К 23 Українська мова 18.03.2024
Число іменників. Іменники, що мають форму лише однини чи
множини
https://www.youtube.com/watch?v=jkjW9hqoi90
https://naurok.com.ua/prezentaciya-chislo-imennikiv-215653.html
Теорія:
В українській мові більшість іменників має
дві форми — однину й множину: рік — роки, гірлянда —
гірлянди, вікно — вікна.
Проте частина іменників уживається тільки в однині (Марс, пихатість, вапно) або тільки в множині (Моринці, джинси, пахощі).
Іменники, що вживаються
тільки в однині
·
абстрактні іменники: співчуття, уява, байдужість,
непередбачуваність, широчінь;
·
збірні іменники, що означають сукупність осіб або подібних предметів: колосся, листя, юнь, апаратура, городина,
хмиз;
·
речовинні іменники: кисень, олово, срібло,
пісок, горох;
·
власні назви людей, тварин, планет,
географічні й інші поняття: Ганна, Олег, Пирятин,
Мурчик, готель «Україна», Юпітер, Еверест, Ніагара.
Зверни
увагу!
Деякі іменники з речовинним значенням, що мають форму тільки однини, можуть означати види, сорти маси, речовини чи матеріалу або їх велику кількість, а також терміни. Тоді їх вживаємо в множині.
Мінеральні солі, фруктові соки, цілинні землі, ефірні масла, мінеральні
води, весняні води, великі сніги, неосяжні пшениці, безмежні жита, сипучі
піски, шуми й болі в серці.
Іменники, що вживаються лише у формі однини, можуть
використовуватися у формі множини:
·
якщо вони передають узагальнення на основі характерних ознак, пов’язаних із відповідними власними назвами: Гей, нові Колумби й Магеллани, напнемо вітрила наших
мрій! (В. Симоненко);
·
якщо географічні назви вжиті в переносному значенні (у такому разі їх пишемо з малої літери): височіли еверести побутових відходів.
Іменники, що вживаються
тільки в множині
·
назви будівель та їхніх частин: ворота, двері, сходи;
·
назви знарядь праці й предметів домашнього вжитку: ваги, вила, граблі, сани,
лижі;
·
назви парних предметів і частин тіла: в’язи, груди, ножиці,
окуляри, обценьки, лаштунки;
·
назви взуття й одягу: бриджі, бутси, мокасини, панталони, джинси, штани;
·
назви речовини, матеріалу, продуктів: вершки, дрова, консерви,
солодощі, ласощі, макарони, прянощі, чипси, дріжджі, парфуми;
·
назви відрізків часу, свят, обрядів, дій, що повторюються: іменини, канікули, святки, хрестини, оглядини, переговори,
перегони, роковини, сутінки;
·
назви ігор, дій та процесів: відвідини, вечорниці, дебати, жмурки,
посиденьки, пустощі, хвастощі, шашки;
·
назви почуттів, емоцій, станів: труднощі, заздрощі,
радощі;
·
власні географічні назви: Анди, Прилуки, Мінеральні Води, Бровари.
Зверни
увагу!
Значення
числа в невідмінюваних іменниках виражається тільки синтаксично (за змістом речення).
Це манго було недозріле. На полиці
лежали чудові манго.
Деякі іменники (гуси, діти, кури, люди) мають форму однини, але від інших основ: гуска, дитина, курка,
людина.
Збірні іменники
Окремим видом іменників є слова, що означають
невизначену кількість однакових предметів, які існують у певній сукупності. Це збірні іменники: волосся, лушпиння,
начиння.
Зверни
увагу!
Їхнє лексичне значення таке ж, як і названих предметів, але вони відрізняються морфологічно: одиничні іменники — чоловічого роду другої відміни з нульовим
закінченням (прилад, колос, камінь), а збірні — це іменники середнього роду
другої відміни із закінченням -я: приладдя, колосся, каміння.
Вони означають не один предмет, а багато таких самих предметів і за значенням
наближаються до форм множини, хоча мають тільки форму однини. Тому слід уникати
помилкових сполучень таких іменників з прикметниками у формі множини: канцелярські приладдя, міцні коріння,
запашні зілля.
Правильно: канцелярське приладдя,
міцне коріння, запашне зілля.
ДЕЩО ПРО КАТЕГОРІЮ МНОЖИНИ І ПОНЯТТЯ ЗБІРНОСТІ
Категорія числа — одна з основних категорій іменника.
Більшість
іменників утворює форми однини (назва окремого одного
предмета) і форми
множини (назва двох або більше предметів). Від іменника
корінь —
множина корені (два корені лиха), прилад — множина
прилади (користаємо з
окремих приладів), від кіл — коли (з колами в руках),
прут — прути (два
прути поля — місцева назва міри поверхні), ремінь —
ремені (дістав зо два
ремені), камінь — камені (вимощена каменями дорога)...
Зовсім окремим видом іменників є слова, що означають
невизначену
кількість однорідних предметів, які існують у певній
сукупності. Їхнє
лексичне значення таке ж, як і названих предметів, але
граматично вони
становлять зовсім окремий клас іменників: одиничні
іменники — чоловічого
роду другої відміни твердої або м’якої групи (прилад,
колос, ремінь, камінь), а
збірні — це іменники середнього роду другої відміни
м’якої групи з флексію -
я: приладдя, волосся, колосся, вугілля, каміння, пруття,
коріння... Вони
означають не один предмет, а багато таких самих предметів
і тому за
значенням наближаються до форм множини. Це дає підставу
до виникнення
помилкових сполучень таких іменників з прикметниками у
формі
множини: канцелярські приладдя, міцні коріння, запашні
зілля. Це груба
помилка, що полягає в змішуванні множини з поняттям
збірності. Найчастіше
бачимо такі помилкові сполучення в написах на крамницях:
Шкільні і
канцелярські приладдя. Правильні сполучення міцне
коріння, буйне волосся,
запашне зілля, золоте колосся, тверде каміння, гнучке
пруття, шкільне
приладдя...
«ГАРНА МЕБЕЛЬ» ЧИ «ГАРНІ МЕБЛІ»?
Що ми повинні знати про форми числа українських
іменників, щоб не
порушувати мовної норми:
1. Переважна більшість іменників має форми однини і
множини (стіл —
столи, зошит — зошити, ліс — ліси).
2. Частина іменників має форму тільки однини (Київ,
географія,
мілітаризм, хліборобство, будування, баранина, аспірин,
клей). Сюди
належать і збірні іменники (молодь, малеча, волосся,
гілля).
3. Значна кількість іменників виступає тільки у формі
множини
(Карпати, Чернівці, мемуари, вибори, ресурси, джунґлі,
висівки, вершки).
► Опрацюйте матеріал, запишіть його у вигляді схеми,
таблиці.
Іменники, що вживаються тільки в однині:
1. Назва речовин: сметана, чорнило, клей.
2. Збірні іменники: людство, листя, худоба.
3. Іменники з абстрактними значеннями: телебачення,
доброта.
4. Власні назви: тернопіль, волинь, прип’ять.
Іменники, що вживаються тільки в множині:
1. Назви парних предметів: штани, ножиці, сани.
2. Назви, що мають матеріально-речовинне значення:
дріжджі, висівки.
3. Назви сукупностей предметів: гроші, фінанси.
4. Назви від різків часу, свят, побутових обрядів:
хрестини.
5. Власні назви: Суми, Семигори, Черкаси.
► Є іменники, що вживаються тільки в однині, це назви
речовин, збірні
іменники, іменники з абстрактним значенням, власні назви;
а є іменники, що
вживаються тільки в множині, це назви парних предметів,
назви, що мають
матеріально-речовинне значення, назви сукупностей
предметів, назви ігор,
звичаїв, обрядів, географічні назви.
5. ► Визначте число іменників, розподіліть їх на групи,
поєднуючи з
прикметником: 1) Уживаються і в однині, і в множині; 2)
Уживаються тільки
в однині; 3) Уживаються тільки в множині. Вишня, стіл,
масло, цукор,
стрільба, штовханина, жовтизна, Сатурн, Панас Мирний,
колосся, пір’я,
щипці, ліки, жнива, канікули, заздрощі, Гімалаї, гілля,
гроші, діти, фінанси,
дрібнота, коріння, студентство, геройство, добро, дебати,
іменини,
посиденьки, пустощі, добро, мир, слава, бензин, шахи,
вершки, висівки,
макарони, Альпи, Карпати, граблі, молоко, цукор, чай,
Дніпро, Україна,
Чигирин.
6. ► Знайдіть «зайве» слово й додайте власний приклад:
1) причепа, слюсар, бідолаха, лівша; 2) веселощі, ворота,
ріки, окуляри; 3)
вітер, бензин, хутір, море; 4) учнівство, дитинство,
добро, іграшка.
Коментарі
Дописати коментар