Гз
23 Українська мова
Тема:
Основні групи фразеологізмів
.jpg)
https://pidruchnyk.com.ua/394-ukrayinska-mova-zabolotniy-10-klas.html
ст.
36 – 42 опрацювати, виконати вправи 86, 90
«Слово, моя ти єдиная зброє...»
Кожна мова світу має у своєму арсеналі потужну
зброю, що допомагає увиразнити мовлення, збагатити його, передати всі відтінки
значень. Це фразеологізми.
Не виняток й українська мова. До її складу входять десятки тисяч сталих
висловів, мовних кліше, приказок, афоризмів. Про їхнє
значення, походження розкажуть фразеологічні
словники.
Фразеологізми —
джерело неповторності літератури. У мовленні фразеологізми
використовують з різною метою: для надання
висловлюванню образності, емоційності, експресивності; створення відтінку
іронії, жарту, насмішки, сарказму тощо; вираження позитивних емоцій або
фамільярності; відтворення найтонших нюансів значення, характеристики
предмета, явища, ситуації.
Приклад:
Копилити губи, мотати на вус,
протуркотіти вуха, розмахувати кулаками після бійки, бити себе в груди,
хапатися за соломинку, гнути спину, танцювати від печі, ковтати слину, махнути
рукою, зіпнутися на ноги, руки сверблять, склавши руки, пальчики оближеш, як за
рідного батька.
Жоден мовний стиль не обходиться без фразеологізмів.
Найбільше їх у художньому, публіцистичному, розмовному, де
основна їх функція — вираження образності (дати драла, брати
участь, хоч у рамці вправ). В офіційно-діловому
стилі такі мовні звороти (мовні кліше)
покликані уніфікувати способи спілкування, зробити його чітким, у науковому —
частіше фігурують як термінологічні сполуки, що виражають одне поняття (ухвалити
рішення, досягти згоди, порядок денний, броунівський рух, нейтральна реакція).
Особлива яскравість фразеологізмів виявляється в живому мовленні.
Приклад:
Крізь сей вінок дивлюсь я в
далечінь минулих днів: вінки, вінки, куди ні скинеш оком,
вінки пливуть на головах героїв (Чайка Дніпрова). Їй здається, що у місті гроші
самі ростуть, наче на вербі в її
городі груші (За В. Дроздом).
Що таке фразеологізм
Фразеологізм (фразеологічний
зворот) – це стійке, лексично неподільне і цілісне
словосполучення (речення), яке за значенням дорівнює одному слову. Розділ
мовознавства, що вивчає фразеологізми,
називається фразеологією.
Зверни увагу!
Фразеологізм уживається
як ціла нерозкладна словникова одиниця. Значення фразеологізму не збігається
із значенням окремих слів, що входять до його складу. У реченні такий вислів
може виконувати функцію будь-якого члена речення.
Працювати
до сьомого поту — запорука успіху. Йому ставало тепло на
серці (Р. Самбук). Остап опирався бистрині з усієї сили, але його кіл
мало що помагав (М. Коцюбинський). Звісно, ці розбійники й гультіпаки хотіли
вбити мене, але милостива доля врятувала від такого сумного кінця: судилося
мені ще потоптати ряст (В. Шевчук). У нього був неперевершений
талант грати на нервах.
Фразеологічні звороти кожної
мови характеризуються стійкістю лексичного складу. Нормативність
вживання слів у таких сполуках закріплена в словниках і літературі: випливає (а
не витікає)
зі слів; відігравати роль (а
не значення).
Фразеологізми нечасто
можна перекласти з однієї мови на іншу. Здебільшого необхідно шукати близькі за
значенням аналоги в мові перекладу: світ за очі —
куда глаза глядят, хоч в око стрель —
хоть глаз выколи, як муха в окропі —
как белка в колесе.
Основні ознаки фразеологізмів
Усі фразеологізми мають
декілька спільних ознак:
· відтворюваність у
мовленні;
· постійний лексичний
склад;
· у
реченні всі компоненти фразеологізму виконують одну
синтаксичну функцію;
· наявність синонімічних та антонімічних зв’язків
з іншими фразеологізмами і словами.
Будова фразеологізмів
За компонентним складом і граматичними зв’язками
розрізняють такі види фразеологізмів:
· фразеологізми-речення (Одна
пташка весни не наспіває. Баба з воза — кобилі легше);
· словосполучення (жовта
преса, дерти носа, легка рука, земля обітована, манна небесна);
· фразеологізми-слова (Антей,
Отелло, Соломон, Нарцис, одіссея, Крез).
Класифікація фразеологізмів
1. Фразеологічні
зрощення (ідіоми) — стійкі нерозкладні словосполучення,
значення яких не випливає зі значень їхніх компонентів. Вони неподільні за
змістом і не перекладаються іншими мовами дослівно (собаку
зарито — суть справи, зарубати на носі — запам'ятати).
2. Фразеологічні єдності —
усталені словосполучення, цілісне значення яких мотивується значеннями їхніх
компонентів (курча жовтороте —
недосвідчений, ребра можна порахувати — дуже худий).
Деякі з них допускають доповнення іншими компонентами (триматина
повідку — тримати на короткому повідку). Для фразеологічних
єдностей характерні римовані співзвуччя (всякої
тварі по парі, катюзі по заслузі).
3. Фразеологічні
сполуки — стійкі словосполучення, компоненти яких мають
обмежені зв’язки з іншими словами, але не втратили самостійності (порушити
питання або тему, бере жаль або страх).
4. Фразеологічні вислови складаються
зі слів із вільним значенням. Серед них мовні кліше,
виражені простим словосполученням (дипломатичні кола,
зустріч на найвищому рівні, холодна війна, апелювати до громадськості), прислів’я,
приказки та крилаті вислови (За
одного битого двох небитих дають. Борітеся — поборете. Добрими намірами
вимощена дорога до пекла).
Багатозначність, синонімія й
антонімія фразеологізмів
Для фразеологізмів,
як і для звичайних слів, властиві такі явища, як багатозначність,
синонімія й антонімія. У багатозначному фразеологізмі може
поєднуватися пряме значення з переносним.
Щоправда, багатозначність серед фразеологізмів трапляється
рідко.
Приклад:
Не розгинаючи спини,
розведіть руки в сторони, потім кінчиками пальців правої руки торкніться
пальців лівої ноги (пряме значення). Неможливо прожити усе життя не
розгинаючи спини (переносне
значення, мається на увазі принижуватися
перед кимось). Мотря все життя
працювала не розгинаючи спини (переносне
значення, мається на увазі важко працювала).
Переглянути:
https://www.youtube.com/watch?v=VVWnltZ08c4
ТЕСТ:
Повідомте учням
Код доступу 7908914
Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua
Група
Гз 23 1/9 українська література
Тема.
Панас Мирний "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"
1. Опрацювати
матеріал
. https://pidruchnyk.com.ua/392-ukrayinska-lteratura-avramenko-paharenko-10-klas.html
Ст.43-
60 прочитати.
https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/traven/13/1849-narodyvsya-panas-myrnyy-pysmennyk-dramaturg
https://dovidka.biz.ua/panas-mirniy-tsikavi-fakti/
2. Опрацювати,
законспектувати.
Хіба
ревуть воли, як ясла повні? аналіз (паспорт) твору
Автор
– Панас Мирний та Іван Білик
Рін
написання – 1875
Рік
видання – 1880, Женева.
Літературний
рід: епос
Жанр
“Хіба ревуть воли”: соціально-психологічний роман
Літературний
напрям – реалізм
У
назві роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» використано алегорію.
Тема “Хіба
ревуть воли”: зображення життя та боротьби українського селянства проти
соціального гноблення, зокрема кріпосництва, напередодні і під час реформи 1861
року; зображення життя і еволюції Чіпки Варениченка.
Ідея “Хіба
ревуть воли”: соціальні умови вмотивовують вчинки героїв роману, штовхають їх
на слизьку дорогу.
Головна
ідея твору криється в його алегоричній назві: воли – символічний образ
уярмленого селянства — не ревли б, якби було що їсти й пити. Автори намагалися
показати соціальні умови життя селянства і мотивувати поведінку героїв,
розкрити, що ж саме штовхало селян на слизьку дорогу, калічило їх душі,
нівечило мораль, спричинило трагедію.
Головні
герої “Хіба ревуть воли”: Чіпка, його мати Мотря («найбільш
трагічний жіночий образ української літератури»); батько – Іван Варениченко
(Хрущ, Хрущов, Притика); Оришка – бабуся Чіпки; Максим Ґудзь, Матня, Лушня,
Пацюк – «Пропаща сила»; Явдоха (Явдошка) – дружина Максима; пани Польські;
чиновництво – Порох, Чижик; Галя («польова царівна») – дружина Чіпки, Грицько –
друг дитинства Чіпки; Христя – дружина Грицька.
Композиція
та сюжет твору “Хіба ревуть воли”
Роман
складається з чотирьох частин, кожна з яких відповідно поділяється на дрібніші
розділи. Ці ЗО розділів становлять так звану «зовнішню» композицію твору.
I
частина розповідає про дитинство та юність Чіпки.
II
частина присвячена сторічній історії села Піски.
III
частина знайомить зі складною долею селянина-бунтаря.
IV
частина завершує трагедію Чіпки Варениченка.
Для
роману можна виділити такі частини: експозиція, зав’язка, розвиток дії,
кульмінація, розв’язка.
експозиція: історія
села Піски, важке дитинство Чіпки, наймитування, знайомство з Галею, зростання
Грицька як доброго господаря;
зав’язка
– у Чіпки забирають землю, знайомство й дружба із Матнею, Лушнею і
Пацюком;
розвиток
дії – Чіпка стає розбійником, одруження з Галею, нове пореформене
життя, відсторонення Чіпки від управи через неблагонадійність;
кульмінація – Чіпка
і його товариство вирізає «вісім безневинних душ», смерть Галі;
розв’язка –
Мотря повідомляє у волость про скоєний злочин сина, арешт Чіпки та засудження.
Своєрідність
композиції роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»:
багатоплановість
сюжету
екскурси
в минуле;
публіцистичні
відступи.
Сюжетні
лінії
Сюжет
роману “Хіба ревуть воли” досить цікавий, роман читається легко.
Проблематика
“Хіба ревуть воли”:
народна
мораль;
батьки
і діти;
добро
і зло;
земля
і достаток;
кріпацька
неволя;
пропаща
сила;
становище
жінки в сім’ї;
любов
і сімейне щастя.
Історія
написання “Хіба ревуть воли”: нарис «Подорож (подоріжжя) від Полтави до
Гадяча»; повість «Чіпка»; роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Прототип
Чіпки – Василь Гнидка
Місце
дії – село Піски
Час
– понад 150 років
Це
був перший «роман з народного життя», у якому, за визначенням Івана
Франка «змальовано майже столітню історію українського села», розкрито
тогочасну дійсність в усіх її складностях і суперечностях.
«Ваші
твори мали великий вплив на мене. Опріч величезного літературного хисту, який
зразу зачарував мене, я бачив у них широкий та вільний розмах думки — власне
те, чого не стає мало не всім белетристам». М. Коцюбинський
Джерело:
https://dovidka.biz.ua/hiba-revut-voli-yak-yasla-povni-analiz-romanu
3. Переглянути
https://www.youtube.com/watch?v=EFEm9AAD9ig
https://www.youtube.com/watch?v=y79Itge2cnY
Коментарі
Дописати коментар