуть виходити. Після таких слів вас далі ніхто слухати не буде.
Взагалі, будь-який сигнал про наближення
кінця промови – погана ідея, бо втрачається інтрига та вплив оратора на
аудиторію. Ваш публічний виступ буде як зразок для наслідування, якщо зумієте
утримати інтригу від початку промови до її завершення.
2. Резюме перед закінченням
Хочете “знудити” людей? Тоді підсумуйте все,
що ви до цього говорили, перед тим, як перейти до завершального слова. Навіть,
якщо резюме коротке, все одно слухачам буде нудно.
Крім того, через такі банальні підсумки або
натяки на закінчення виступу ви витрачаєте час і нагоду підсилити свій виступ
перед аудиторією.
Виняток можуть складати особливості
публічного виступу на наукових конференціях де виступи мають довгу тривалість і
в них варто робити цілий блок підсумовування.
3. Напучування в лоб і моралізаторство
Мабуть, самі можете згадати приклад виступу
перед аудиторією, де в останньому реченні спікер казав щось в стилі:
“Тож давайте зробимо перший крок”.
“Якщо хочете, щоб у вас було ____, то робіть _____”.
“Ведіть здоровий спосіб життя, займайтеся спортом”.
“Якщо ви зробите все, що я говорю, то гарантую, що ви будете круті”.
“Тож любімо себе і все буде класно”.
Такі закінчення вже “проїлися”. Вони стали
затертими, тому слухачі пропускають їх повз вуха. Закінчення такого плану дуже
легко придумати, але для успішної взаємодії оратора з аудиторією вони вже не
діють. Проведемо аналогію з рекламою. Пряма реклама зараз діє дуже слабо, бо її
вже забагато і маркетологи придумують непрямі ненав’язливі варіанти. Аналогічно
треба і з закінченням промови.
Тому головну ідею не варто подавати в лоб, її треба обіграти. Майстерність публічного виступу полягає у креативному підході та цікавому закінченні. Як це можна зробити, читайте далі.
Найкращі варіанти для закінчення виступу
По-перше, щоб зробити закінчення не просто
сильним, а ефективним, треба звіритися з цілями свого виступу. Ви вже пройшли
шлях за схемою написання виступу, але цілі ставили на початку. Тому ще раз
запитайте себе, для чого вам виступати, яка мета публічного виступу? І,
можливо, при обдумуванні кінцівки знайдете якийсь цікавий підхід.
По-друге, закінчення має давати емоції. Якщо
слухачі будуть боятися – добре, якщо плакатимуть – ще краще. Якщо ви дасте їм
надію – також добре, гордість – теж класно, покажете силу любові – супер.
По-третє, закінчення варто зробити
неочікуваним і раптовим. Це буде для аудиторії “свіжачок” і запам’ятається. І
це якраз той момент, який упускається, коли спікер каже, що вже кінець або
робить резюме.
Нижче я наведу деякі варіанти закінчення, але
це лише як зачіпка, щоб розкрутити їх до чогось потужного та емоційного. Тому
не розглядайте їх як обов’язкові шаблони. Підходьте до написання закінчення
дуже творчо.
1. Цитата
Навести дуже потужну цитату відомої людини.
Цитата має пояснювати та наводити слухачів на думку, яка потрібна спікеру,
тобто, головну тезу його виступу.
Така цитата може бути одночасно як риторичне запитання. Або після цитати можна
задати це риторичне запитання самому.
Плюс цитати в тому, що ви надаєте своїм тезам, які виклали в основній частині,
додаткової ваги, тому що так само думала чи говорила відома постать.
Поряд з цим, однієї цитати для закінчення, зазвичай, замало. Тому часто, поряд
з нею, треба використовувати інші елементи, зокрема, ті, що наведені нижче.
2. Персональний досвід
Історія з власного життя може показати, як
особисто спікера торкнулося те, про що він говорить, пояснювати або
підтверджувати це.
Наведення персонального досвіду – гарний
варіант, бо це цікаво і це додатковий доказ – от дивіться, те, про що я говорю,
трапилося зі мною і це є факт.
Крім того, особиста історія – це ваш унікальний досвід та пережиття, тому вона
додасть особливості вашому публічному виступу.
Більше того, публічний виступ як важливий метод комунікації та переконання
найкраще діє через власні історії.
Для тих, кого хвилює питання “Як бути
впевненим в собі під час виступу?” даю пораду розповідати історії з власного
життя. Тоді ви забудете про тремтіння рук перед виступом та страх забути текст,
бо завжди знатимете, що сказати людям та отримаєте сильний вербальний вплив на
аудиторію.
3. Історії
Щось схоже на персональну історію, але
історія вже не власна, а будь-яка інша, яка відбулася з відомими людьми в
різних ситуаціях, або не відомими людьми, але ситуація, про яку йдеться,
загальновідома. В історії можна включати діалоги, а також цитати людей, з якими
вона відбувається. Це зробить закінчення цікавішим, додасть емоцій та динаміки.
Історії для виступу можуть бути у вашій
голові, або ви можете на них випадково натрапити під час підготовки. Але
можливо, що потрібної для виступу чужої історії ви не знайдете. Тоді не
рекомендую мучити себе її пошуком.
Краще з самого початку шукати історії з
власного життя. І не думайте, що ваше життя нікому не цікаве. Якщо у вашій історії
буде урок, або вона веселитиме чи допоможе пояснити те, про що ви розказуєте,
то кращого варіанту, ніж історія з власного життя, нема.
4. Відомий вислів
Використати відомий вислів або афоризм, який
передає те, про що сказано в основній частині та навколо нього побудувати
закінчення. Так само це можна зробити у формі історії, в якій під кінець
озвучується цей вислів.
Відмінність від цитати в тому, чи цей вислів бажано не говорити одним. До нього
треба підвести або пояснити.
5. Жарт
Це може бути анекдот із підтекстом чи
глибоким змістом. До нього можна додати коментар, запитання або не робити
цього. Це також може бути історія, але з жартом.
Ось, наприклад подивіться закінчення у моїй
промові де я використав жарт з підтекстом.
На початку статті я вас розчарував, що одною
технікою чи єдиним прийомом не можливо миттєво вплинути на слухачів. Це
потребує комунікативних вимог до мови та поведінки під час публічного виступу.
Однак зараз ви озброєні цілим арсеналом різних технік та покроковою схемою
написання потужного виступу.
Ораторство – це мистецтво, яке складається з маленьких кусочків, які ви можете
визбирати у своїх думках, своєму досвіді та житті інших людей. Майстерно
поєднайте ці кусочки у незвичні креативні візерунки, щоб вони були пронизані
тією ідеєю, яку хочете донести. Так ви створите неймовірний шедевр у своєму
виступі, який торкнеться людей, запам’ятається надовго та впливатиме на них.
2. Переглянути відео
https://krasnomovec.club/yak-navchitis-vistupati-pered-auditoriyeyu/
https://krasnomovec.club/sposobi-yak-pochati-promovu/
https://life.pravda.com.ua/society/2018/09/2/232877/
3.Виконати Вправа 468
Уміння грамотно
спілкуватися завжди високо цінувалося. Це той навик, який може допомогти
досягти успіху в будь-якій сфері діяльності. Вивченням всіх аспектів
розмовного мистецтва займається така наука як риторика. Саме за її допомоги людина робить свою
промову красивою і переконливою.
Для початку, варто зазначити, що ораторська майстерність розвинена не у всіх
однаково. Багато в чому на це впливає близьке оточення, школа та інші соціальні
інститути. Однак, прокачати її може кожен. Навчальна
програма «Агрокебети» передбачає заняття з риторики. Аграрний
бізнес має на увазі великі обсяги спілкування і переговорів, і ми хочемо, щоб
наші студенти були готові до цього.
Що ж таке риторика?
Риторика — це наука, що вивчає всі
аспекти грамотної і технічно правильної мови. Також в це поняття спочатку
закладалося прагнення переконати і спонукати до дії слухача. Якщо
використовувати точний переклад з грецької, то це слово означає "ораторське мистецтво". В наш час, під риторикою
розуміють вміння красиво говорити і конструктивно висловлювати свої думки.
Риторика вважається симбіозом таких наук як соціологія, психологія та
філософія. Залежно від сфери застосування, її можна розглядати під різними
кутами:
·
Як науку з точними нормами і правилами публічної промови;
·
Як майстерність вимови тексту і професійне володіння словом;
·
Як навчальну дисципліну, метою якої є привиття
ораторської майстерності учню.
Існують два основних напрямки риторики. Перший — логічний, його мета полягає в переконанні і ефективному
викладі інформації. Другий — літературний, що ставить багатство і красу слів / виразів
вище їх ефективності.
Як нескладно здогадатися, в сфері аграрного бізнесу велику цінність має перший
напрямок. Особливо, якщо мова йде про управлінську роль. Робота з персоналом
має на увазі постійні комунікації з людьми і ораторські навички в такому
випадку виразно знадобляться. Детальніше про це ви зможете дізнатися з нашої
статті "Що
лежить в основі управління персоналом".
Чим риторика
відрізняється від ораторського мистецтва
Як ми вже згадували вище,
саме поняття "риторика" з грецької мови перекладається як "ораторське мистецтво". Але з плином часу ця
наука розвивалася і тепер включає в себе безліч елементів, включаючи
ораторський навик.
Якщо детально розглянути загальну риторику (ту, що вивчає загальні
закономірності мови), то можна побачити, що вона складається з наступних
компонентів:
·
Риторичний канон (трансформація думки в слово);
·
Ораторія (теоретичні та практичні основи публічного виступу);
·
Уміння вести бесіду або суперечку. Друге досить часто зустрічається в
управлінській практиці. Детальніше про це ви можете дізнатися з нашої статті
"Конфлікт та шляхи його вирішення";
·
Уміння ефективного використовувати мову в повсякденному житті;
·
Мовна взаємодія між представниками різних націй
(етно-риторика).
Таким чином можна зробити висновок, що ораторське мистецтво є частиною риторики
як науки, але при цьому його можна розглядати як окремий навик публічного
виступу.
Як розвинути і поліпшити
свої ораторські здібності: 10 ефективних порад
Розвиток ораторського
мистецтва справа непроста, але якщо підійти до нього серйозно, то все вийде. Ми
підготували 10 дієвих порад, які допоможуть вам опанувати, або поліпшити свої
комунікативні навички:
1. Працюйте над дикцією. Намагайтеся чітко промовляти кожне слово в
тексті, не поспішаючи і з розстановкою. Робіть це якомога частіше і намагайтеся
відтворювати пропозицію на одному диханні.
2. Знаходьте час для читання
вголос. Коли ми читаємо текст
мовчки, то задіюємо лише один орган сприйняття - зір. Включивши ж мовний
апарат, ми активуємо ще й слух, що дозволить краще запам'ятати матеріал і
суміжно потренувати мову.
3. Переказуйте матеріал. Не потрібно брати відразу ж кілька сторінок,
вистачить і 5-6 пропозицій. Прочитайте їх і намагайтеся повторити спочатку
якомога більше дослівно, а потім лише за змістом (використовуючи власні
обороти).
4. Розвивайте мовне
мислення. Справжній оратор ніколи не
виражається шаблонно і однотипно. Візьміть якусь одну думку і озвучте її
по-різному, постійно використовуючи нові прийоми.
5. Розповідайте захоплююче і
образно. Ця порада більше стосується
до повсякденного спілкування, а не ділового. Історію, яку ви розповідаєте
друзям або знайомим, має бути максимально цікавою для сприйняття, навіть якщо
сама по собі вона не дуже захоплююча.
6. Оформіть ділове повідомлення. Вправа полягає в наступному: берете невеликий
відрізок з будь-якої статті, виділяєте з нього ключові слова і на їх основі
робите власний переказ, бажано в декількох варіантах.
7. Вчіться аргументувати
твердження. Візьміть будь-яку тему, по
якій у вас є своя думка, і підготуйте промову на 5 хвилин. Щоб вона була більш
ефективною потрібно використовувати ключові слова, змінюючи їх синонімами.
8. Тренуйте пам'ять. Це дуже важливий для оратора навик. Вправ для
цього більш ніж достатньо, можете заучувати вірші, уривки книг, або (що ще
більш ефективно і корисно) вивчати іноземну мову.
9. Робіть паузи при
підготовці промови. Якщо у вас є 2 дні, а її
заучування займе 2 години, то краще готуйтеся 1 годину в день. Таким чином під
час перерви отримана інформація краще закріпиться на підсвідомому рівні.
Десята порада — складайте план підготовки
промови, щоб не плутатися і нічого не забути. Стандартна схема виглядає наступним чином:
·
Збір інформації;
·
Відбір необхідних даних і їх структуризація;
·
Обдумування матеріалу;
·
Складання списку
ключових слів;
·
Стилістичне оформлення основної частини
інформації;
·
Продумування вступу і
висновку;
·
Фінальне редагування;
·
Заучування і репетиція.
Висновки
Риторика — це дуже давня наука, яка зазнала безліч трансформацій за свою історію. Сьогодні вона являє собою важливе вміння переконувати і красиво викладати свої думки. Розвинути в собі здібності ораторського мистецтва може кожен, проте для цього потрібно докласти чимало зусиль і витратити багато часу на тренування.
4. Тест
Узагальнення та систематизація вивченого з теми
«Практична риторика»
Код доступу 3765695
Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua
Група Е 19 1/9 українська мова
Тема. Крапка з комою в складному реченні.
Тестування.
1. Опрацювати матеріал
https://pidruchnyk.com.ua/466-ukrayinska-mova-zabolotniy-11-klas.html
&36 ст. 160 – 164
Частини безсполучникового складного речення можуть відділятися одна від одної комою, крапкою з
комою, двокрапкою та тире.
Кома і крапка з комою ставляться між реченнями, що входять до складу
безсполучникового складного речення, якщо вони є рівноправними і між ними можна
поставити єднальні сполучники. Кома між
реченнями ставиться тоді, коли вони тісно пов’язані одне з одним (Земля чорніє, дрімає розум,
серце мліє (Т. Шевченко)). Якщо
частини безсполучникового речення значно поширені, далекі за змістом або вже
мають в середині розділові знаки, то між ними ставиться крапка з комою (Всі женці стояли мовчки; в руках наче заклякли жмені
жита та серпи; всі поглядали то на осавулу, то на Миколу (І. Нечуй-Левицький)).
Двокрапка ставиться в таких
випадках: 1) Якщо друге речення пояснює, доповнює або розкриває зміст першого (Надворі
було видно, як удень: було видно усе дерево в садку, всі верби, кожну гілляку,
кожний збляклий листок… (І.
Нечуй-Левицький)). У таких реченнях між частинами можна поставити слова а саме. 2)
Якщо друге речення вказує на причину того, про що говориться в першому реченні
(А вас просив би я зразки ліпити: (чому?) ви чоловік тямущий і бувалий (Леся Українка)). 3) Якщо в першій частині є слова так, такий, одно, бачити, знати, чути, розуміти,
вирішувати, які разом з інтонацією
попереджають, що в наступному реченні буде викладений якийсь факт (Я
відчував: пахне м’ятою(М. Хвильовий)).
Тире ставиться в таких
випадках: 1) у реченні відображається швидка зміна подій (Пройшла мить —
літак зник за лісом); 2) між висловленими реченнями маємо причинно-наслідковий
зв’язок (Тепловоз на станції чмихнув дуже — у лісі покотилася луна); 3)
зміст першого речення протиставляється змісту другого (До неї люди говорять
— не чує, не слухає (Марко
Вовчок)); 4) у першому реченні вказується на час або умову того, про що
говориться в другому (Защебетав соловейко — пішла луна гаєм (Т. Шевченко)); 5) зміст
першого речення порівнюється зі змістом другого (Подивилась ясно — заспівали
скрипки (П. Тичина)).
Безсполучниковими
складними реченнями називаються такі речення, в яких окремі прості речення
об'єднуються в одне ціле не сполучниками чи сполучними словами а лише
інтонацією.
Між реченнями у
безсполучниковому складному на письмі ставляться кома, крапка з комою,
двокрапка, тире. Наприклад: Пригріло сонечко, обсохла земля, потягла орача в
поле (М. Коцюбинський); Сонце підбилося високо вгору; надворі стало душно (І.
Нечуй-Левицький); Цілісінький день у роботі: одно ще не скінчу, вже друге мене
дожидає (Марко Вовчок); Грім гримить —хліб буде родить (нар. тв.).
КОМА
Якщо частини
безсполучникового складного речення вказують на одночасність або часову
послідовність явищ, подій тощо, між ними ставиться кома. Наприклад: Мороз
притискує, зривається північний вітер, мете сніг через рейки (О. Десняк);
Минають дні, минає літо, настала осінь (Т. Шевченко); Дзюрчали десятки
фонтанів, лящали та щебетали всілякі птахи у клітках попід піддашшям, свистів
стругом бондар (М. Коцюбинський); Небо порізали вогнями стріли, ударив грім, на
пильних дорогах знявся вітер (О. Десняк); Пароплав обганяє плоти, високі хвилі
налітають на них (М. Горький); Ти прозаїк, я поет (О. Пушкін).
КРАПКА
З КОМОЮ
Якщо частини
безсполучникового складного речення менше пов'язані між собою за змістом чи
дуже поширені, або в середині їх є вже розділові знаки, то між ними ставиться
крапка з комою. Наприклад: Веселому жартівливому меншому братові хотілося
говорити; старший знехотя кидав йому по кілька слів (І. Нечуй-Левицький); З-за
землі, на кривавій попрузі неба, скочила невеличка іскорка; довга променяста
смуга простяглася від неї над землею; далі викотився серп огненного кільця —і
пучок світу полився, розливаючись по горах, лісах, по високих будівлях (Панас
Мирний); Сонце гріє, вітер віє з поля на долину; над водою гне з вербою червону
калину (Т. Шевченко); Темная діброва стихла і мовчить; листя пожовтіле з дерева
летить (Я. Щоголів).
ДВОКРАПКА
Двокрапка ставиться між
реченнями, що входять до безсполучникового складного речення:
якщо друге речення вказує
на підставу, причину того, про
мовиться у першому: Мир у
світі таки буде: його хочуть усі люди (нар. тв.); Любіть книгу: вона допоможе
вам розібратися в строкатому сплетінні думок, навчить вас пова-лсати людину (М.
Горький);
якщо друге речення
розкриває зміст першого в цілому або якогось із його членів: Ти знаєш приказку:
перш ніж: запалає вогонь, мусить вибухнути сірий дим (М. Коцюбинський); В
осінній час сім погод у нас: сіє, віє, туманіє, шумить, мете, гуде і зверху йде
(нар. тв.);
2.Переглянути відео
https://www.youtube.com/watch?v=7z4DCJqkR0Q
https://www.youtube.com/watch?v=097QXDRIEBM&t=158s
https://www.youtube.com/watch?v=OUkZMpL44eM
https://www.youtube.com/watch?v=hINKHMwoCJs&t=352s
https://www.youtube.com/watch?v=87TYtuKBY9Q
3. Виконати
Вправа 370
Тести
Код доступу 9103260
Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua
Код доступу 1152899
Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua
Група К 20 1/9 українська мова
Тема. Суперечка як вид комунікації. Різновиди
суперечки: диспут, дискусія
1. Опрацювати матеріал
СПОСТЕРЕЖЕННЯ
1.
Прочитайте два діалоги й виконайте завдання.
Під час
суперечки
1
варіант
—
Сонячні ванни корисні для всіх людей: без вітаміну D неможливо прожити.
— Я вам
не вірю!
2
варіант
—
Сонячні ванни корисні для всіх людей: без вітаміну D неможливо прожити.
— А в
мене з цього приводу склалася інша думка.
А. Який
варіант реакції на думку опонента вибрали б ви?
Б.
Прокоментуйте свій вибір.
Суперечку
як вид комунікації вперше почали досліджувати давньогрецькі філософи. Учення
про правила ведення суперечок називають еристикою.
Суперечка
як вид комунікації
Суперечка — процес обміну протилежними думками. Цей вид
комунікації передбачає зіткнення думок або позицій. Якщо такого зіткнення
немає, то це вже інша форма комунікації: промова, лекція, проповідь та ін.
Супере́чка — це процес пошуку істини, аргументоване відстоювання свого погляду
на ту чи іншу проблему й спростування протилежних думок.
Учасниками
суперечки є пропонент та опонент.
Пропонент — той, хто ініціює обговорення, підтримує й аргументує тезу в дебатах.
Без
пропонента не може бути суперечки, адже спірні питання має хтось сформулювати й
поставити на обговорення.
Опонент — той, хто заперечує, піддає сумніву істинність або слушність тези, яку
висунув пропонент. Опонентом може бути як одна людина, так і колектив зі своїми
переконаннями, позицією щодо питання, яке обговорюють.
Приводом
для суперечки може бути лише неоднозначне за своєю істинністю питання. Ніхто не
буде сперечатися з твердженням: «Земля крутиться навколо Сонця» або: «Київ
розташований по обидва береги Дніпра». А питання «Доля людини залежить тільки
від неї самої» є приводом для суперечки, тому що в кожної людини може бути своя
правда, яку вона намагатиметься відстояти.
Різновиди
суперечок
Залежно
від мети й засобів суперечки поділяють на такі різновиди: дискусія, диспут і
полеміка.
Диску́сія — обговорення різними людьми певного суперечливого чи
складного питання з метою спільного пошуку істини, вирішення проблеми,
досягнення згоди між учасниками суперечки.
Ди́спут
— вид публічної суперечки, предметом якої є
наукове або суспільно важливе питання. На відміну від дискусії, диспут не
тільки з’ясовує підстави, а й виявляє позиції учасників суперечки. Формами
диспуту можуть бути обговорення дисертації, публічний захист тез тощо.
Поле́міка — різновид суперечки, метою якої є не досягнення згоди,
а перемога над супротивником, утвердження власного погляду. Засоби, які
використовують у полеміці, не настільки нейтральні, щоб із ними погоджувалися
всі учасники. Якщо в дискусії потрібно використовувати лише ті засоби, які
визнає й протилежна сторона, то в полеміці кожен вибирає їх сам.
Правила ведення суперечки
1.
Починайте заперечувати тільки тоді, коли ви впевнені, що думка співрозмовника
справді суперечить вашій.
2.
Спочатку наводьте сильні аргументи (докази), а слабкі залишіть на потім.
3.
Посилайтеся на авторитети, яких визнає ваш опонент.
4.
Спростовуйте думку опонента фактами.
5.
Наголошуйте на хибності аргументів опонента, якщо висновки, що з них випливають,
не відповідають дійсності.
6. Не
наполягайте на запереченні доказів опонента, якщо вони ясні й очевидні.
7.
Стежте, щоб у ваших міркуваннях не було логічних помилок.
8. Під
час суперечки намагайтеся переконати опонента, а не вразити його, пам’ятаючи,
що повага до чужих переконань — ознака врівноваженої, розумної особистості.
9. Зберігайте
спокій під час суперечки. Роздратованість є ознакою слабкості людини. Отже,
працюйте над умінням опановувати себе в складних ситуаціях.
10.
Правильно вибирайте тон розмови. Ваша інтонація під час суперечки може бути рішучою,
упевненою, м’якою або навіть ніжною, але ніяк не грубою. Не можна підвищувати
тон чи кричати.
11.
Якщо в процесі виступу опонента вам треба щось уточнити, перервіть його
промову, але зробіть це правильно: спочатку попросіть вибачення, потім поставте
своє запитання чи озвучте свої докази, після чого нагадайте опонентові, про що
він говорив перед тим, як ви його перебили.
12. Під
час суперечки не переходьте на особистості, оскільки це вже буде не полеміка
двох цивілізованих людей, а примітивна сварка.
13.
Якщо в ході суперечки було доведено вашу правоту, поводьте себе гідно: не демонструйте
радість від перемоги, не дратуйте опонента фразами: «А я ж казав, що ви не
праві!» або: «Я ж казала, що ви помиляєтеся!»
2.
Потренуйтеся читати чистомовки, чітко їх артикулюючи.
Явдошка і волошки
Над шляхом Явдошка шукала волошки.
— Явдошко, волошки шукати облити:
Над шляхом ти знайдеш один лиш спориш!
Горішина
У горішнику горішина горішками обвішана.
Оришка й Тимішко струшують горішки.
Архип охрип
Кричав Архип — Архип охрип.
Не треба, Архипе, кричати до хрипу!
Грицько Бойко
https://4book.org/uchebniki-ukraina/10-klass/ukrayinska-mova-10-klas-zabolotniy-2018-ukr
2.Переглянути відео
http://mutyn.krolevec-osvita.gov.ua/news/09-41-02-28-04-2021/
https://www.youtube.com/watch?v=SqfZ6tX5MH8
3. Виконати Тест
Код доступу 7858219
Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua
Коментарі
Дописати коментар